Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Поняття біосфери. Межі, структура та компоненти біосфери

Класифікація екологічних факторів

Біологічний та геологічний кругообіг речовин у біосфері

Поняття біосфери. Межі, структура та компоненти біосфери

ІІ. БІОСФЕРА – СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

2.4. Природні компоненти біосфери (біоценози, біогеоценози, агроценози)

Біосфера (грец. bіоs − життя, sрhаіrа − куля) − оболонка Землі, в якій існує життя. Цей термін вперше запропонував австрійський геолог Едвард Зюсс у 1873 році. Цілісне вчення про біосферу було створене видатним вітчизняним ученим В.І.Вернадським. До складу біосфери входять такі частини геосфери (рис. 2.1):

нижня частина атмосфери − від поверхні Землі до озонової оболонки, тобто до висоти близько 25…30 км. Атмосфера складається із суміші газів (азот − 78%, кисень − 21%, аргон − 0,93%, діоксид вуглецю − 0,03%, інші гази − менше 0,005% за об’ємом) та колоїдних домішок (пил, краплі води, кристали тощо);

вся гідросфера − водна оболонка, яка покриває 2/3 поверхні планети (її найбільша глибина − у Маріанській западині в Тихому океані – 11030 м). Більше 40% води міститься в земних надрах (у літосфері). Об’єм гідросфери складає близько 137∙107 км3, а хімічний склад наближається в середньому до складу морської води. Із загальної маси води близько 98% знаходиться в океанах і морях, 2% її загальної кількості складають прісні води;

верхня частина літосфери − верхня “тверда” оболонка Землі, яку складають земна кора та верхня частина мантії Землі. Товща літосфери становить 50...200 км, у тому числі земної кори − до 75 км на континентах і 10 км під дном океану. Між літосферою, гідросферою і атмосферою постійно відбувається речовинний і енергетичний взаємообмін, проявом якого є, зокрема, землетруси і виверження вулканів.

Усі ці сфери є складовими середовища, у якому існують всі живі організми планети. Ці організми, у свою чергу, не лише існують у біосфері, а й є її творцями. За В.І.Вернадським, жива речовина − це біогеохімічний фактор планетарного масштабу, під дією якого відбуваються перерозподіл, міграція і розсіювання хімічних елементів.



Интернет реклама УБС

Біосфера сформована з різних речовин. В.І.Вернадський вирізняв шість типів речовин біосфери:

Жива речовина – сукупність усіх існуючих на Землі рослин, тварин, мікрооганізмів, грибів;

Біогенна речовина – продукт життєдіяльності організмів (торф, крейда, горючі корисні копалини, апатит);

Нежива (косна) речовина – в утворенні якої організми не брали участі (гірські породи абіогенного походження);

Біокосна речовина – продукт взаємодії живої речовини і неживої матерії (ґрунт, повітря);

Радіоактивна речовина – радіонукліди, які зумовлюють існування радіогенної теплоти, та продукти їх розпаду;

Космічна речовина – космічний пил та метеорити.

 

 

Рис. 2.1. Склад біосфери та її межі

 

Між живим і неживим непереборної межі не існує. Живою називають динамічну систему, яка активно сприймає і перетворює молекулярну інформацію з метою самозбереження.

Основна функція живої системи − самозбереження шляхом випереджального реагування. Для відновлення і збереження енергії в системі необхідне надходження енергії ззовні, з навколишнього середовища, та обмін речовин і енергії − метаболізм. У метаболізмі поєднані процеси асиміляції і дисиміляції (синтезу і розпаду) речовин. Наявність програми відтворення у вигляді дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) та її висока стабільність порівняно з іншими структурами біологічної системи зумовлюють спадковість. Під впливом змін екологічних чинників спадковість може змінюватися, відбуваються мутації − індуковані зміни в генетичному апараті.

Успадковані зміни та їх відбір під впливом екологічних чинників зумовлюють видоутворення і збільшення біологічного різноманіття. Різноманіття видів забезпечує більшу ймовірність збереження життя завдяки існуванню найкраще пристосованих до змін довкілля форм, тобто відбувається біологічна еволюція.

Нині виділяють шість основних рівнів організації живої матерії:

молекулярно-генетичний − редуплікація генів, формування ідентичних молекул на основі матеріалів, що забезпечують спадковість і мінливість;

клітинний;

організмений − цілісність функцій, ріст, онтогенетичний розвиток;

популяційно-видовий − еволюція, тривалість існування,структура та динамічні процеси, таксономічні характеристики;

біоценотичний − трофічні, хімічні, енергетичні зв’язки, кругообіг хімічних елементів, перетворення енергії;

біосферний − форма життя, яка поза біосферою не існує.

Кожний з цих рівнів має особливості, але всі вони тісно пов’язані між собою, взаємно впливають один на одного, створюючи єдине ціле − живу речовину. На всіх структурних рівнях організації матерії реалізована лише дуже незначна частка можливих комбінацій молекул. Це означає, що кожен біологічний вид, кожна жива істота є унікальними, оскільки вони мають набір властивостей, за допомогою яких ефективно адаптуються до навколишнього середовища та його змін.

Біосфера є відкритою термодинамічною системою. Енергію вона одержує від Сонця і з надр Землі. Отримана ззовні енергія трансформується і розсіюється, підпорядковуючись двом фундаментальним законам термодинаміки. Перший закон термодинаміки − це закон збереження енергії (енергія не може ні з’явитися, ні зникнути, вона лише трансформується з однієї форми в іншу). Другий закон термодинаміки вивчає напрямок якісних змін енергії в процесі її трансформації з однієї форми в іншу (закон описує співвідношення корисної та марної роботи під час трансформацій форм енергії). За другим законом термодинаміки будь-яка робота супроводжується трансформацією високоякісної енергії в енергію нижчої та найнижчої якості − теплоту − і призводить до зростання ентропії (збільшення енергії найнижчої якості, не придатної до корисної роботи, тобто розсіювання енергії).

Вважають, що еволюція біосфери відбувалась у напрямку зменшення ентропії. Чим довшими є ланцюги живлення, тим вони енергетично досконаліші. Саме завдяки ланцюгам живлення в біосфері постійно відбувається не лише кругообіг води та обмін енергії, а й кругообіг речовин, які живі організми використовують для побудови і підтримання життєдіяльності своїх тіл та забезпечення процесів розмноження.

Отже, біосфера − це частина земної кори, атмосфери і гідросфери, склад, структура та енергетика в істотних рисах зумовлені минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Біосфера існує з часу виникнення життя на Землі. Її структура неоднорідна в біогеохімічному плані, що є наслідком різноманітних речовинно-енергетичних кругообігів, спричинених діяльністю живих істот. В біосфері відбувається перетворення сонячної енергії та нагромадження її в органічній речовині.

 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  4. VІ. План та організаційна структура заняття
  5. А/. Поняття про судовий процес.
  6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  8. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  9. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  11. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  12. Антропогенні забруднення біосфери

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Моделювання (реальне і математичне). | Біологічний та геологічний кругообіг речовин у біосфері

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.