Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Відеосюжет.

Коментоване повідомлення.

Ефект зацікавленості телеглядачів підвищується завдяки пояс­ненню події, розкриттю її змісту. Необхідність інтерпретації новини виникає з огляду на ймовірність небажаного тлумачення повідомлен­ня або ж поверхового його сприйняття. Не тільки оперативно подати телеглядачеві новину, а й водночас відповідно вплинути на його реакцію можна черезкоментоване повідомлення. Воно складається з інформаційно-констатувальної та пояснювальної частин. Завдяки пояснювальній частині, яка теж повинна бути стислою, лаконічною, телеглядач глибше дізнається про подію.

В одному з інформаційних випусків Львівської телестудії було передано таку інформацію:

Ведучий (у кадрі): Сьогодні у Львові розпочав роботу всеук­раїнський практичний семінар з питань подальшого поліпшення насінництва в системі агропромислового комплексу. В ньому бе­руть участь відповідальні працівники галузевого міністерства, керівники і спеціалісти насінницьких об'єднань, вчені.

Львів не випадково обраний місцем проведення семінару. В нашій області нині діють дванадцять сортонасінницьких підпри­ємств, будують ще три, впроваджують нові технології.

Як бачимо, перша частина повідомлення інформаційно-конста тувальна, друга - пояснювальна. Цей різновид усного повідомлення першим серед інших жанрових форм підтверджує висновок про те, що інформаційні жанри поряд із висвітленням подій, фактів оперативно оцінюють їх, коментують, виконуючи цим частково й аналітичну функцію.

Не применшуючи ролі й значення усного повідомлення в теле­візійній інформації, зазначимо, що її основою, як свідчить практика, у минулому був кіно-, а нинівідеосюжет. З одного боку, це та ж розширена замітка в газеті, з іншого - замітка ця зрима, отже, більше, ніж у пресі (чи деталізоване повідомлення на радіо) пояс нює, коментує подію. Тому в багатьох випадках відеосюжет нагадує інформаційний різновид газетної або радіокореспонденції. Він від­різняється від аналогів у пресі і на радіо також тим, що завдяки зо­ровому образу є об'єктивнішим, достовірнішим. Не випадково на од­ній науково-практичній конференції з питань розвитку жанрів зазна­чалось, що матеріали газет і радіо "перевіряє" телеекран - глядач, як учорашній читач, досить швидко ловить газетяра на вигадці або фальші, вимагає більшої реальності, доказовості в публікаціях"

Поряд із перевагами телевізійна аудіовізуальна інформація має й недоліки. Під час її сприйняття органами зору і слуху потрібно більше уваги і зосередженості, ніж у разі прослуховування усних повідом­лень (радіо- чи теле-). Важче пока­зати факти економічного характеру, особливо ті, що зримо не розвива­ються у просторі й часі. Нагадаємо і про такий недолік: у телевізійній ві- деоінформації до побаченого, як і до почутого, не можна поверну тися. Це накладає додаткову відповідальність на тележурналістів у підготовці і словесного, і зорового матеріалу інформації.




Переглядів: 1152

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Хронікальне повідомлення. | Відеорепортаж.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.