Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Тема 2. Статистичне спостереження

2.1. Статистичне спостереження - перший етап статистичного дослідження

2.2 Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види і способи його проведення

2.3 Програмно-методологічні питання статистичного спостереження

2.4 Організаційні питання статистичного спостереження

2.5 Організація статистичної звітності

2.6 Спеціально організоване статистичне спостереження. Переписи

2.7 Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення

 

2.1. Статистичне спостереження - перший етап статистичного дослідження

Статистичне дослідження базується на масових первинних даних, добутих шляхом обліку окремих фактів про досліджувані явища та процеси.

Так, для того, щоб визначити рівень продуктивності праці робітників підприємства, треба з документів підприємства відібрати відомості про обсяг виробленої продукції і затрати праці, пов'язаної з її виробництвом, зокрема, чисельності працівників і шляхом ділення першого на друге обчислити цей показник. Якщо ж треба встановити, які види і сорти товарів користуються попитом у населення і якою мірою цей попит задовольняється наявною мережею підприємств торгівлі, то для цього слід організувати в магазинах реєстрацію попиту населення і ступеня його задоволення.

У всіх цих випадках дослідження розпочинають з обліку фактів і збирання первинного матеріалу відповідно до мети і завдання. Метод, що використовують на цьому етапі дослідження, називають статистичним спостереженням.

Статистичне спостереження — це перша стадія статистичного дослідження, науково-організоване збирання даних про явища і процеси суспільного життя.

Під час статистичного спостереження дістають необхідну статистичну інформацію, яку потім систематизують, зводять, обробляють, аналізують та узагальнюють.

Важливість цього етапу дослідження полягає в тому, що використання лише об'єктивної і достатньо повної інформації, одержаної внаслідок статистичного спостереження, на подальших етапах Дослідження забезпечує науково обґрунтовані висновки про характер і закономірності розвитку розглядуваного об'єкта. Первинний статистичний матеріал — це фундамент статистичного дослідження і чим він надійніший, тим міцніша конструкція будівлі дослідження.



Интернет реклама УБС

Статистичне спостереження не можна ототожнювати із власне спостеріганням, тобто безпосереднім сприйняттям явищ, наприклад, спостереження покупця за якістю товарів або зміною цін на міському ринку чи в комерційних структурах. Здебільшого статистичне спостереження здійснюється на підставі зібраних даних. Так, одержуючи звіти про роботу підприємств, статистик лише використовує дані спостереження, що здійснювались на підприємстві. Ось чому статистичним можна назвати лише таке спостереження, яке забезпечує реєстрацію установлених фактів у облікових документах для подальшої їх обробки.

Незалежно від того, як здійснювався облік фактів і збір первинних матеріалів, у всіх випадках спостереження має бути організоване в такий спосіб, аби, спираючись на одержані відомості та відповідно їх обробивши, можна було б зробити правильні узагальнюючі висновки. А для цього облік фактів і збір первинних матеріалів мають бути ретельно сплановані та організовані на науковій основі.

Не всі первинні дані можна покласти в основу висновків і узагальнень. Тому статистичні дані, придатні для науково обґрунтованих узагальнень, мають бути:

повними, а не випадковими, уривчастими; їх дістають на підставі реєстрації значення ознак усіх одиниць сукупності за певний період чи на певний момент часу;

достовірними і точними — статистичні дані тільки в тому випадку доказові, якщо вони правдиві й достовірні;

однотиповими, порівняльними — для узагальнення і зіставності їх у часі й просторі.

Наукова організація статистичного спостереження необхідна для того, щоб створити найкращі умови для отримання об'єктивних даних. Це забезпечують відповідним рівнем роботи на кожному з трьох етапів, зокрема під час підготовки спостереження, безпосереднього збирання матеріалу і його контролю. Підготовка спостереження складається з розробки програми спостереження, в якій відображують мету цієї роботи та організаційні моменти спостереження. Водночас вирішують питання про зміст вихідної інформації, про те, в який спосіб і за який період буде здійснено облік фактів, а також перевірку добутого матеріалу.

Отже, завданням статистичного спостереження є отримання достовірної вихідної інформації, яка об'єктивно висвітлює фактичний стан явищ. Якщо ж унаслідок неякісно проведеного спостереження буде одержано викривлений матеріал, то і все дослідження в цьому випадку втрачає сенс.

