Ступінь електролітичної дисоціації. Здатність електроліту дисоціювати на іони кількісно оцінюють за допомогою ступеня дисоціації б.

Ступінь дисоціації б — це відношення числа молів електроліту, що розпався на іони, до його загальної концентрації у розчині. Якщо позначити число молів продисоційованого електроліту через С_дис (моль/л), а загальну концентрацію — С_заг (моль/л), то ступінь електролітичної дисоціації бдорівнюватиме:

б = .

З цього виразу видно, що б може змінюватись від нуля до одиниці, тобто 0 б≤ 1. Ступінь дисоціації виражають і в процентах. Для цього відповідне значення в частках одиниці треба помножити на Ї00. Наприклад, в 0,1 Мрозчині СН₃СООН ступінь дисоціації дорівнює 0,0136 або 1,36 %.

За величиною ступеня дисоціації 0,01- 0,1 н розчинів усі електроліти поділяють на сильні і слабкі.

До сильних електролітів належать речовини, які у розчині дисоціюють практично повністю. Це – солі окрім важкорозчинних (див.таблицю розчинності); кислоти: НСІ0₄, HN0₃, HCІ, НВг, НІ, Н₂SО₄; гідроксиди лужних і лужно-земельних металів: LiOH, NaOH, KOH, RbOH, CsOH, Ca(OH)₂, Sr(OH)₂, Ba(OH)₂. Ступінь дисоціації сильних електролітів практично не залежить від концентрації розчину, а відхилення значення б від одиниці або 100 % пояснюється для них утворенням так званих асоціатів.

Слабкі електроліти у розчинах дисоціюють частково. До них належить більшість органічних кислот і основ, неорганічні кислоти Н₂С0₃, H₂S, H₂Si0₃, H₃As0₃, HCN, HF, НОСІ, HN0₂ і NH₃·H₂0.

Характерною особливістю слабких електролітів є встановлення у розчині динамічної рівноваги між йонами і молекулами розчиненої речовини:

СН₃СООН ↔ СН₃СОО^- + Н⁺

Оскільки електролітична дисоціація слабких електролітів є оборотним процесом, то вона підлягає закону діючих мас. Отже, для процесу дисоціації слабких електролітів можна записати константу рівноваги. Як приклад розглянемо дисоціацію слабкого електроліту КА:

КА ↔ К⁺ + А^-.

Позначимо концентрацію йонів [К⁺] і [А^-], концентрацію недисоційованих молекул [КА]. Тоді константу рівноваги запишемо так:

К = .

Константа рівновагії слабкого електроліту К називається константою дисоціації Кдис. Вона, як і ступінь дисоціації, є кількісною мірою здатності речовини дисоціювати у розчині. Чим менше значення Кдис, тим слабкішим є електроліт, і навпаки, чим більша Кдис, тим краще дисоціює розчинена речовина. Константа дисоціації не залежить від концентрації розчину, а залежить від температури. Вона має розмірність концентрації (моль/л).

Між константою і ступенем електролітичної дисоціації є зв`язок, відомий під назвою закону розбавляння Оствальда. Запишемо рівняння дисоціації слабкого бінарного електроліту типу КА:

КА ↔ К⁺ + А^-.

Нехай його концентрація дорівнює С моль/л, а ступінь дисоціації б. Тоді концентрація йонів

[К⁺] = [А^-] = Сб, концентрація недисоційованих молекул [КА] = С – Сб = С( 1 – б). Підставляючи значення концентрацій усіх частинок електроліту у вираз його константи дисоціації, матимемо:

К = = , або К_дис=.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Концентрація розчина – це кількість розчиненої речовини в певній кількості розчину або розчинника.	\|	Дисоціація води. Йонний добуток води.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.

Ступінь електролітичної дисоціації. Здатність електроліту ди­соціювати на іони кількісно оцінюють за допомогою ступеня дисо­ціації б.

Ступінь електролітичної дисоціації. Здатність електроліту дисоціювати на іони кількісно оцінюють за допомогою ступеня дисоціації б.