Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Наголос

Краса усного мовлення значною мірою залежить від правильного наголошування слів, тобто дотримання акцентуаційних норм. В українській мові ці норми давно сформувалися, проте в повсякденному спілкуванні під впливом діалектів і близькоспоріднених мов часто порушуються. Перевірити правильність наголошування слів можна за будь-яким словником, але необхідно також знати деякі особливості українського наголосу.

Наголос – це значок над літерою, який указує на виділення звука в слові посиленням голосу або підвищенням тону. Так, наголос в українській мові є довготривалим і силовим, бо голосні в наголошеній позиції мають більшу тривалість, виразний тембр, іноді й більшу силу. Силовий (динамічний) наголос — виділення одного із складів слова більшою силою артикуляції. Висхідний наголос — наголос з поступовим підвищенням тону; Логічний (смисловий) наголос — виділення підсилювальною інтонацісю найважливішого щодо смислу слова в реченні. Спадний наголос — наголос з поступовим зниженням тону або сили звука наприкінці складу.

Крім того, український наголос вільний, різномісцевий і рухомий, тобто він не закріплений за якимось певним складом слова (ді́рка, ліщи́на, припиня́ти, винагоро́джувати) і може змінювати місце у формах того самого слова (нога́ -но́ги, крича́ти – кричите́). Рухомий наголос — наголос, що міняє місце в межах одного і того самого слова залежно від його граматичної форми;. Наголошування в українській мові являє собою сталу систему з певними закономірностями, дотримання яких є обов’язковим для мовців. Наприклад: валовий, випадок, виразний, вира́зник, котрий, насамперед, ненависть, одинадцять, ознака, оптовий, пересі́чний (середній, звичайний), предмет, ринковий, текстовий, український, фахови́́й, феномен.

Наголос у слові виконує також диференціюючу функцію, тобто за наголосом розрізняються значення слова: те́рен – тере́н, трі́ска – тріска́, ко́лос – коло́с, о́бід – обі́д, і́рис (рослина) – іри́с (цукерка), о́рган – орга́н, за́пал – запа́л, лу́па (збільшувальне скло) – лупа́, бро́ня (документ про закріплення чогось за кимось) – броня́ (захисна обшивка) тощо.

Є в українській мові і невелика кількість слів з подвійним наголосом: алфа́віт – алфаві́т, до́говір – догові́р, си́віти – сиві́ти, ма́буть – мабу́ть, ба́йдуже – байду́же, про́стий – прости́й, закі́нчити – закінчи́ти, та́кож - тако́ж тощо. Таке варіативне наголошування нормативне, але в мовленні переважає якийсь один варіант, наприклад: алфа́віт, до́говір, про́стий тощо.

Виступаючи компонентами речення, окремі слова дістають наголошення неоднакової сили, що залежить від місця слова в реченні, кількості складів у ньому та смислового навантаження. Фра́зовий наголос — наголошення неоднакової сили, яке дістають слова та мовні відрізки в межах фрази. Фразовий наголос виявляється тільки в реченні.

Фразовий наголос буває логічним: він виділяє змістовий центр висловлювання або речення. А те саме висловлювання або речення, залежно від місця логічного наголосу, може мати різні значення. Фра́зовий (логічний) наголос — особливе виділення голосом слова в реченні з метою підкреслити важливість його в смисловій структурі речення. У простому реченні буває тільки один логічний наголос. Він може падати на будь-яке слово в реченні, у тому числі й на неповнозначне.

Література: 1, 2, 8, 13, 15, 19, 24, 25, 35,42, 46.

 

 


Читайте також:

  1. До суперсегсентних одиниць належать передусім наголос та інтонація.
  2. Наголос
  3. Наголос у числівниках
  4. Наголос, його функції. Інтонаційна виразність
  5. Прийоми виявлення помилкового логічного наголосу
  6. Які функції може виконувати наголос?




Переглядів: 4727

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Засоби милозвучності української мови і норми їх використання у професійному мовленні. | Книжні слова в ділових паперах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.