2.2. Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види і способи його проведення

У статистичній практиці застосовують різні форми статистичного спостереження. З огляду на організацію розрізняють дві його форми — звітність і спеціально організоване спостереження.

Звітність — це форма статистичного спостереження, коли статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов'язкових звітів про їхню роботу за установленими формами та у відповідні строки.

Статистичну звітність складають на підставі даних первинного обліку, який здійснюють на всіх підприємствах, в організаціях і установах.

Дані первинного обліку на підприємствах підсумовують, результати заносять у форми статистичної звітності, яку, згідно з табелем звітності, подають в органи державної статистики та власні вищі органи.

• За обсягом розрізняють звітність загальнодержавну і відомчу. Перша подається як у вищу організацію, так і в органи державної статистики, друга — лише у вищу організацію.

• За строками подання звітність поділяють на поточну, що подають протягом року, і річну, яку складають за ширшою програмою.

На підставі даних звітності формують всю поточну статистику, вивчають закономірності розвитку окремих підприємств, об'єднань та галузей народного господарства.

Поряд зі звітністю важливим джерелом статистичних даних є спеціально організоване спостереження.

Спеціально організоване спостереження — це отримання статистичних даних на підставі перепису, разових обліків та обстежень. До прикладів таких спостережень можна віднести соціологічні обстеження, переписи населення, худоби, а також залишків матеріалів, вивчення бюджетів сімей робітників, службовців та селян, за яким дістають відомості про рівень доходів населення.

За допомогою спеціально організованих статистичних досліджень вивчають явища і процеси, не охоплені статистичною звітністю. Інколи їх використовують і для перевірки звітних даних.

Статистичне спостереження може поділятися на окремі види за такими ознаками:

1. За повнотою охоплення одиниць досліджуваної сукупності статистичне спостереження поділяють на суцільне і несуцільне.

Суцільне спостереження передбачає охоплення обліком всіх без винятку одиниць досліджуваної сукупності. Наприклад, у разі визначення обсягу промислової продукції, оскільки головне завдання — це повний облік усієї промислової продукції на всіх підприємствах регіону чи країни в цілому; або при визначенні обсягу капітальних вкладень обліком мають бути охоплені всі без винятку інвестори.

Несуцільне спостереження обліковує не всі досліджувані одиниці сукупності, а лише їх певну частину. Завданням такого дослідження є отримання достовірних і надійних узагальнюючих характеристик усієї сукупності на підставі певної їх частини. Таке спостереження може бути корисним у разі вивчення якості продукції, при дослідженні бюджетів сімей робітників, службовців і селян, вивченні цін на ринку.

Суцільне спостереження широко застосовують у статистичній практиці і здійснюють переважно у вигляді статистичної звітності, яку подають усі без винятку підприємства. Проте в статистиці дуже поширене і несуцільне спостереження, яке має порівняно із суцільним певні переваги: воно дешевше, а отже, вимагає менше сил і засобів, дає змогу використовувати детальнішу програму і оперативніше отримувати результати дослідження. У деяких випадках несуцільне спостереження є єдино можливим для дослідження, наприклад у разі вивчення якості продукції.

• Залежно від завдань дослідження і характеру об'єкта несуцільне спостереження поділяється на:

вибіркове;

основного масиву;

монографічне;

анкетне.

Основним видом несуцільного спостереження є вибіркове спостереження.

Вибіркове спостереження — це такий вид несуцільного спостереження, коли характеристика всієї сукупності одиниць подається по їх частиш, випадково відібраній. В разі правильної організації воно дає матеріали досить високої якості, придатні для характеристики всієї досліджуваної сукупності. Вибіркове спостереження — найпоширеніший вид несуцільного спостереження. Випадковість відбору одиниць сукупності, що підлягають вивченню, гарантує незалежність результатів вибірки від волі осіб, що її здійснюють, а отже, і від зумисних (тенденційних) помилок. Тому його широко використовують у різних галузях народного господарства. В промисловості його застосовують для контролю за якістю продукції, використанням устаткування; в сільському господарстві — при контрольних обходах під час перепису худоби, визначенні рівня врожайності чи втрат врожаю; в торгівлі вибірковим методом вивчають попит населення; у статистиці споживання населення — рівень життя.

