Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поняття здоров'я за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ)та інших інституцій.

План

Львів - 2009

Тема: ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, ЯК МЕДИКО-БІОЛОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА КАТЕГОРІЯ.

ЛЕКЦІЯ № 3

Кафедра валеології та спортивної медицини

ЛІТЕРАТУРА

1. Амосов Н.М. Раздумья о здоровье.- К, 1992.-С. 21.

2. Апанасенко Г.Л. Експрес - скрининг уровня соматического здоров'я детей й подростков // Зволюция биознергетики й здоровье человека.- Спб:

МГП "Петраполис", 1992. С. 107-121.

3. Бойченко Т., Вадзюк П., Мовчанюк В., Усатенко Т. та ін.. Базовий зміст шкільної валеологічної освіти / Шкільний курс "Валеологія": Збірник матсріалів.-К: Освіта, 1994.-С. 20-34; 87-88

4. Большая медицинская знциклопедія. Гл.ред. ПетровскийБ.В. Том 8, изданиеЗМ. 1978, С. 1047.

5. Брехман И.И. "Валеологія - наука о здоровье" М.: ФиС, 1990.

6. Булич Е.Г., Муравов І.В., Муравов О.І., Таха А.Г.. Нова концепція здоров'я: біологічна організація функцій та їх енергетичне забезпечення// 1-ша Всеукраїнська науково-практична конференція "Здоров'я і освіта" (23-24 квітня 1993 року.)- Львів, ЛДМІ.-С. 44.

7. Булич Е.Г., Муравов І.В.. Концептуальні основи здоров'я і хвороби // Матеріали 1-ї Міжнародної науково-практичної конференції "Роль фізичної культури в здоровому способі життя". - Львів: ЛДМУ, 1995.-С.94-95.

8. Валеологія / інформаційно - методичний збірник.-К.: Т-во "Знання" України, 1996.- С.9-10;72;310; 326-327; 336 с.

6. Верхратський С.А. Історія медицини //К.: Вища школа. - 1983. - 384с.

7. Детская спортивная медицина / Под ред. Тихвинского С.Б., Хрущова С.В. - М.: Медицина, 1991.- 516с.

8. Заставний Ф.Д. Населення України. - Львів: М."Край",тов. української мови ім. Т.Шевченка "Просвіта", 1993 - 224 с.

з дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”

для студентів І курсу факультету фізичного виховання

Підготувала:

доцент Магльована Г. П.

 

1. Поняття здоров’я за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ)та інших інституцій.

2. Фізичне, психічне, духовне, соціальне здоров’я.

3. Стан здоров’я, стан хвороби, “3-й стан”.

4. Культура здоров’я, безпека життєдіяльності.

5. Показники здоров’я людини й та тривалості життя у світі, в Україні, в регіоні.

 

 


 

 

До сьогоднішнього дня вся система охорони здоров’я в цілому, і медицина зокрема, були націлені переважно на хвороби та хворих. Сферою їх інтересів були причини виникнення хвороб, їх розвиток, варіанти перебігу та завершення, профілактика захворювань і т.ін. Внаслідок цього сталося так, що про здоров'я ми знаємо і говоримо набагато менше, ніж про хворобу.

Визначення поняття “здоров’я” є фундаментальною проблемою сучасної медико-біологічної науки. Постільки це поняття має багато аспектів і обумовлене багатьма чинниками, то вимагає для свого розв'язання комплексного підходу. Саме тому однозначного, прийнятного для всіх визначення поняття “здоров’я” поки що не існує. В преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) говориться, що здоров’я - це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи психічних дефектів. Проте повне фізичне і душевне благополуччя може визначати лише ідеальне здоров’я, яке практично не зустрічається.

Крім цього визначення, існує широкий перелік підходів до визначення поняття “здоров’я”.

Попеску І.К. у монографії "Еволюція проблеми здоров'я людини в античній філософії і медицині" (Тексти лекцій .- Львів, Ред вид..- 1993.- с.71) стверджує, що "здоров'я - нормальний психосоматичний стан і здатність людини оптимально задовольняти систему матеріальних і духовних потреб." З визначення випливає, що у цьому стані психосоматичні показники перебувають в межах норми, і це дає змогу людині оптимально задовольняти свої потреби.

На думку Сердюковської Г. Н. (1979):"Здоров'я - це відсутність хвороби і пошкодження, гармонійний фізичний розвиток, нормальне функціонування органів і систем, висока працездатність, стійкість до несприятливих впливів і достатня здатність адаптуватися до навколишніх навантажень та різних умов зовнішнього середовища".

Здоров'я, на думку І. І. Брехмана, це здатність людини зберігати відповідну вікову стійкість в умовах різних змін якісних і кількісних параметрів триєдиного потоку сенсорної, вербальної та структурної інформації.

Академік Амосов М. М. (1992) зазначив, щоздоров'я є сумою резервних потужностей основних функціональних систем організму, які лежать в межах від максимальної кількості функції до її нормального рівня.

Апанасенко Г.Л. (1992), Булич Е.Г., Муравов І.В. (1993, 1999), Петленко В.П. (1998) та інші науковці, вказують, щоздоров'я, як динамічний житєздатний стан визначається морфо-функціональними резервами та кореляційними зв'язками в організмі людини, його енергетикою. Стан і рівень здоров'я людини залежить від структури організму і взаємозв’язків у структурах. Рівень здоров'я значною мірою залежить від морфо-функціональної потужності та енергетичного метаболізму в структурах організму. Здоров’я – “динамічний стан найбільшого за своєю вираженістю і тривалістю фізичного і психоемоційного благополуччя, в основі якого лежить гармонійне співвідношення взаємозв'язаних функцій і структур організму, забезпечуване високим енергетичним рівнем його життєдіяльності при найменшій “ціні” адаптації до умов життєдіяльності”.

