Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Виробництво телевізійного сюжету.

Виробництво телевізійного сюжету на будь-якому українському те­леканалі відбувається за схожими технологіями згідно з прийнятими стандартами телевиробництва. Розбіжності полягають лише у творчій частині. Якість сюжету залежить від кваліфікації телерепортера: вміння «копнути глибше», допитливості, неупередженості, відповідального ставлення до своєї роботи, врешті, таланту. Якість сюжету також залежить від майстерності оператора. І, нарешті, якість сюжету багато в чому залежить від режисера, який вибере найкращі відзняті оператором плани та зможе їх змонтувати нестандартно й оригінально, проте не порушуючи режисерських телевізійних норм.

Телевізійні сюжети поділяються на різні типи:

репортажний сюжет,

історичний сюжет,

аналітичний сюжет,

портретний сюжет,

сюжет-розповідь,

оглядовий сюжет,

сюжет-розслідування.

Залежно від типу сюжету репортер будує свою роботу. Якщо сюжет репортажний, то головна репортерська робота відбувається безпосередньо на місці події. Якщо сюжет іншого типу, то успіх майбутнього сюжету багато в чому залежить від попередньої підготовки репортера до зйомки, від його поінформованості про подію, явище або людину, яку репортер збирається знімати.

Більшість сюжетів, що входять до випусків новин, є репортажними. Тобто відбувається подія інформаційна редакція телеканалу реагує на неї: репортер з оператором знімають подію й у кінці виготовляється сюжет. Але будь-які редакції прагнуть мати у своєму випуску теленовин 1 —2 сюжети іншого типу. Аналітичні, історичні, сюжети-розслідування більш складні за виробництвом, але вони завжди прикрашають кожен випуск новин.

Робота над телевізійним сюжетом розпочинається з пошуку теми. Є різні методи пошуку, наприклад, використання різних інформаційних джерел: повідомлень інформаційних агентств, Інтернет-видань, друкованої преси. Журналіст також може використовувати інформацію прес-служб МВС, Швидкої допомоги, Пожежної безпеки, МНС та інших. При обранні теми журналіст повинен пам'ятати, хцо ця тема має бути потрібною і цікавою для широкого кола глядачів. Обрана тема не повинна містити закликів до насильницького повалення державного або суспільного ладу, пропаганди війни, насильства, розпалювання расо­вої, національної, релігійної ворожнечі. Неприпустима також інформа­ція, яка підриває моральність, підштовхує до правопорушень, принижує честь і гідність людини; розповсюдження матеріалів, що порушують презумпцію невинності підсудного або ж випереджають рішення суду.

Обравши тему, журналіст повинен ретельно підготуватися до виїзду на зйомки. Необхідно спочатку дослідити тему, прочитати багато інформації по темі, використовуючи різні матеріали – ті ж самі Інтернет-джерела, газети, можливо, якісь архіви. Необхідно попередньо поспілкуватися з людьми, причетними до теми сюжету, й, у разі потреби, отримати згоду на запис інтерв'ю із цими людьми. Перед виїздом на місце зйомок репортер повинен попередньо домовитися з людьми, які нестимуть відповідальність за зйомки, або отримати усний чи письмовий дозвіл на проведення зйомок. І лише після того, як репортер, вивчивши тему, готовий сам і готові люди, причетні до теми, знімальна група може виїжджати на місце (або місця) зйомок.

Розкриваючи практичну частину технології виробництва телевізійного сюжету, наведемо приклад повного циклу виробництва (від підго­товки до виходу в ефір) сюжету під назвою «Житомирська справа». Він був підготовлений журналістом Сергієм Поліщуком та виданий в ефірі інформаційно-аналітичної спортивної телепрограми «ГОЛ», яка виходила на «Новому каналі»

Ідея сюжету «Житомирська справа» виникла на одній із нарад творчого колективу програми «ГОЛ». Журналісти вирішили пригадати події 24 серпня 2003, які відбулися в Житомирі на стадіоні «Полісся» під час футбольного матчу на Кубок України між командами «Поліс­ся» (Житомир) та «Динамо» (Київ). За інформацією з різних джерел, бійці житомирського «Беркута» жорстоко побили київських уболівальників, котрі приїхали до Житомира на футбольний матч. Що ж відбулося насправді і чому стався цей інцидент, для більшості громадян залишилося невідомим. Сергій спробував дослідити тему і відновити картину тих подій, зробивши повноцінний телевізійний сюжет. Мета цього сюжету полягала не в тому, щоб знайти й показати винуватців інциденту. Завдання сюжету — зважено та неупереджено розказати телеглядачам про подію «з перших джерел», дати можливість вислови­тися свідкам, вислухати різнобічні думки експертів. Але не робити власних висновків і оцінок, а залишити це право за глядачем, дозволити глядачеві самому сформувати власну думку щодо цього інциденту.