Спосіб основного масиву як різновид несуцільного спостереження полягає у відборі найбільших одиниць спостереження, в котрих досліджувана ознака домінує у всьому обсязі. Так, спостереження за міськими ринками дає змогу дізнатися, як змінюється кон'юнктура торгових оборотів і цін на окремі групи товарів. Якщо врахувати, що в Україні налічується 1356 міст і поселень міського типу, в яких є міські ринки, організувати постійний облік надзвичайно складно та цього і не треба робити, оскільки економічно він недоцільний. У таких випадках застосовують несуцільне спостереження. Для підключення до обстеження добирають міські поселення не випадково, а за основним масивом і насамперед — великі міста і промислові центри, де проживає понад 50 % населення країни.

Монографічне спостереження є особливим видом статистичного дослідження, яке полягає в глибокому і детальному вивченні та описі окремих, характерних у певному відношенні одиниць сукупності, наприклад окремих підприємств, регіонів тощо. Таке дослідження має на меті визначення наявних або щойно зароджуваних тенденцій явищ, тобто закономірностей розвитку суспільних явищ і процесів. 3 огляду на це особливо важливим є вивчення досвіду організації роботи передових підприємств (фірм), господарств чи об'єднань. Шляхи, за допомогою яких ці підприємства чи колективи досягли успіху, заслуговують на детальний опис для того, щоб вони стали надбанням широкого кола господарників. Монографічне дослідження можна також застосовувати для виявлення недоліків у роботі окремих підприємств.

Несуцільне спостереження може мати вигляд анкетного, коли особам, від яких необхідно отримати відомості, надсилають анкети з проханням заповнити їх і повернути за відповідною адресою. Як правило, заповнених анкет одержують набагато менше, ніж надсилають, і, отже, спостереження виявляється несуцільним. Недолік цього виду спостереження —добровільність заповнення і відсилання анкет часто породжує невисокий рівень достовірності добутої інформації. Правильність заповнення анкет цілком залежить від бажання особи, що її заповнює, таку інформацію дуже складно перевірити. Наприклад, якщо розсилають анкети з проханням охарактеризувати своєчасність доставки пошти, то на це прохання відгукнуться і надішлють відповіді переважно ті громадяни, які мають претензії до служби зв'язку. Отже, несуцільне спостереження, проведене за допомогою анкет, може дати дещо викривлені результати, в яких дані про несвоєчасність доставки пошти будуть дещо завищені.

Ось чому цей спосіб спостереження можна застосовувати в тих випадках, коли потрібна не висока точність одержаних відомостей, а лише наближені дані. До нього звертаються в разі соціологічних досліджень, у бібліотеках – для опитування читачі, у зв'язку —для оцінки роботи підприємств, у торгівлі – для вивчення попиту населення тощо.

2. За моментом (часом) реєстрації фактів розрізняють спостереження поточні, періодичні і разові (або одноразові).

У разі поточного спостереження облік фактів здійснюють у міру їх виконання, тобто систематично. Такими, наприклад, є факти, що характеризують роботу підприємства, господарства чи виручку магазинів від реалізації товарів, реєстрацію актів громадянського стану чи роботу транспорту. Під час поточного спостереження не можна допускати істотного розриву між моментом виникнення факту і моментом його реєстрації, бо це може негативно позначитися на повноті та якості первинного матеріалу.

Спостереження може здійснюватися регулярно, але не постійно, а через певні проміжки часу або одноразово. Періодичним вважається спостереження, повторюване через певні проміжки часу. Найчастіше такі спостереження характеризують стан явищ на певний момент часу. Це, зокрема, щорічний облік худоби, який здійснюють станом на 1 січня, облік спеціалістів у народному господарстві, облік залишків матеріальних цінностей тощо.

Одноразові спостереження здійснюють за необхідності, час від часу, без дотримання певної періодичності або ж взагалі —лише один раз. За приклад одноразових спостережень може правити вивчення думки читачів чи глядачів з приводу того чи іншого питання, думки покупців про якість товарів тощо.

