Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Взаємні розрахунки між бюджетами.

Необхідність взаємних розрахунків :

1)зміна після затвердження бюджету законодавства, яке регламентує розподіл доходів і видатків між бюджетами;

2)зміна адміністративно-територіального поділу.

3)передача з одного бюджету до іншого фінансування певних заходів, наприклад, капітальних вкладень;

4)зміна відомчої підпорядкованості підприємств, організацій, установ.

Правила проведення взаємних розрахунків:

1.розрахунки проводяться лише між: бюджетами вищого та нижчого рівня, що безпосередньо пов'язані в ієрархічній структурі. Наприклад, обласний бюджет - районний, районний -сільський тощо. Не можуть проводитись розрахунки міме бюджетами, які безпосередньо між: собою не пов'язані;

2.на взаємні розрахунки відносять всю річну суму запланованих доходів або видатків, незалежно від того, який обсяг коштів надійшов чи скільки їх було витрачено до моменту проведення розрахунків. При цьому отримані доходи або здійснені видатки передають іншому бюджету. Такий порядок дає змогу протягом бюджетного року віднести відповідні доходи чи видатки тільки на один бюджет, що забезпечує порівняльність бюджетних показників;

3.розрахунки за взаємними вимогами мають бути завершені до 31 грудня поточного року.

Взаємні розрахунки враховуються одночасно у фінансових органах та управлінні Державного казначейства, що виконують бюджети, пов'язані із взаємним перерозподілом доходів і видатків.

6. Державний кредит і методи управління державним боргом

Державшій кредит- сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора та гаранта.

З допомогою державного кредиту залучаються вільні фінансові ресурси суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, які використовуються для задоволення державних потреб.

Причини існування державного кредиту :

· потреби у виконанні державою своїх функцій;

· постійно зростаючі потреби держави;

· бюджетний дефіцит.

Державний кредит має певні спільні риси з банківським кредитом:

1) поверненість;

2) строковість;

3) платність.

Відмінність банківського та державного кредиту - перший призначений для задоволення виробничих потреб суб'єктів господарювання; другий - для задоволення потреб державних органів влади та управління.

Форми державного кредиту:

· державні позики;

· використання частини вкладів населення в ощадних установах. Ощадна справа належить до державного кредиту, якщо залучені кошти спрямовуються до бюджету. Однак комерційні банки, як правило, діють на комерційних засадах і мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси. Частина цих коштів може спрямовуватися на придбання державних цінних паперів і таким чином належати до державного кредиту;

· грошово-речові лотереї;

· використання коштів державного позикового фонду. Це означає заміщення грошових ресурсів кредитними. Наслідок - загострення фінансової кризи та посилення інфляції.

Класифікація державних позик здійснюється за:

правовим оформленням;
місцем розміщення;
правом емісії;
характером використання цінних паперів;
забезпеченістю;
терміном погашення;
виплатою доходу;
характером погашення;
характером зобов'язань.

1. За правовим оформленням:

1.1.На підставі угод. Угодами оформляються кредити від інших держав, міжнародних організацій і фінансових інститутів;

1.2.Цінними паперами. З їх допомогою мобілізуються кошти на фінансовому ринку. Види цінних паперів, якими оформляються позики:

1.2.1.Облігації. Можуть бути знеособленими - на покриття дефіциту бюджету; цйіьовими - під конкретні програми. Облігація має такі види оцінки:

- номінальна - зазначена сума боргу;

- курсова - ціна, за якою вона продається залежно від доходності, надійності, ліквідності.

1.2.2. Казначейські зобов'язання. Казначейськими зобов'язаннями оформляються, як правило, короткострокові позики.

