Хіба бухгалтерський облік потрібно вести постійно? Кожен день усе це перераховувати? А якщо бухгалтер пішов у відпустку, що робити?

Бухгалтерський баланс є системою показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства, стан його засобів, витрати і джерела засобів.

Зовні бухгалтерський баланс – двостороння таблиця, що складається на певний момент часу; у лівій частині балансу – актив – перераховані засоби підприємства, охарактеризовані з погляду їх складу і розміщення; у правій частині – пасив – джерела формування і призначення засобів підприємства.

Найважливіша особливість балансу – рівність підсумків (сум) засобів, що знаходяться в його активі і пасиві. Це пояснюється тим, що і в активі, і в пасиві балансу перераховані одні і ті ж засоби, але стан, що розглядається з різних поглядів: у активі – склад і розміщення засобів, в пасиві – їх юридична характеристика (джерела і призначення цих засобів).

Засоби праці – речі або комплекс речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворює та пристосовує їх для своїх потреб.

Під засобами розуміється майно, товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) і гроші, які є на даний момент власністю підприємства, і ті, що тимчасово або постійно знаходяться поза його власністю (ТМЦ і гроші, узяті або віддані в борг, в оренду, позику, кредити банків і т.д.).

Слід пам’ятати про те, що при складанні бухгалтерського балансу все майно обліковується за вартістю, тобто, з погляду балансу, і запаси, і гроші розглядаються як певні грошові суми.

У бухгалтерському обліку засоби підприємства розглядаються з точки зору:

а) їх призначення і джерел формування;

б) їх складу і розміщення.

За призначенням і джерелам формування засобів вони поділяються на: а) власні; б) позикові.

До власних засобів відносяться фонди підприємства, та інші, а також прибуток.

Позикові засоби: кредити банків, заборгованості постачальникам, заборгованості, що виникають при розрахунках з працівниками по зарплаті, з органами соціального страхування і з бюджетом по відрахуваннях, які підприємство повинне погасити в певні терміни.

За складом і розміщенням засоби поділяються на: а) основні; б) оборотні; в) вилучені.

До основних засобів відносяться будівлі, споруди, машини, устаткування і так далі, – засоби праці терміном служби більше 1 року.

Оборотні кошти – матеріали, запчастини, готова продукція, грошові кошти і т.д. засоби, що одноразово беруть участь в господарському процесі.

Предмети праці – те, на що спрямована праця людини, і те, що становить матеріальну основу створюваного продукту.

Активи – це щось корисне, що належить підприємству або використовуване в бізнесі. Активи: щось, що належить підприємству і доступне для подальшого використання.

Капітал, вкладений в підприємство одноосібним власником, має бути відображений в одному рахунку – рахунку капіталу; капітал, вкладений в товариство, слід показувати в рахунку капіталу окремо по кожному партнерові (засновникові). (Оскільки кожен засновник зрештою має право отримати свій капітал назад, дуже важливо реєструвати, що кому належить). Розмір капіталу, вкладеного кожним з партнерів (засновників), є предметом домовленості, і зовсім не обов’язково, щоб кожен з них вкладав однаковий капітал, хоча це можливо. Сальдо по рахунку капіталу завжди буде кредитовим, оскільки капітал власника, як відомо, завжди відображається в пасиві.

Власність – майно, володіння яким дає юридичне право на матеріальні вигоди зараз або у майбутньому. Термін “власність” стосується не лише володіння такими матеріальними товарами, як земля, будівлі та виробничі потужності, але й менш відчутними видами володіння, скажімо, виробничими процесами, дизайном і фабричними марками.

Трудові ресурси – це частина населення, яка характеризується фізичними та розумовими здібностями до праці.

Необоротні активи – це всі активи, які не є оборотними, тобто використовуються підприємством протягом періоду, що перевищує один рік (або один операційний цикл, якщо він перевищує рік).

Капітал: сума, вкладена в підприємство його власниками, включаючи залишений в обороті прибуток.

Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу, або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Вилучені засоби – засоби, безповоротно або на певний термін вилучені у підприємства – збитки, борг підзвітних осіб, дебіторська заборгованість.

Кредиторська заборгованість – це певна сума грошових коштів, які підприємство винне своїм постачальникам (кредиторам). Кредитор: приватна особа або організація, яким підприємство винне гроші.

Дебіторська заборгованість– це заборгованість інших підприємств (установ, організацій) чи окремих осіб даному підприємству. Інші підприємства, а також окремі особи, за якими є дебіторська заборгованість, називаються дебіторами. Дебітор: приватна особа або організація, яка винна гроші підприємству. Дебіторська заборгованість означає, що кошти нашого підприємства тимчасово знаходяться у інших підприємств чи осіб, але підлягають обов’язковому їх поверненню при закінченні певного строку.

Пасиви – це щось, узяте підприємством у борг ззовні. Активи підприємства завжди мають дорівнювати його пасивам. Пасиви: щось, узяте підприємством у борг. (Ширше визначення пасивів включає капітал власника). Довгострокові пасиви (відомі також під назвою відстрочені зобов'язання) є боргами, які не обов’язково виплачувати в короткі терміни, так що всякі пасиви, що не є поточними, слід відносити до розряду довгострокових. Оскільки прийнято вважати, що “короткий термін” означає рік або менш, “довгий термін” означає більш за один рік.

Величина кредиторської заборгованості є статтею пасивів, а дебіторською – активів.

Поточними пасивами називаються борги, які підприємство зобов’язане виплатити протягом одного року.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам.

Дані – інформація у формі, придатній для подальшої обробки.

Інвестиції також можуть бути фіксованими активами. Поняття “інвестиції” зазвичай зустрічається в звітах, що публікуються великими акціонерним компаніями. Велика компанія А може інвестувати засоби в іншу компанію Б, купивши деяку частину акцій або облігацій Б. Ці інвестиції приноситимуть дохід компанії А у формі відсотків або дивідендів, виплачуваних Б. Якщо інвестиції робляться А з розрахунком на їх тривале використання, то вони класифікуються як фіксовані активи.

Статутний капітал – певна сума коштів, що виділяється при утворенні підприємства засновниками і є джерелом освіти основних і частково оборотних засобів, необхідних для діяльності підприємства.

Резервний фонд – засоби, призначені для покриття збитків і нарахування дивідендів при недостатності прибутку.

Акціонер, який одночасно є директором компанії, може отримувати зарплату як директор. В той же час як акціонер він отримує прибуток компанії, визначеної за вирахуванням його заробітної плати (на відміну від вилучень прибутку, заробітна плата директора є статтею витрат компанії). Прибуток, що виплачується акціонерам, називається дивідендами. Дивіденди виступають як привласнення прибутку після виплати податків.

[1] Невідчутні активи – активи, які не мають реальної вартості не у зв’язку з компанією-власником (репутація, престиж, ділові зв’язки, кадри, ліцензії, патенти, різні права). Оцінка ринкової вартості цих активів (“гудвіл”) здійснюється головним чином при поглинанні і злитті компанії.

[2] Невідчутні активи – активи, які не мають реальної вартості не у зв’язку з компанією-власником (репутація, престиж, ділові зв’язки, кадри, ліцензії, патенти, різні права). Оцінка ринкової вартості цих активів (“гудвіл”) здійснюється головним чином при поглинанні і злитті компанії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У балансі не можна відображати особисте майно засновників, а лише майно ПП “Модерн”. Можна сказати, що майно підприємства існує незалежно від особистого майна власника.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.