Основою для обліку спостережуваних фактів може бути:

безпосередній облік;

документальний облік;

опитування.

3. За джерелом здобуття відомостей статистичне спостереження поділяється на три види.

Безпосередній облік, коли представники органів статистики, що здійснюють облік фактів, шляхом особистого підрахунку та зважування отримують необхідну інформацію про досліджувану сукупність. Наприклад, під час інвентаризації основних засобів в обліковий формуляр відомості заносять на підставі особистого огляду реєстратором кожного об'єкта.

Документальний облік фактів є спостереженням, коли джерелом відомостей є відповідні документи. Цей спосіб використовують при складанні підприємствами і організаціями звітності на основі документів первинного обліку. І якщо врахувати те, що органи державної статистики забезпечують організацію первинного обліку на підприємствах і господарствах, то документальний облік спостереження дає високу точність даних.

Опитування — це спостереження, яке передбачає, що відомості фіксуються зі слів опитуваного. До нього звертаються в тому разі, коли інформацію про явища і процеси не можна дістати на пі безпосереднього чи документального спостереження, наприклад, у разі перепису населення.

Опитування можна організовувати по-різному. Розрізняють три способи опитування:

Експедиційний спосіб — призначена особа опитує іншу (яка є одиницею спостереження) і з її слів заповнює бланк дослідження.

Самореєстрація — відповідні документи заповнюють опитувані. Особа, що здійснює дослідження, відвідує опитуваного, вручає йому бланки, пояснює послідовність їх заповнення і у визначений час забирає готові матеріали, перевіривши правильність заповнення.

Кореспондентський спосіб — в органи, які здійснюють спостереження, надсилають відомості їх кореспонденти (висилаються бланки дослідження з указівками щодо їх заповнення підприємствами чи особам з проханням заповнити і повернути на адресу організації, що їх вислала).

Вибір способу опитування визначають за завданням дослідження, а також засобами, які є у виконавця дослідження. Хоч кореспондентський спосіб та самореєстрація не потребують великих витрат, проте вони не забезпечують відповідної якості матеріалу, особливо останній. Не завжди можна безпосередньо перевірити одержані відповіді.

Експедиційний спосіб передбачає найбільші витрати і найбільшу кількість осіб (обліковців), проте Гарантує найвищу якість матеріалу. Тому в практиці органів державної статистики України всі найважливіші статистичні дослідження (наприклад перепис населення тощо) здійснюють експедиційним способом.

 

2.3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження

Під час підготовки статистичного спостереження виникає ціла низка питань, які треба вирішувати. Вони поділяються на програмно-методологічні та організаційні.

До програмно-методологічних питань належать визначення мети, об'єкта, одиниці спостереження, програми спостереження, облікового формуляра та інструкції й способів збирання даних.

Організаційні питання — це організація спостереження, складання карт території спостереження та списків одиниць досліджуваної сукупності, підготовки кадрів, способу розробки матеріалів спостереження тощо.

Будь-яке спостереження розпочинається з чіткого визначення мети його проведення. Ось чому насамперед потрібно сформулювати мету і завдання всієї роботи, а потім вирішувати інші питання.

Мета статистичного спостереження — це основний очікуваний результат статистичного дослідження. її чітке формулювання дає змогу уникнути збирання неповних або зайвих даних. Мету статистичного спостереження в загальному вигляді містить документ, на підставі якого організовується спостереження (наприклад, постанова уряду, указ Президента тощо).

Відповідно до поставленої мети визначають об'єкт статистичного спостереження — сукупність одиниць досліджуваного явища, про яке потрібно зібрати статистичні дані. Так, у разі перепису промислового устаткування об'єктом спостереження є сукупність верстатів, машин, механізмів та інших одиниць устаткування промислових підприємств. Успіх всієї роботи значною мірою залежить від точності визначення об'єкта спостереження, встановлення меж досліджуваної сукупності. Якщо об'єкт визначено невірно, то, можливо, певну його частину не буде досліджено.

Інколи для забезпечення однорідності об'єкта спостереження вдаються до цензу, під яким розуміють обмежувальну ознаку, яку мають задовольнити всі досліджувані одиниці сукупності. Коли в 40-ві роки робили перепис складського господарства, то було встановлено такий ценз: перепису підлягали склади, що мали місткість не менше як три двовісних вагони.

