Радіочутливість бактерій і вірусів

Радіочутливість амфібій і рептилій

Особливості впливу радіоактивних речовин на риб майже цілком поширюються на різних амфібій (аксолотлів, жаб, тритонів та ін.), потрібно лише врахувати їхню більшу радіорезистентність. Кількість личинок, що розвиваю¬ться з ікри амфібій, також у багато разів перевищує таку, що необхідна для підтримання існування популяцій, і загибель частини їх унаслідок опромінення навряд чи матиме значення. За приблизними розрахунками, максимальні поглинені дози випромінення, що не справляють вплив на життєздатність популяцій різних амфібій, становлять 0,1 Гр для одноразового й 10 Гр/рік для хронічного опромінення радіонуклідами, що істотно перевищує радіорезистентність риб. Рептилії (змії, крокодили, вужі, черепахи) ще більш радіорезистентні, ніж амфібії. Для яєць рептилій поглинену дозу випромінення, що призводить до загибелі (10—50 %) зародків, оцінюють в 10 Гр, а для дорослих тварин — 102 р при одноразовому опроміненні і 103-104Гр при хронічному. Тому в природних умовах забруднення територій радіонуклідами в кількостях, що не спричинюють загибелі лісів, якщо і можливий вплив на амфібій і рептилій, що там живуть, то насамперед шляхом зміни чисельності тварин чи рослин, якими вони живляться, ніж унаслідок несприятливого впливу на їхній організм.

Найнижчу радіочутливість серед живих організмів мають бактерії роду мікрококкус, виявлені в каналі атомного реактора, де потужність дози опромінення становить близько 12 Гр/с, або понад 1 млн Гр/добу. У цих умовах бактерія не тільки виживала, а й розмножувалась. У зв'язку з такою високою радіостійкістю ця бактерія дістала назву «мікрококкус радіостійкий». Для більшості бактерій напівлегальні дози знаходяться в діапазоні 300-2000 Гр. Спори бактерій ще стійкіші до опромінення. Але серед бактерій є представники, для яких напівлетальна доза набагато нижча (300-500 Гр). Так, для кишкової палички ЛД50 становить 30-60 Гр. Найбільша радіостійкість у вірусів — для них ЛД50 коливається від 4000 до 8000 Гр. У стані спокою їх радіостійкість набагато вища. А летальні дози для них досягають 20 кГр. З урахуванням цих доз визначають дози для радіаційної стерилізації матеріалів і препаратів медичного та ветеринарного призначення, знезаражування продукції рослинництва і тваринництва.

ЛЕКЦІЯ 7

Тема: Особливості впливу хронічного опромінення

Мета: Розкрити особливості впливу хронічного опромінення

Професійна спрямованість: матеріал дає змогу майбутнім вчителям формувати уявлення про особливості впливу хронічного опромінення

Ключові поняття: хронічне опромінення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Радіочутливість риб	\|	Стійкість тварин до хронічного опромінення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.