Метод фокус-групи — ???

Опитування — це реєстрація певного стану чи характеристик досліджуваних об’єктів (людей), які виконує або сама ця людина, або зовнішній спостерігач. Опитування проводять у формі анкетнування, інтерв’ю, експертного опитування.

Класифікація опитувань:

— за способом опитування (інтерв’ю — результат записує спостерігач; анкетування — результат записує сама людина);

— за методом опитування (усне й писемне);

— за прошарком суспільства (робітники, службовці, науковці тощо);

— за рівнем компетентності піддослідних (обивателі й експерти);

— за кількістю опитуваних (одиничне, групове, масове);

— за кількістю досліджуваних тем (одна чи кілька);

— за рівнем структурованості (не структуроване, переважно стурктуроване, повністю чтрутуроване);

— за кількістю опитувань (одноразове й багаторазове — панельне);

— за тривалістю опитування (короткі — 10…20 хв, довгі — до 40 хв[5]);

— за повнотою опитування піддослідних (повні — переписи населення, референдуми, плебісцити, вибори; неповні: репрезентативні й нерепрезентативні, нп: через канали ЗМІ).

Основні способи відбору піддослідних:

— за випадковим відбором піддослідних (метод випадкових чисел, через певний «крок» тощо);

— зі рівними квотами типових груп піддослідних (квоти у вибірці тотожні квотам у генеральній сукупності);

— інші.

При правильних відборах обидва способи дають однаково надійний результат.

Питання можуть мати чи не мати преамбулу.

Види питань:

— відкриті (можна давати відповіді в будь-якій формі);

— закриті (перелічено всі можливі варіанти відповідей, можна обрати лише один з наявних варіантів відповіді);

— напівзакриті (перелічено всі можливі варіанти відповідей, а в кінці дається один відкритий варіант; можна або обрати з наявних варіантів відповідей, або запропонувати свій варіант, але лише один).

Відповіді на питання повинні бути шкальованими, тобто повинні передбачати певну кількість варіантів відповідей, в деяких випадках їх строгу послідовність і кількісне значення обраного варіанту відповіді.

За кількістю варіантів відповіді їх класифікують на:

— двозначні (так; ні);

— багатозначні.

Під час опитування обов’язково повинні фіксуватися дані про піддослідного, тобто повинна заповнюватися «паспортичка».

Особливості експертного опитування:

1. Кількість експертів — не менше 10.

2. Метод експертних оцінок (нп.: гімнастика, фігурне катання; крайні оцінки можуть відкидати).

3. Метод Делфі. Анкети розсилають експертам поштою. Отримують відповіді. Експертам повідомляють середні й крайні оцінки. Крайні оцінки просять аргументувати. Анкети росилають доти, доки крайні оцінки не наблизяться максимально до середніх.

Етапи проведення опитування:

1) підготовчий:

— передпрограмне вивчення проблеми;

— складання та затвердження робочого плану дослідження;

— розробка та затвердження програми дослідження;

— підготовка інструментарію (розробка анкет, бланків, інтерв’ю, карток аналізу документів, інструкцій інтерв’юерам, опитувачам; розмноження цих документів);

— зондажне (пілотажне) дослідження;

— складання програми обробки даних;

2) збирання та опрацювання інформації;

— збирання інформації;

— підготовка зібраних даних до обробки (відбракування, кодування, узагальнення відкритих відповідей, уведення в комп’ютер);

— опрацювання отриманої інформації;

3) аналіз та інтерпретація інформації;

— аналіз результатів математичної обробки отриманої інформації;

— розробка висновків та рекомендацій;

— складання підсумкового документа (записки, звіти);

4) впровадження отриманих результатів дослідження;

— складання доповідної записки;

— підготовка проекту документа про впровадження результатів дослідження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві	\|	Методи екологічних досліджень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.