Поряд із визначенням об'єкта статистичного спостереження потрібно виділити одиницю сукупності, а також встановити одиницю спостереження.

Одиниця статистичної сукупності — це первинний елемент об'єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню (слід відрізняти від одиниці спостереження).

Одиниця статистичного спостереження — це та первинна ланка, з якої мають бути одержані необхідні статистичні дані.

Підсумуємо: одиниця сукупності — це те, що піддається дослідженню, а одиниця спостереження — це джерело здобуття відомостей.

Наприклад, під час перепису населення об'єктом спостереження с сукупність людей, що проживають у даній країні на час перепису. Одиницею сукупності тут є окрема людина, і в цьому випадку така одиниця збігається з одиницею спостереження. Проте таке трапляється не завжди і найчастіше обидві одиниці не збігаються. Так, у разі перепису промислового устаткування одиницею спостереження є окреме промислове підприємство, з якого діставатимуть відомості про устаткування. Одиницею сукупності є окрема одиниця устаткування, оскільки ознаки, що реєструються, характеризують не підприємство, а окрему одиницю устаткування. Аналогічно в разі перепису худоби одиницею сукупності є окрема тварина, а одиницею спостереження —селянська спілка, господарство селян чи робітників і службовців.

Після того, як визначено мету, об'єкт та одиниці сукупності і спостереження, переходять до складання програми спостереження, яка є основною частиною статистичного спостереження.

Програма спостереження — це перелік чітко сформульованих питань, на які необхідно отримати відповіді. Якість будь-якого спостереження залежить насамперед від того, наскільки вірно і повно складено програму. До програми слід вносити тільки ті питання, які відповідають завданням дослідження і на які будуть знайдені достовірні відповіді. В ній має не бути місць, що можуть викликати непорозуміння і неоднозначне тлумачення. Якщо ж таке трапляється, то доцільно в програмі подати в дужках підказку у вигляді можливих варіантів відповіді.

Для забезпечення однакового тлумачення програми спостережен¬ня в обліковому формулярі, в якому вона міститься, подаються пояснення, викладені в документі, котрий називається інструкцією. Обов'язковим елементом статистичного формуляра є його окрема частина, яка необхідна для перевірки зібраних даних та їх обробки. Формуляр може мати вигляд картки, звітності, переписного листа тощо, в якому дані подаються за списком або індивідуально по кожній одиниці сукупності. Кожний з цих формулярів має свої позитивні і негативні риси. У разі карткових формулярів витрачається багато часу на заповнення титульної і адресної частини, нераціонально використовується папір. Списковий формуляр зручніший для машинної обробки, за якої з меншими витратами часу виконується ціла низка робіт: шифрування, набір тощо, проте вони не прийнятні при широкій програмі дослідження.

 

2.4. Організаційні питання статистичного спостереження

Під час статистичного спостереження вирішується ціла низка організаційних питань. Послідовність їх вирішення відображується в організаційному плані статистичного спостереження, який є складовою плану спостереження. Це — основний організаційний документ, в якому зафіксовано всі важливі організаційні заходи, здійснення яких потрібне для успішного проведення статистичного спостереження.

В організаційному плані статистичного спостереження вказують на місце і час проведення спостереження, органи спостереження, а також на підготовчу роботу; оскільки на різних рівнях статистичної ієрархії вирішують різні питання, то, відповідно, складають різні організаційні плани спостереження, на найвищому рівні розробляють загальну схему заходу, яку відповідно деталізують на найнижчих щаблях структури органів спостереження.

Орган спостереження — це організатор і виконавець статистичного спостереження, в Україні переважно ці функції виконує Державний Комітет статистики з його широкою мережею управлінь та інспектур. Саме тут вирішують питання про час проведення спостереження, в тому числі — вибір сезону спостереження, встановлення терміну і критичного моменту спостереження.

Термін, або час, спостереження — це час, протягом якого збираються дані про об'єкт спостереження.