Відмінності між облігаціями та казначейськими зобов’язаннями :

· облігації випускаються з метою поповнення бюджету, цільових державних фондів, на спеціальні цілі;

· казначейські зобов'язання - лише на поповнення бюджету;

· за облігаціями фінансовий дохід виплачується у фіксованих відсотках, у вигляді виграшів;

· за казначейськими зобов 'язаннями - у фіксованих відсотках;

· облігації обертаються вільно або обмежено серед населення і юридичних осіб;

· казначейські зобов'язання - реалізовуються лише серед населення.

2. За місцем розміщення:

2.1.Внутрішні - на внутрішньому фінансовому ринку, тобто надаються юридичним особам, фізичним особам, нерезидентам;

2.2.Зовнішні - надходять ззовні від урядів, юридичних осіб, фізичних осіб інших країн, міжнародних організацій і фінансових інститутів.

3. За правом емісії:

3.1.Державні. Випускаються центральними органами управлін
ня і надходження від них спрямовуються до державного бюджету;

3.2.Місцеві. Випускаються місцевими органами управління і
надходження від них спрямовуються до місцевих бюджетів.

4. За характером використання цінних паперів:

4.1.Ринкові. Вільно купуються, продаються і перепродуються на ринку цінних паперів;

4.2.Не ринкові. Власники не можуть продати такі цінні папери, крім того вони не допускаються на ринок цінних паперів.

5. За забезпеченістю:

5.1. Заставні. Забезпечуються державним майном чи конкретними доходами;

5.2. Беззаставні. Не мають конкретного матеріального забезпечення і їх надійність визначається авторитетом держави.

6. За терміном погашення:

6.1.Короткострокові (до 1 року);

6.2.Середньострокові (1-5 років);

6.3.Довгострокові (більше 5 років).

7. За виплатою доходу:

7.1.Процентні. Дохід встановлюється у вигляді позичкового відсотка. Може встановлюватися як тверда фіксована ставка, так і плаваюча (змінюється під впливом попиту і пропозиції на кредитному ринку);

7.2.Виграшні. Виплата доходу здійснюється на підставі проведених тиражів виграшів. Дохід отримують ті кредитори, чиї облігації виграли;

7.3.Дисконтні. Державні цінні папери купуються з певною знижкою, а погашаються за номінальною вартістю.

8. За характером погашення:

8.1.Одноразова виплата;

8.2.Виплата частинами:

· позика погашається рівними частинами протягом кількох років;

· позика погашається щоразу наростаючими сумами;

· щоразу сума зменшується.

9. За характером зобов'язань:

9.1.З правом довготермінового погашення.

9.2.Без права довготермінового погашення.

Передумови випуску державних позик

· Наявність кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти.

· Довіра кредиторів до держави.

· Зацікавленість кредиторів у наданні позик державі.

· Можливість держави своєчасно і повністю повернути

борг і виплатити дохід.

Джерела погашення державних позик:

· Доходи від інвестування позичених коштів у високоефективні проекти.

· Додаткові надходження від податків.

· Економія коштів від зменшення видатків.

· Емісія грошей.

· Рефінансований борг - залучені від нових позик кошти.

Державний борг- сума заборгованості держави своїм кредиторам :

· Поточний- сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році, а також: сума відсотків зусіх випущених позик.

· Капітальний- загальна сума заборгованості та відсотки, що мають бути сплачені за позики.

· Внутрішній- заборгованість кредиторам держави в даній країні.

· Зовнішній- заборгованість кредиторам за межами даної країни.

Управління державним боргом- це забезпечення платоспроможності, тобто можливості погашення боргів.

Способи коригування позикової політики :

1. Конверсія - зміна доходності позик. Проводиться внаслідок зміни на фінансовому ринку.

2. Консолідація - передача зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Проводиться у формі обміну облігацій попередньої позики на нові.

3. Уніфікація - об'єднання кількох позик в одну.

4.Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на нові. По суті це часткова відмова держави від своїх боргів.

5. Відтермінування - перенесення термінів виплати заборгованості.

6. Анулювання - повна відмова держави від своєї заборгованості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація міжбюджетних відносин	\|	Організація обліку виконання бюджету

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.