Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Форми впливу та влади

Загрузка...

Рис. 8.1. Місце керівництва у процесі менеджменту

Лідерство — це здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосеред­ження їх зусиль на досягненні цілей організації. Фактично лідерство надає працівникові неформальні повноваження.

Влада — це можливість впливати на поведінку інших людей. Таку мож­ливість надають, передусім, формальні повноваження, які надає по­сада.

Вплив — це будь-яка поведінка одного працівника (наприклад, керів­ника), яка вносить зміни в поведінку, відносини, відчуття і т. п. іншого працівника (наприклад, підлеглого).

Отримуючи формальні повноваження, керівник набуває необхідної влади. Менеджер повинен розуміти, що кількість влади визначається не лише рівнем його формальних повноважень, а і ступенем залежності підлеглих від нього. Тобто рівень впливу наділеної владою особи А на особу Б дорівнює ступеню залежності особи Б від особи А.

Керівник має владу над підлеглими тому, що останні залежать від нього в питаннях заробітної плати, видачі завдань, просування за служ­бовою ієрархією, задоволення соціальних потреб, надання матеріальної допомоги та в ін. Часто підлеглі отримують владу над керівником, оскі­льки останній залежить від них в питаннях інформації, неформальних контактів з людьми, конкретних знань, професійних можливостей тощо.

Найкращий для організації варіант, при якому керівник одночасно є лідером. Однак на практиці бувають різні випадки. Можна бути лідером колективу працівників (володіти здатністю впливати) і не бути керівни­ком (не мати влади). Можливий випадок, коли керівник має тільки фор­мальні повноваження (владу), але не здатний через свої невисокі осо­бисті якості впливати (відсутність лідерських рис). За таких обставин можуть виникати конфлікти у колективі, стреси, прояви боротьби за вла­ду, що негативно відбиватиметься на діяльності організації. В таких умо­вах тільки мудрість керівника, його врівноважена поведінка, вміння ви­користовувати досягнення сучасного менеджменту можуть врятувати ситуацію.



Интернет реклама УБС

Менеджеру слід пам'ятати про те, що керівництво здійснюється з допомогою функцій і методів менеджменту, комунікацій тощо шляхом прийняття управлінських рішень. Вищенаведене підтверджує таке по­ложення: щоб керувати, треба впливати, а щоб впливати — треба мати владу. Влада базується на зверненні до активних потреб людини (згідно з А. Маслоу це: фізіологічні потреби, потреби в захисті, соціальні потре­би, потреби у повазі та самовираженні; з позицій М. Туган-Барановського — фізіологічні, статеві, симптоматичні інстинкти та потреби, альтруїстичні, потреби практичного характеру).

 

 

Американський менеджмент (дослідження Френча і Рейвена) виділяє такі форми влади, які може застосовувати будь-який керівник (менеджер):

- влада примусу (виконавець вірить в те, що влада може заважати задоволенню певної потреби або спричинити інші неприємності);

- влада винагороди (виконавець вірить в те, що влада може надати йому можливість на певних умовах отримати цінну винагороду);

- законна (традиційна) влада (виконавець вірить в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов'язок — виконувати їх);

- еталонна влада (влада власного прикладу того керівника, що впливає);

- експертна влада (виконавець вірить, що влада має спеціальні знан­ня, які зможуть задовольнити певні потреби).

Ø Влада примусу — це вплив через страх. Наприклад, страх втра­тити роботу, любов, повагу, захищеність. Недоліком впливу через страх є:

- високі затрати на управління;

- відсутність довіри до керівництва;

- поява бажання у підлеглих працівників обманювати організацію;

- поява гальмівних процесів розвитку здібностей людини тощо.

Ø Влада винагороди використовує бажання підлеглих отримати певну винагороду в обмін на виконану дію (роботу), певну поведінку тощо. Винагорода повинна бути досить цінною. Менеджер повинен розуміти, що у кожної людини своє сприйняття і розуміння цінностей (згідно з теорією очікувань). Посилення влади дуже часто досягається шляхом осо­бистих послуг. До недоліків можна віднести:

- обмеженість розмірів винагороди;

- можливі обмеження законодавчими актами, положеннями, політикою фірми;

- те, що не завжди можна з'ясувати ставлення працівника до винагороди.

Ø Законна влада базується на традиціях, які здатні задовольнити потребу виконавця в захищеності і приналежності. Вплив з допо­могою традицій можливий тоді, коли етика бізнесу та норми орга­нізаційної культури сприяють розумінню того, що підпорядкуван­ня керівникам є бажаною поведінкою. Функціонування організації повністю залежить від здатності підлеглих за традицією визнавати авто­ритет законної влади. Традиції, на відміну від страху, спрямовані на задо­волення потреб (а це вже винагорода). Виконавець при цьому реагує не на людину (керівника), а на відповідну посаду. Це забезпечує стабіль­ність організації (вона не залежить від якоїсь однієї особи), швидкість та передбаченість впливу. Недоліки такої влади:

- традиції можуть бути спрямовані проти змін;

- немає тісного зв'язку між традиціями і винагородами, з одного боку, та задоволенням своїх власних потреб, з іншого;

- може погано використовуватись потенціал працівника, оскільки його здібності залишаються непоміченими у зв'язку з тим, що цей пра­цівник не входить у формальну систему (групу).

