Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Забезпечення позову та строк вирішення спору. Розгляд господарської справи.

Забезпечення позову.

Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів щодо забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується:

• накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

• забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

• забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

• зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

3. Судові акти. Порядок прийняття, форма та зміст рішення.

4. Ухвала суду та її зміст. Додаткові рішення, ухвала. Окрема ухвала суду.

1. Подача позову не означає початок процесу по спору. Процес порушує не позивач, а суддя. У відповідних випадках позивачеві може бути відмовлено у прийнятті позовної заяви або повернуто її без розгляду. Оскільки питання про прийняття позовної заяви розглядається суддею, то він може відмовити в її прийнятті у таких випадках (ст.62):

1 - заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

2 - у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;

3 - позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.

Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі її скасування позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Відмову в прийнятті позову слід відрізняти від його повернення, оскільки підстави різні. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо(ст.63):

• позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

• у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їхніх поштових адрес;

• у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;

• не подано доказів сплати державного мита чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі;

• порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів, і спільний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

•не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

• до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.

Суддя повертає позовну заяву не пізніше п'яти днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Стадія підготовки справи до судового розгляду є обовязковою і слідує за прийняттям заяви, метою якої є забезпечення правильного і своєчасного вирішення справи в першому ж засіданні. Об′єм підготовки і х-р процес-х дій залежать від обставин та складності конкретної справи. Тому ГПК не дає виерпного переліку дій по підготовці справи, лише виз-є загальні напрямки. Саме суддя самостійно визн-є коло необхідних питань, що підлягаєть вирішенню на цій стадії.

Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні (ст.64).Ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до господарського суду.

Дії по підготовці справи можна розділити на такі групи:

1 – уточнення обставин, що мають значення для соєчасного і правильного розгляду спору.

• викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали можуть бути подані додатково;

2 – виявлення всіх зацікавлених в вирішенні спору осіб, та залучення їх до процесу.

• вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

• вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою;

• вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для надання пояснень по суті справи;

3 – визначення та уточнення предмету доказування, виявлення та витребування необхідних доказів.

• зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

• вирішує питання про призначення судової експертизи;

• провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;

4 – вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

5 – вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Після закінчення підготовки справи до судового розгляду, переходять до центральної стадії госп.процесу – судового розгляду. Судовий розгляд – основна стадія госп.процесу, під час якої вирішується спір по суті, т.т. перевіряється законність і обгрунтованість взаємних вимог сторін й третіх осіб на підставі наданих доказів, внаслідок чого визначається чиї права порушені та як вони повинні бути захищені і поновлені. Значення цієї стадії в її завданні – захист прав та інтересів СПД.

Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (ст.69). Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць. За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж два місяці. Про продовження строку вирішення спору виноситься ухвала.

Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями — суддею, головуючим у засіданні (ст.74). Перед початком засідання суддя оголошує склад господарського суду, роз'яснює учасникам господарського процесу їх права та обов'язки і сприяє у здійсненні належних їм прав. У засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.

Проект ГПК більш детально регламентує вимоги до процедури судового розгляду. Так, згідно ст. 15 Проекту зазначається, що розгляд справи відбувається у судовому засіданні господарського суду. Судове засідання проводиться у спеціально для цього обладнаному приміщенні будинку суду. Засідання господарського суду може бути проведено поза межами приміщення суду у разі дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження.

Особи, які беруть участь у судовому засіданні, звертаючись до судді, вживають слова “Ваша честь”, а звертаючись до колегії суддів, — слова “Шановний суд”. Усі присутні в залі судового засідання повинні встати, коли судді входять до залу. Рішення господарського суду всі присутні у залі судового засідання заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, звертаються до суду і дають пояснення стоячи. Відступ від цього правила допускається з дозволу головуючого. Особи, які беруть участь у справі, а також інші особи, присутні у залі судового засідання, зобов’язані додержуватись установленого порядку і беззаперечно підкорятись розпорядженням головуючого. Особи, які не додержуються правил судового процесу, порушують порядок під час розгляду справи або не виконують розпоряджень головуючого, можуть бути видалені судовим розпорядником із залу судового засідання за розпорядженням головуючого.

