Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Розвиток економічної думки в Україні.

Загрузка...

Формування економічної думки в Україні відбувалось тернистими шляхами і розцінювалось різними дослідниками у різні роки неоднозначно. Разом з тим в Україні ще в 20-ті роки і пізніше, в період політичної «відлиги» у 50-60-ті роки, був виконаний надзвичайно великий обсяг робіт по вивченню та висвітленню історії суспільно-економічної думки в Україні з кінця ХУІ до початку ХХ ст..

В останні роки, з набуттям Україною самостійності та незалежності до українських істориків-економістів приходить розуміння необхідності висвітлення реальної картини історії української економічної думки на засадах неупередженого аналізу із застосуванням методологічних досягнень сучасності. З рядом статей щодо цього виступили на сторінках української преси Л.Горкіна, Т.Дерев’янків, С.Злупко, Н.Петровська, В.Сікора.

Відміна кріпацтва була необхідною передумовою економічного розвитку України у ХУІІІ-ХІХст., адже до 1796 року чисельність кріпаків на Україні становила 55,5% населення. Одним з найбільш послідовних критиків кріпосництва був козак Андрій Алейніков. У своїх виступах він прямо вимагав скасування кріпосництва, що в ті часи ні до нього, ні після нього ніхто не робив.

Розкриваючи причини масової втечі селян, Алейніков пропонував, щоб «роботи на фабриці виконувались вільними людьми». Це мало важливе значення в умовах розпаду феодально-кріпосницького ладу і зародження капіталістичних відносин. Він рекомендував брати приклад з інших держав, де немає кріпосницьких відносин.

Таким чином, розклад феодально-кріпосницького ладу, початок формування капіталістичного укладу та масові виступи селянства і козаків справили безпосередній вплив на формування суспільно-економічної думки в тогочасній Україні, а основним питанням , навколо якого зосередилась ідеологічна боротьба, було селянське питання.

Реформа 1861 року поклала початок розвитку нових соціально-економічних відносин, а економічна думка того часу розвивалась навколо подальшого економічного і політичного розвитку країни. Ліквідація феодально-кріпосницької системи і перехід до нового способу виробництва пробудили до активного політичного життя широкі верстви населення і зокрема українську національну буржуазію.



Интернет реклама УБС

Визначне місце у цьому процесі посідали «громади», які утворювалися в ряді міст України. Значний вплив на ідеологічний напрям громад мав щомісячний журнал «Основа», а також такі діячі, як М.Костомаров, П.Куліш, В.Білозерський, Т.Рильський, В.Антонович, пізніше М.Драгоманов та інші.

Повної єдності серед них, звичайно, не могло бути – частина виступала за часткові демократичні перетворення, друга, навпаки, стояла на реакційних позиціях.

В період скасування кріпосного права економісти основним девізом своєї економічної доктрини вважали:

Ø максимальний розвиток приватної ініціативи, вільної конкуренції;

Ø мінімальне втручання держави в економічне життя.

 

У другій половині ХІХ ст. розвиток економічної теорії в Україні відбувався у сфері впливу класичної школи політичної економії, західноєвропейських та російських соціалістичних вчень, у тому числі й марксизму.

На відміну від Заходу, в Україні ще в 90-х роках зберігається досить відчутний вплив концептуальних положень класичної школи, маргіналізм тільки починає формуватись у самостійний напрямок, надзвичайно популярною у наукових економічних колах залишається економічна теорія марксизму.

Одним з кращих спеціалістів з історії економічних вчень є М.Туган-Барановський, характеризуючи основні тенденції та напрямки розвитку економічної думки ХІХ ст., відзначав, що все більше увага економістів переноситься на соціальні явища, породжувані капіталізмом, на розв’язання питання «про причини стійкої бідності серед зростаючого багатства».

Саме при відповіді на це питання, вважав вчений, політична економія й розпалась на три основні напрямки, представлені:

по-перше, захисниками нерегульованого товарно-господарського ладу;

по-друге, виразниками ідей соціалізму як антиподу першого;

і, нарешті третього, який «прагне зберегти товарно-господарський лад, пом’якшивши у той же час, шляхом посилення державного втручання в інтересах слабких, різкість класових антагонізмів».

Головною залишається проблема капіталістичного розвитку в умовах напівкріпосницької самодержавної імперії. Це значною мірою пояснює той факт, що політична економія, представлена в Україні у 70-80-ті роки плеядою вчених, передусім – викладачами Київського, Харківського, Новоросійського університетів та інших вищих навчальних закладів, серед яких М.Бунге, М.Зібер, А.Антонович та багато інших, продовжували розвиватися на базі класичної школи та її пізніших відгалужень.

Посиленню уваги українських політекономів до соціального та історичного аспектів у трактуванні економічних явищ та законів значною мірю сприяв вплив економічної теорії марксизму. Особливо це виявилось у творчості таких видатних прихильників марксизму, якими були в Україні професор Київського університету Микола Іванович Зібер та професор Харківського університету Микола Миколайович Коссовський.