Ø Влада прикладу (еталонна) формується на засадах харизми, тоб­то не на логіці, не на традиціях, а на силі особистих якостей або здібностей лідерів. При цьому велике значення мають характерис­тики харизматичних особистостей (лідерів): енергійність, впливова зов­нішність, незалежність характеру, добрі риторичні (ораторські) здібності, освіченість, інтелігентність, достойні манери поведінки, впевненість та інші.

До недоліків слід віднести: певну самовпевненість керівника, мож­ливість його відмови від інших видів влади.

Ø Влада експерта у своїй основі має вплив через „розумну” віру. Виконавець свідомо і логічно приймає на віру цінність знань екс­перта (керівника). Чим більші досягнення в експерта (керівника), тим більше у нього влади. Менеджер повинен пам'ятати: якщо в групі з'являється експерт, то група найшвидше буде сприймати рекомендації цієї людини, тобто підлеглий-експерт перетворюється у неформального керівника. В організації підлеглі можуть мати глибші знання з певної про­блеми, що може зробити їх „експертами" і посилити вплив на управ­лінські рішення. Але з цього менеджеру не слід робити трагедію. Адже керівник вивільнює свій час на розв'язання інших проблем. Відмова ке­рівника від порад експерта-підлеглого говорить про те, що він більше турбується про власну захищеність, ніж про інтереси організації. Отже, недоліками експертної влади є: розумна віра менш стійка, ніж вплив харизматичної особистості; у підлеглого може виявитись більше влади, ніж у керівника, що може породити конфліктну ситуацію.

Дисциплінарна влада базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання встановлених стандартів, критеріїв, інструкцій, методик, наказів, розпоряджень тощо. При цьому важливу роль відіграє якість законодавчої, нормативної, адміністративної, інструктивної та ін.. бази. Недоліки цієї форми влади є:

- пригнічення ініціативності та креативності працівників;

- загроза неактуальності та невідповідності норм, критеріїв, нормативів, інструкцій поточній ситуації в організації тощо.

Інформаційна влада базується на використанні широкого спектра інформації, якою володіє тільки менеджер. Ефективність використання цієї влади залежить від якості, достовірності та повноти інформації. Важливу роль при цьому відіграє система комунікацій та обробки інформації. До недоліків можна віднести:

- можливість неправильного оцінювання керівником отриманої інформації;

- невміле використання інформації щодо різних категорій підлеглих та груп працівників тощо.

Високий рівень освіти ліквідовує відмінності між керівником і вико­навцями. Тому важко формувати владу тільки на примусі, винагородах, традиціях, харизмі чи компетенції. Отже, потрібно переконувати праців­ників і залучати до управління з метою здійснення впливу. Певний досвід у застосуванні таких підходів накопичено у США, Японії, Україні, Росії та в інших країнах. Розглянемо його основні положення.

Переконання будуть мати вплив у разі ефективної передачі то­чки зору керівника. Керівник визнає залежність від виконавця, його компетентність. Виконавець в свою чергу впевнений, що керівник задовольнить його власну потребу. Ефективне переконання фор­мується при довірі до керівника, його вмінні враховувати інтелектуаль­ний рівень підлеглих, збігу цілей керівника і цілей працівників. При цьо­му недоліками є: повільна дія переконання, невизначеність результатів, складність застосування цього підходу.

Вплив через залучення працівників до управління здійснюється шляхом скерування їх зусиль на виконання потрібної цілі. Це за­охочує працівників мати владу, можливість самовираження, а та­кож проявляти компетентність, бажання успіху. Водночас праців­ники, які не люблять неясності, відмовляються від цього виду впливу, а керівники не завжди готові відмовитись від своїх традиційних методів впливу. Ці недоліки дещо обмежують застосування впливу через залу­чення до управління.

Загалом, менеджер повинен використовувати систему важелів впли­ву, вибираючи при цьому такі, які найбільше відповідають конкретним проблемам організації.

 


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  3. Автоматизовані форми та системи обліку.
  4. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
  5. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  6. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
  7. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
  8. Акредитив та його форми
  9. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  10. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
  11. Аналіз впливу постачальників
  12. Аналіз впливу факторів на зміну сумми гуртової реалізації

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сутність та основні засади керівництва. Лідерство, влада, вплив. | Підхід до лідерства з погляду манери поведінки керівника.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.