Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві

 

Дослідник методології суспільних і гуманітарних наук Д. Кемпбел виділив у цих науках дві групи науковців:

— дослідники, які вимірюють, не думаючи;

— дослідники, які розмірковують, не вимірюючи.

Суспільне буття є складною нелінійною динамічною самоорганізованою системою. Такі системи досліджує синергетика. Синергетика твердить, що такі системи в принципі не можна описати однозначними функціональними залежностями на зразок шкільної формули y = f(x). У соціальних та гуманітарних науках відповідності, крім однозначних, можуть бути і багатозначними, і, навіть, протилежними (нп.: сприйняття людиною психолінгвістичних помилок). Тому тут використовують імовірнісні залежності y = fp(x).

Основні проблеми в застосуванні методів у суспільних і гуманітрних дослідженнях порівняно з їх застосуванням у природничих науках (за Д. Кемпбелом):

— оскільки кожен дослідник прагне зменшити кількість досліджуваних змінних, то зменшення їх кількості може призвести до усунення саме тих змінних, які суттєво впливають на досліджуваний результат;

— якщо експеримент є лабораторним, то існує загроза втрати суспільних зв’язків, які можуть суттєво впливати на результат;

— найактуальнішою є проблема репрезентативності вибірки;

— існує проблема виявлення того, що виявляє піддослідний: справжню чи декларовану позицію?

— існує проблема виявлення того, чи можна поширювати виявлену під час експерименту ситуацію на всю генеральну сукупність — все суспільство?

У гуманітарних науках використання точних методів має обмеження, оскільки не завжди можливо серед великої кількості факторів, що впливають на об’єкт дослідження, виділити саме один досліджуваний фактор (як відомо, в суспільній сфері — на противагу сфері природничих наук — одночасно може впливати велика кількість факторів). Тому при дослідженні суспільних явищ, зокрема пов’язаних з дослідженням людини, коректні результати може давати застосування і якісних методів.

 

Таблиця Х

Порівняльна харакетристика кількісних і якісних методів досліджень



Интернет реклама УБС

Порівнювані характеристики Кількісні методи Якісні методи
Призначення Макросоціологічне дослідження Мікросоціологічне дослідження
Мета застосування Пояснити причини досліджуваного явища Зрозуміти досліджуване явище (випадок, процес)
Дослідницькі задачі Виміряти параметри явища; установити взаємозв’язки між окремими параметрами Виявити загальну картину явища; створити загальну концепцію явища, інтерпретувати його
Позиція дослідника «сторонній» спостерігач «співчуваючий» учасник
У центрі уваги дослідників Великі маси людей; соціальні структури й інститути; об’єктивні фактори; загальні соціальні процеси Одна людина чи невелика кількість людей; суб’єктивні фактори; особливості, локальні процеси
Дослідницькі інструменти Формалізовані, багато в чому однакові для всих дослідників Неформалізовані, відтворюють індивідуальний досвід дослідника
Дослідницькі процедури Стандартизовані; можливо їхнє дублювання Менш стандартизовані; дублюються рідко
Одиниці аналізу Факти, події, висловлювання, акти поведінки Суб’єктивні значення для індивіда фактів, подій, висловлювань, актів поведінки
Логіка аналізу Дедуктивна: від абстракції до фактів шляхом операціоналізації понять Індуктивна: від фактів до концепцій
Основні способи аналізу Класифікація шляхом узагальнення випадків; статистичний аналіз; систематизація Опис випадків без їх узагальнення; виявлення оцінок; уявлення
Результати дослідження наводяться у вигляді Кількісних показників, статистичних розподілів, шкальних показників тощо Висловлювань, документів, інтелектуальних продуктів групових дискусій тощо

 

 

У журналістиці найчастіше використовують такі якісні й кількісні методи дослідження:

— аналіз (різновиди — літературознавчий, лінгвістичний, інформаційний, контент-аналіз, контент-моніторинг);

— спостереження (різновид — у формі опитування);

— експеримент (різновид — у формі опитування);

— синтез (у формі написання повідомлень).

У журналістикохзнавстві опитування використовують і в спостереженні, і в експерименті тому, що вивченню підлягають люди, для яких воно переважно є єдино можливим методом їх обстеження, адже методи безпосереднього дослідження стану мозку людини в наш час украй обмежені.

Опитування є також типовим методом дослідження в соціології. Тому в журналістикознавстві застосовують усі ті надбання соціології, які вона вже остаточно з’ясувала й науково обґрунтувала.

Розглянемо адаптовані й специфічні методи дослідження журналістикознавства детальніше.

Літературознавчий аналіз — це такий аналіз, при якому використовують методи літературознавства (композиційний, троповий тощо).

Лінгвістичний аналіз — це такий аналіз, при якому використовують методи лінгвістики (морфологічний, семиантичний, синтаксичний, граматикотекстовий, стилістичний тощо).

Інформаційний аналіз — це такий аналіз, при якому визначають інформаційні характеристики досліджуваних явищ. До числа таких характеристик інформації належать її кількість, новизна, якість, цінність, достовірність, складність, компресованість, репрезентативність (повнота), доступність, достатність, оперативність, точність, зрозумілість, старіння, розпорошення, забування тощо. Ці характеристики мають своє чітке формалізоване визначення.

Контент-аналіз — це різновид порівняльного аналізу, при якому визначають відмінності досліджуваного об’єкта (слова, словосполучення, фрази тощо) в інформаційному потоці та в окремому повідомленні (повідомленнях). Розрізняють кількісний та якісний контент-аналіз: при кількісному підраховують частоти досліджуваних об’єктів, а при якісному — лише його наявність чи відсутність. Приклад кількісного аналізу: визначають, яке емоційне значення має певне слово (припустімо, комуніст) в середньому для всіх газет держави й в окремій досліджуваній газеті; при цьому підраховують частоти негативних і позитивних значень цього слова. Приклад якісного аналізу: відзначено наявність об’єкта чи ні.

Контент-моніторинг — це аналіз стану досліджуваних об’єктів (слова, словосполучення, фрази тощо) у великих базах даних. Прикладом таких великих баз даних може служити масив газет держави, бази даних інтернету тощо. Особливого значення тут надають виявленню абсолютно нової інформації.


Читайте також:

  1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  2. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  3. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  4. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  5. Адміністративні методи управління
  6. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  7. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  8. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  9. Аерометоди
  10. Активні групові методи
  11. Актуальність дослідження

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи наукових досліждень | Метод фокус-групи — ???

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.