Характерною рисою розвитку політико-економічної думки в Україні в останній третині ХІХ ст. стає все більш відчутний відхід від канонів трудової теорії вартості класиків і разом з тим поглиблення критичного аналізу цієї теорії марксизмом. Негативну позицію стосовно трудової теорії вартості зайняв професор М.Бунге – фундатор всесвітньо відомої Київської психологічної школи.

Київська психологічна школа підготувала добрий грунт в Україні для сприйняття ідей маргіналізму, який на цей час склався на Заході у самостійну і надзвичайно впливову течію. І саме внесення ідей маргіналізму у науковий обіг одночасно з критичним переглядом теоретичних засад як класичної школи, так і німецької історичної, а також марксизму склало характерну особливість формування економічної думки на зламі століть.

У 1918 р. була створена Українська Академія Наук, в якій М.Туган-Барановський очолив соціально-економічний відділ. За його ініціативою в 1918р. був створений Інститут економічної кон’юнктури, який мав на меті проведення економічних досліджень закономірностей суспільного розвитку та вироблення рекомендацій для його соціально-економічного стимулювання.

Для післяжовтневого розвитку економічної теорії в Україні характерні ті ж риси, що і для загально радянської економічної думки. Політекономія перетворилась на описову науку, яка доводила правильність економічного курсу партії та уряду, господарські форми, суб’єктивно створювані ними, соціалістичними і єдино можливими. Тому політична економія соціалізму не тільки все далі відходила від свого предмета, а й поступово перепліталась з політикою.

Розквіт економічної думки в Україні прийшовся на 20-30 роки, а її занепад – на 30-60-ті, короткий період відродження – на 60-ті, і знову період відродження, що розпочинається у другій половині 80-х років.

У 20-30 роки українська економічна думка досягла значних наукових висот і за рівнем та напрямами досліджень знаходилась в авангарді світової економічної думки. Праці Є.Слуцького, К.Воблого, Р.Орженцького, М.Птухи та інших отримали світове визнання. Проте орієнтація владних структур на тоталітаризм поклала край розвитку економічної думки в Україні, перетворила її на складову радянської економічної теорії. З 30-х років змістом наукових досліджень стає доведення переваг економічної політики, що будується «класовим принципом», а самі дослідження пронизаються ідеями планування, директивності, централізму.

Особливе місце займала тоді критика «волобуєвщини» як прояву націоналістичних настроїв в економічній думці. М.Волобуєв у 1928 р. виступив на сторінках преси з ідеєю про переваги самостійного економічного розвитку України. Він вказував на те, що Україна володіє достатнім потенціалом, аби інтегрувати до світової господарської системи самостійно, за що був оголошений ворогом соціалізму і радянської держави.

Згодом були оголошені ворожими, буржуазними ідеї М.Туган-Барановського, Є.Слуцького та інших. З цього часу економічна думка України розвивається відповідно до соціального замовлення, знаходиться в ізоляції від світової економічної науки.

Її відродження починається разом із відродженням інших економічних наук в 60-х роках «політичної відлиги». Саме в цей час виходять з друку праці українських вчених І.Лукінова, Ю.Пахомової, В.Корнієнка та інших. В роботах цього періоду розробляються теоретичні засади впровадження господарського розрахунку, йдеться про місце та роль товарно-грошових відносин в економічному розвитку. Однак період піднесення змінюється періодом застою – коли одвічні проблеми політекономії соціалізму починають розглядатись в контексті «розвинутого соціалізму».

Але в цей період з’являється низка фундаментальних праць, в яких характеризуються проблеми розвитку економічного механізму, теоретично розробляється підхід до використання ринкових форм в умовах соціалізму.

На кінець 80-х – початок 90-х років починають формуватися засади сучасної концепції суспільного розвитку, з’являється ряд статей та публікацій в українській науковій пресі.

Повернення української економічної теорії в лоно світової економічної думки тільки розпочинається, її ставлення до процесів, що відбуваються, ще не визначене. Але вже тепер в економічній літературі панує плюралізм поглядів, який сприяє розвитку науки.

З огляду на це, в Україні існують передумови розвитку економічної теорії. Але такий процес має відбуватися на тлі переосмислення економічної спадщини та розвитку прогресивних економічних концепцій сучасності.

 

Рекомендована література та джерела для поглибленого вивчення теми:

1. Економічна теорія : Політекономія : підручник / За ред. В.Д.Базилевича. – К.,2007, с.13-36.

2. Мочерний С.В. Політекономія: підручник. – К.,2005, с.4-19.

3. Основи економічної теорії: Підручник: у 2 кн. /За ред.. Ю.В.Ніколенка. – К.,1998, 11-20.

4. Старостенко Г.Г. Політична економія: Навч. посібник. – К.,2006, с.7-24.

Тема2: ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ І ВИРОБНИЦТВО.


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
  3. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
  4. АГД як галузь економічної науки
  5. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  6. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  7. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
  8. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
  9. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  10. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  11. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
  12. Аналіз економічної та неекономічної результативності маркетингової діяльності

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні етапи розвитку економічної науки | ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ЗМІСТ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.