МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Прямий метод навчання. Лекція як форма реалізації прямого методу навчанняЛекція №3 1. Прямий метод навчання: сутність, визначення. 2. Переваги і недоліки прямого методу 3. Лекція як форма реалізації прямого методу навчання 3.1. Види лекцій 3.2. Структура лекцій 3.3. Етапи підготовки лекцій 3.4. Пауза і її роль
Пряме навчання – структуроване, послідовне викладання головних понять, законів і принципів дисципліни. Новий матеріал подається логічними частинами, перевіряється його засвоєння, якщо потрібно з’ясовувати складні моменти. Матеріал супроводжується: - у викладанні економічних дисциплін: схеми, таблиці; - у точних науках: формули, статистичні дані; - мови, література: аудіо- , відеоматеріали Пряме навчання – пасивна форма отримання знань для студентів. Можливо додавати активність студентам за допомогою питань, прикладів. Форми навчання: - лекція; - дискусія. Переваги прямого методу навчання: 1) послідовно і чітко викладається головний зміст, додатково з’ясовуються складні питання; 2) висока ступінь керування з боку викладача дозволяє ефективно використовувати час; 3) аналізуються зв’язки між різними ідеями, піддаються сумніву існуючи догми, твердження. Недоліки прямого методу навчання: 1) пасивність студентів; 2) обмеженість матеріалу лекційними годинами; 3) високий рівень контролю не є стимулом для творчості тих, хто навчається. Лекція(від лат. lectio - читання) – логічне, системне, глибинне та зрозуміле викладення навчального матеріалу. Мета лекції: допомогти засвоїти фундаментальні основи курсу, оволодіти методами науковими пізнання, ознайомитися з новітніми досягненнями наукової думки. Функції лекції: 1) методологічна; 2) інформативна; 3) організаційна; 4) виховна. Види лекцій: - вступна; - тематична; - підсумкова; - оглядова. Вступна лекція Значну роль відіграє для подальшої лекційної роботи в аудиторії, готовність студентів до сприйняття методології і предметів до сприйняття методології і предметів дисципліни. Дає уявлення про дисципліну. Варто показати актуальність, практичність, значущість завдання курсу, надати перелік літератури. Тематична лекція дає послідовне систематичне викладення змісту курсу або дисципліни. Підсумкова – огляд головних ідей і досягнутих навчальних цілей. Оглядова – присвячується певній проблемі, лектор приділяє увагу найбільш складним проблемам, теоріям. Структура лекції: 1) вступна частина – 5-7 хвилин 2) основний зміст – кожен пункт основної частини завершується логічним висновком, 4-5 питань по 15 хвилин. 3) заключна частина – 5 хвилин, узагальнення підсумки, питання або з’ясування із студентами, перевірка ступеня засвоєння матеріалу, презентація наступного лекційного матеріалу, рекомендації щодо самостійної роботи. Етапи підготовки: 1. З’ясувати тему, зміст, головні ідеї. 2. Зібрати матеріал і його структурувати, вирішити в якому співвідношенні буде використовуватися теоретичний і фактичний матеріал. 3. Організація матеріалу за планом. 4. Написання тексту лекцій і повний текст лекцій 15-20 сторінок. 5. Репетиція і перевірка результатів роботи, читання лекції перед дзеркалом з годинником. Вимоги, за якими процес викладання лекційного матеріалу є ефективним: - мовлення не може бути монотонним, слід варіювати силою голосу і його тембром; - мовлення має бути емоційно-обґрунтованим; - матеріал має викладатися доступно, слід запобігати як книжкового, так і розмовного стилю; - необхідно збагатити мовлення різноманітними стилістичними засобами і прийомами: ідіоми, порівняння, крилаті вислови, тощо; - слід звертати увагу на безпосереднє спостереження за аудиторією, яке необхідно для взаємодії; - лекцію слід читати з наглядом на те, як засвоюється матеріал, що викладається; - мовлення має бути з перервами у вигляді пауз – через 15-20 хвилин слід перервати лекцію: обліковою перевіркою присутності, анекдотом, використанням наочності, фактами з біографій відомих людей, науковців, розрахунком, статистичними даними, тощо. Варіанти читання лекції: Проблемна лекція – нове знання вводиться як невідоме, яке потрібно відкрити; Завдання викладача: спонукати студентів для пошуку рішення проблеми, теоретичний матеріал подається у вигляді завдання, отже практичне пізнання наближається до пошуку дослідження діяльності. Переваги: забезпечує розвиток теоретичного мислення професійної мотивації, кооперативність. Лекція-візуалізація – виникла як результат принципу наочності, усна інформація перетворюється у візуальну форму або в усній формі. Візуальні матеріали мають: - забезпечити систематизацію знань; - допомагають засвоєнню нової інформації; - забезпечують створення і розв’язання проблемних ситуацій; - демонструють різні способи візуалізації. Форми наочності: - натуральна; - образотворча; - символічна. Слід враховувати: - рівень підготовки і освіченості аудиторії; - професійна спрямованість; - особливість обраної теми. Лекція удвох – діалог двох викладачів, розвиток і продовження викладацької проблеми, яка досліджується, обговорення теоретичних і практичних проблем двома фахівцями,представниками різних наукових галузей, прихильників і супротивників, теоретиків і практиків. Переваги: 1. Актуальні знання необхідні для розумного діалогу і участі в ньому студентів; 2. Наявність різних точок зору, джерел інформації; 3. Наочне уявлення про культури дискусії, способу введення діалогу, спільного пошуку рішень. Лекція-прес-конференція – може бути використаний спочатку/всередині/у кінці курсу. На початку тем – з метою виявити потреби і коло інтересів групи. В середині курсу – систематизація і закріплення засвоєння знань. Наприкінці – з’ясувати перспективи розвитку і наявність знань.
Читайте також:
|
||||||||
|