Сезон спостереження треба добирати в такий період року, коли об'єкт перебуває у звичайному для нього стані. Наприклад, перепис населення країни здійснюється, як правило, взимку — час найменшої міграції. Термін спостереження має максимально наближатися до критичного моменту. Для того щоб відображення було чітким, об'єкт має бути нерухомим, тобто незмінним, для цього потрібно встановити критичний момент.

Критичний момент — це момент, на який фіксують дані про явища. Так, критичним моментом під час Всесоюзного перепису населення 1989 р. було 00 год. з 12 на 13 січня. Всі дані про кожного жителя країни фіксували такими, якими вони були станом на цей момент. Померлих після 00-ї год. заносили в переписні листи, а народжених після 00-ї год. ночі не враховували і в переписні листи ці дані вже не потрапили.

Під періодом проведення спостереження розуміють інтервал, в якому вказано на початок і закінчення збирання відомостей.

Серед розділів організаційного плану спостереження велике значення набувають підготовчі заходи щодо його проведення. Насамперед це — складання різних списків одиниць спостереження, підготовка картографічного матеріалу, розбиття території, підготовка та інструктаж кадрів щодо проведення і заповнення переписних формулярів. Наприклад, під час перепису населення складають списки населених місць, домоволодінь, формують переписні дільниці. Це потрібно для того, щоб не допускати пропусків при спостереженні, перевіряти повноту обліку, розраховувати необхідну кількість осіб, які здійснюватимуть спостереження.

В організаційному плані спостереження вказують на способи збирання статистичних даних, терміни підготовки і забезпечення спостереження необхідним інструментарієм. У деяких випадках, як у разі перепису населення, потрібна ще відповідна пояснювальна робота серед населення з використанням засобів масової інформації: щодо розкриття мети, завдання та порядку проведенім перепису.

 

2.5. Організація статистичної звітності

Статистична звітність — це основна організаційна форма статистичного спостереження.

Статистична звітність —- офіційний документ, що містить статистичні дані про роботу підзвітного підприємства у вигляді заповненого формуляра, який подають в установлені строки за вказаними адресами.

Звітність має юридичну силу за умови підпису керівником підприємства чи організації, і базується на даних первинного обліку. Чітко налагоджений первинний облік і звітність мають велике практичне значення. Програма і принципи організації первинного обліку мають виходити з інтересів, потреб і умов діяльності підприємств, організацій і установ, а також із потреб вищих органів та народного господарства в цілому.

Організацію статистичної звітності та управління нею покладено на Державний Комітет статистики України. Кожна підзвітна одиниця подає в органи державної статистики кілька видів різних форм звітності, що характеризують її діяльність. Порядок, терміни та способи подання статистичної звітності підприємствами та організаціями визначають за табелем звітності, що фіксує перелік форм звітності та їх найважливіші реквізити.

Усі форми статистичної звітності затверджують органи державної статистики, а форми річних бухгалтерських звітів — Міністерство фінансів України за погодженням із Державним Комітетом статистики України. Затверджені форми статистичної звітності містять систему показників, що складають програму звітності. Звіт може містити показники, не передбачені в роботі підприємства. їх збирають, аби глибше вивчити його діяльність.

Розрізняють загальнодержавну і внутрівідомчу звітність.

Загальнодержавну звітність подають в органи державної статистики, а потім у зведеному вигляді — керівним органам держави.

Відомчу звітність збирають міністерствами і відомствами для своїх оперативних потреб. Відомчу звітність називають також спеціалізованою.

• За періодичністю звітність поділяють на поточну і річну; поточну — на термінову (щоденну, п'ятиденну, декадну); місячну; квартальну.

• За способом подання матеріалу звітність поділяють на поштову, телеграфну і телетайпну. Останнім часом використовують електронну пошту, що забезпечує оперативну передачу інформації. Враховуючи, що місячна, квартальна і річна звітність містить широке коло показників, її надсилають поштою, термінову — телеграфом чи телетайпом, факсом чи електронною поштою.

При переході до ринкової економіки з усіх видів звітності виключено планові показники і відображуються тільки фактичні.

Суттєво скоротилася оперативна, термінова звітність, яку досить широко використовували в часи адміністративно-командної системи. Організовуючи звітність в Україні, слід дотримуватися термінів її подання, оскільки тільки своєчасно подана інформація має цінність для оперативного аналізу і управління народним господарством.