Підготовка матеріалу розпочалася з пошуку свідків тих подій. Журналіст зателефонував до житомирського футбольного клубу «Полісся», і місцевий прес-секретар одразу зголосився допомогти. Він запропонував одразу двох свідків, які в той серпневий день були на футбольному матчі й на власні очі спостерігали за хронологією подій. Знайти житомирського «беркутівця», який брав участь в інциденті й зміг би висловити свою думку щодо побиття, виявилося неможливим. Бійця знайшли, але почути від нього відповіді на запи­тання не вдалося. Без дозволу керівництва солдат відмовлявся гово­рити на цю тему. А керівництво на офіційний запит, який йому неодноразово посилали, відповіді не давало. Знайти потерпілого київського фаната вдалося, але він погоджувався говорити на камеру лише в тому випадку, якщо його обличчя на екрані буде прихованим. І його вимогу було задоволено.

У самому Житомирі, куди прибула знімальна група в складі двох людей: репортера та оператора, свідки подій — Володимир Загурський та Сергій Бабський — докладно розповіли, що відбувалося в той день до початку гри, безпосередньо під час гри і вже після самого матчу. Вони показали, де саме розгорталися події. Знімальна група записала інтерв'ю свідків і відзняла місця, де все відбувалося. Потім, за попередньою домовленістю, зустрілася й записала інтерв'ю з начальником Управління Міністерства внутрішніх справ у Житомирській області Петром Грозінським, який висловився на підтримку дій житомирської міліції. А в Києві свою думку щодо вчинку житомирських правоохо­ронців висловив голова комітету Федерації футболу України з питань безпеки проведення змагань Стефан Решко, який засудив дії своїх житомирських колег.

Для повноти картини журналіст попросив архівний матеріал, від­знятий у день матчу безпосередньо на місці подій операторами з теле­каналів «Інтер», «1+1» та «УТ-1».

Ось як розповідає про роботу над сюжетом Сергій Поліщук:

— Після того, як весь необхідний матеріал був зібраний, із використанням всіх записаних інтерв'ю складається текст. Після вичитки тексту літературним редактором та затвердження матеріалу шеф-редактором я разом із режисером програми змонтував сюжет. Згодом він вийшов в ефір у програмі «ГОЛ» на «Новому каналі».

У сюжеті ми спробували досягти своєї мети, зробивши матеріал неупередженим, збалансованим. Ми намагалися проінформувати глядача про перебіг подій; викласти матеріал правдиво, зрозуміло й точно; висвітлити інцидент із різних боків, не даючи журналістської оцінки. У своєму тексті я намагався використовувати просту лексику, зрозумілу для найширшого кола глядачів. Уся інформація в сюжеті подавалася лише «із перших джерел» — безпосередньо з уст учасників подій, були подані різні точки зору. Як підсумок, ми залишили право глядачеві зробити власні висновки щодо подій у Житомирі.

 


Читайте також:

  1. Аграрне виробництво і його особливості
  2. Акти за формою Н – 5, Н – 1 та НПВ. Нещасні випадки пов’язані з виробництвом і не пов’язані з виробництвом.
  3. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції.
  4. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
  5. Безчавунне виробництво сталі
  6. Біотехнологічне виробництво незамінних амінокислот
  7. Бітехнологічне виробництво ферментних препаратів
  8. Величина доходу від використання праці, землі й капіталу визначається величиною їхнього граничного внеску у виробництво певних товарів чи послуг.
  9. Виробництво
  10. Виробництво автомобілів світовими автомобільними компаніями за 2010 рік
  11. Виробництво білків одноклітинних організмів
  12. Виробництво борошняних кондитерських виробів




Переглядів: 2040

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Технологія інформаційного телевиробництва | Британські стандарти новин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.