МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Природне й позитивне право, як структурні елементи правової реальності.Легістська онтологія права. Природно-правова онтологія. Ліберитарноно-правова онтологія. Онтологія права інституціонального. Форми буття права, ідея права, закон, правове життя. Природне й позитивне право, як структурні елементи правової реальності. Тема. Ч.2 Онтологія права. Суперечлива єдність позитивного і природного права становить структуру права реального, та визначає дуалістичне тлумачення структури права. Аналіз філософсько-правової думки надає можливість виокремити два основні підходи до розуміння природного права, які і можуть бути покладені в основу характеристики його співвідношення з правом позитивним. І. Кант, Платон розуміли природне право, як сукупність моральних вимог, пропонованих праву позитивному, як засобу надання моральної оцінки діючого позитивного права з точки зору його справедливості чи несправедливості. ІІ. Арістотель, Гегель визначали природне право як необхідну основу чинного законодавства, що не існує поза ним. Це природні принципи, що ототожнюються з реалізацією в праві надприродною ідеєю. Зазначене наголошує на взаємодії права природного і позитивного, яка забезпечує їх взаємовплив в процесі функціонування. Порівнюючи ці категорії, ми будемо сприймати природне право як сукупність об’єктивних соціальних цінностей потреб людського буття, а також універсальних норм і принципів, що складають основу будь-якої правової системи. Позитивне право – це існуючі у формі законодавства правові норми, що прийняті державою і гарантовані силою її примусу. Аналіз напрямків право розуміння є самостійним і самодостатнім і їх взаємодія засновується на єдності і відмінностях. Єдність: · Природне і позитивне право є науковими школами, що відображають наукові ідеї вчених; · Мають спільний об’єкт дослідження – право; · Засновуються на певним чином обґрунтованих ідеях і положеннях; · Націлені на досягненні певної мети; · Мають історичний характер і складаються з певних етапів формування; · Мають динамічний характер – є змінними за змістом; · Існують як сукупність шкіл і теорій; · Формують загальний підхід до явищ правової дійсності; · Відображають філософське бачення правових явищ; · Визначають базисні основи права; · Формують повагу до прав людини; · Характеризують право як цінність; · Визначають витоки права та його призначення у суспільстві; · Характеризують категорії «право – суспільство – держава – особа»; · Виникають і формуються в умовах європейської цивілізації.
Відмінності:
Взаємодія: 1) Норми і принципи природного права є основним гуманістичним спрямуванням права позитивного; 2) Позитивне право, закріплюючи норми і принципи природного права, забезпечує його реалізацію. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|