Суддя чи головуючий у колегії суддів:

1) відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься;

2) перевіряє явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, їх особу і повноваження, з’ясовує, чи повідомлені належним чином особи, які не з’явились у судове засідання, та які є відомості про причини їх неявки;

3) оголошує склад суду, а також прізвища судового експерта, перекладача і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи;

4) роз’яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки, якщо це не було зроблено у попередньому засіданні;

5) попереджає перекладача про відповідальність за завідомо неправильний переклад та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, судового експерта — за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, посадових осіб — за завідомо неправдиве показання та відмову від дачі показань, крім випадків, передбачених законом;

6) встановлює порядок з’ясування обставин у справі і визначає порядок дослідження доказів;

7) керує ходом судового засідання, сприяє здійсненню учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними процесуальних обов’язків;

8) спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об’єктивного з’ясування обставин справи, що мають значення для прийняття правильного рішення у справі;

9) вживає необхідних заходів до забезпечення у судовому засіданні належного порядку.

Судове засідання можна поділити на три частини:

1 – підготовча частина суд.розгляду, яка складається з процес.дій, направлених на виявлення можливостей розгляду справи по суті (1-5).

2 – розгляд справи по суті (5-9, дослідження обставин, заслуховуються пояснення сторін, перевірка й оцінка доказів).

3 – винесення рішення за результатами розгляду спору.

Господарський суд в межах двох місяців може відкласти розгляд справи, т.т.перенести засідання на інший час, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні (ст.77). Такими обставинами, зокрема, є:

• нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників господарського процесу;

• неподання витребуваних доказів;

• необхідність витребування нових доказів;

• залучення до участі у справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

• необхідність заміни відведеного судді,судового експерта.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Суддя має право оголосити перерву (відстрочку засідання на короткий час, у звязку з обставинами, що перешкоджають продовженню процесу, але які швидко можуть бути усунені) в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з подальшою вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Господарський суд зупиняє провадження у справі, т.т. тимчасово припиняє здійснення процесуальних дій по справі внаслідок обставин, які не залежать від суду та сторін і які перешкоджають подальшому руху справи (напр., в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом (ст.79).

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

• призначення господарським судом судової експертизи;

• надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

• заміни однієї зі сторінїї правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Господарський суд припиняє провадження у справі, т.т. закінчує розгляд справи без винесення рішення по суті спору внаслідок виявлення обставин, при яких подальший розгляд спору є неможливим чи безцільним. Це можливо, якщо:

• спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

• відсутній предмет спору;

• є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

• позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

• сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

• підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

• сторони уклали мирову угодуі вона затверджена господарським судом.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених за порушення строків розгляду претензії або за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Господарський суд залишає позов без розгляду, т.т. закінчує провадження по справі без винесення рішення, не заперечуючи можливості повторного звернення до суду з такою ж заявою. Це можливо, якщо (ст.81):

• позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

• у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

• позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

• позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився, на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

• громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також про стягнення штрафів.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

При вирішенні господарського спорупо суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення, яке викладається, у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. В разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи (ст.82).

Господарський суд, приймаючи рішення, має право (ст.83):

• визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;

• виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання зацікавленої сторони;

• зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

• стягувати у дохід Державного бюджету України зі сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі 2 процентів від суми претензії, але не менш як 5 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш як 100 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах;

• стягувати в дохід Державного бюджету України з винної сторони, штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону;

• відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Рішення господарського суду ухвалюється іменем України і за змістом складається із: вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин (ст.84).

У вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення.

Описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників господарського процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження).

У мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання; докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній із заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (Умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:

• найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;

• розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, із сторони, що порушила строки розгляду претензії або за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону);

• найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна);

• найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.

У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір — умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

В резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках, якщо він суперечить законодавству.

Прийняте рішення оголошується суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи (ст.85). За згодою сторін суддя може оголосити тільки вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначається у протоколі судового засідання. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (з дня підписання рішення у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини).

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Винесення ухвали. Якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощo), господарський суд виносить ухвалу (ст.86).

Ухвала господарського суду має містити:

• найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їхніх посад);

• стислий виклад суті споруабо зміст питання, з якого виноситься ухвала;

• мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;

• висновок з розглянутого питання;

• вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено законодавством.

Господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення державного мита.

Суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виносяться ухвала (ст.89).

Господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу (ст.90).

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальністьза ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі. Законність і обґрунтованість ухвали можуть бути перевірені за заявою підприємства, установи, організації, державного та іншого органу, яким її направлено.

Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Запобіжні заходи.	\|	Збір-старт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.