Науковці Львівського державного медичного університету визначили здоров'я, як рівновагу внутрішньосистемних, міжсистемних і системно-середовищних функцій, а не тільки відсутність хвороб чи дефектів.

Вважається, що здоров’я - це нормальний стан організму, який характеризується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю при функціонуванні всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та оточуючим середовищем при відсутності хворобливих проявів. Тому основною ознакою здоров’я є здатність до значної пристосованості організму до впливів різноманітних чинників зовнішнього середовища. Завдяки цьому здоровий організм може витримувати значні фізичні та психічні навантаження, не тільки пристосовуючись до дії екстремальних чинників зовнішнього середовища, але й повноцінно функціонувати в цих умовах. Таким чином, здоров’я доцільно розглядати і як здатність організму активно та повноцінно пристосовуватись до змін оточуючого середовища.

Можна сказати, що здоров’я - це здатність організму перебувати в рівновазі з оточуючим середовищем.

Можна також сказати, що здоров’я це функціональний стан організму людини, який забезпечує тривалість життя, фізичну та розумову працездатність, достатньо високий рівень самопочуття, а також відтворення здорового потомства.

Стан здоров’я не є чимось статичним. Це динамічний процес, а, отже, стан здоров’я може покращуватись або погіршуватись. Кожна людина являє собою відкриту динамічну систему, тому існує широкий діапазон поняття “здоров’я” - від абсолютного здоров’я до граничних із хворобою станів.

Узагальнюючи всі наведені вище визначення поняття “здоров’я”, доцільно сказати, що під здоров’ям треба розуміти процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності при максимальній тривалості активного життя.

Загального, придатного для всіх показника, за яким можна було б визначити рівень здоров’я чи його якість - немає. Висліди будь-яких аналізів, дані будь-яких обстежень мають значний діапазон коливань в залежності від статі, віку, конституційного типу, функціонального стану організму, географічних та метеорологічних особливостей місця проживання, характеру та інтенсивності праці, способу життя, особливостей харчування та багатьох інших чинників. Функціональний стан організму та показники його діяльності змінюються у тої самої людини навіть напротязі кількох годин (одразу після пробудження і після вставання з ліжка, до прийому їжі та після її прийому і т.ін.).

Сучасний підхід до оцінки здоров’я мусить ґрунтуватись, по-перше,на врахуванні ступеня ризику виникнення захворювань і, по-друге, на врахуванні фізіологічних і біохімічних резервів організму.

Вченими запропоновано поняття “величини здоров’я”, яке визначається чотирма суспільне вагомими категоріями: тривалістю життя, тривалістю розумової та фізичної працездатності, відтворенням потомства, рівнем самопочуття.

Таким чином, здоров’я людини можна характеризувати на підставі даних анатомічних, фізіологічних, біохімічних, клінічних та інших досліджень. Ними керуються при оцінці стану здоров'я призовників, спортовців, дитячого та дорослого населення. Вже сьогодні при оцінці рівня здоров’я людини вчені приділяють особливу увагу пошуку кількісних критеріїв стану тих функціональних систем організму, які характеризують рівень норми, напруження та адаптованості до умов зовнішнього середовища.

Надзвичайно важливим є експериментальне обґрунтування комплексного використання різноманітних методів оцінки здоров'я населення. Підходи до визначення здоров'я населення можуть бути різними. Згідно до стану здоров'я населення можна розподілити на наступні групи: 1) здорові; 2) особи, схильні до захворювань; 3) особи з компенсованим перебігом захворювань; 4) хворі. Проте, остаточний поділ людей на здорових та хворих в різних країнах ґрунтується не стільки на медико-біологічних показниках, скільки на соціальних стандартах певної держави.

Більш перспективним видається розподіл населення згідно до адаптаційних можливостей організму. У відповідності до нього можливий розподіл населення на: 1) осіб із задовільною адаптацією, 2) осіб з недостатньою або незадовільною адаптацією, 3) осіб зі зривом адаптації. Метод оцінки здоров'я населення згідно з адаптаційними можливостями дозволяє дуже рано вловити реакцію організму на будь-які несприятливі умови (т.зв. донозологічні стани). Чим досконаліші і стійкіші механізми пристосування організму до різноманітних умов зовнішнього середовища, тим більші "запаси" здоров'я. Для наукового вивчення адаптаційних змін в організмі та резервів здоров'я використовують різноманітні функціональні або екстремальні проби.

Робити висновки про стан здоров'я можна суб'єктивно та об'єктивно. У першому випадку людина сама робить висновки про стан свого здоров'я, у другому - висновки робить лікар, котрий обстежує цю людину. Необхідно зазначити, що судження не обов'язково співпадають, бо на ранніх стадіях розвитку багатьох хвороб часто існують "ножиці" поміж самопочуттям та даними об'єктивних медичних обстежень. Так, людина може почувати себе погано, в той час як об'єктивні ознаки захворювання ще відсутні. І навпаки, людина може почувати себе цілком здоровою, хоча при обстеженні вже виявляються об'єктивні патологічні зміни.




Переглядів: 4372

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Показники здоров'я людини й та тривалості життя у світі, в Україні, в регіоні. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.