 

2.6. Спеціально організоване статистичне спостереження. Переписи

Крім статистичної звітності, важливим джерелом інформації про явища і процеси є спеціально організовані спостереження, які набувають вигляду переписів, одноразових обліків та обстежень.

Спеціально організовані статистичні спостереження охоплюють ті суспільні явища чи їх окремі аспекти, котрі не дістали достатнього відображення в первинному обліку і звітності, а часто лише доповнюють та уточнюють дані обліку й звітності. Ця форма спостереження має переважно вибірковий характер і набуває нині дедалі більшого поширення. Прикладом таких спостережень є обстеження рівня заробітної плати за фахом та розподіл робітників за розрядами.

Серед окремих видів статистичних спостережень найбільшого поширення набули переписи.

Перепис — це спеціально організоване спостереження, основне завдання якого полягає в повному обліку чисельності й характеристиці складу будь-якого явища, під час якого записують у статистичний формуляр дані про досліджувані одиниці сукупності.

Розрізняють два види перепису.

• Статистичні формуляри заповнюють за даними первинного обліку. Такі переписи називають одноразовим обліком.

Це, наприклад, перепис не встановленого устаткування тощо. На базі даних одноразових обліків вирішують питання, пов'язані з аналізом нагромадженого потенціалу, його науково-технічних характеристик. Готові дані первинного обліку, а також широке залучення робітників підприємств і організації! до заповнення формулярів дає змогу здійснювати ці обліки (переписи) з мінімальними витратами в дуже стислі строки і з добрими результатами.

• Формуляри заповнюють на підставі спеціально організованої реєстрації фактів. Прикладом такого виду є перепис населення.

Перепис населення — це спеціально організоване статистичне спостереження, метою якого є отримання даних про чисельність, склад та розташування населення.

Під час перепису населення складають програму, оформлену як переписний лист, що має вигляд індивідуальних карток чи списку на певну кількість осіб. Останніми роками при проведенні перепису населення переписний лист складали на окрему сім'ю, квартиру чи кімнату у гуртожитку. Це давало змогу економити час для запису адреси, повніше обліковувати населення. Індивідуальні картки зручніші в користуванні, особливо в разі перевірки даних чи їх машинної обробки. Листи перепису 1979 і 1989 рр. водночас були носіями інформації і з них, як з перфокарт, її було введено в ЕОМ.

На картці переписного листа для механічного зняття даних використовують не простий запис відповідей, а затушовування.

Послідовність формування питань у переписному листі має свою логіку: їх розмішують у такий спосіб, аби відповіді на наступні запитання пов'язувались із відповіддю на попереднє. Так, з віком пов'язаний громадянський стан — перебування в шлюбі, освіта та навчання, тому питання про вік поставлено раніше вказаних, аби, знаючи вік, оцінити правильність наступних відповідей.

В організаційному плані проведення перепису відображуються питання про час та строки, про проведення перепису, спосіб опитування населення, організацію переписних дільниць, про добір та підготовку кадрів обліковців і інструкторів, про забезпечення інструментарієм, про порядок прийому матеріалів перепису та його розробки тощо.

Матеріали перепису всебічно узагальнюються за розробленими макетами різних таблиць. У разі точної і достовірної вихідної інформації ці розробки, здійснені за допомогою машин, дають надійні матеріали для аналізу.

 

2.7. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення

Отримані під час статистичного спостереження дані по окремих одиницях мають бути зведені й опрацьовані таким чином, аби дістати точну та об'єктивну відповідь на всі питання, передбачені метою дослідження. Якість і точність відповідей, що одержують на підставі зведених даних, залежить від якості і повноти вихідного матеріалу. Ось чому точність та достовірність статистичних матеріалів — важливі завдання статистичного дослідження. Точність статистичної інформації — це рівень відповідності показника, що вивчається, показникові, добутому внаслідок статистичного спостереження. Однак навіть при досконалій організації статистичного спостереження можливі помилки чи похибки, яким потрібно запобігти. Відхилення або різницю між добутими показниками та істинними ознаками досліджуваних явищ називають помилками статистичного спостереження.

• Залежно від характеру, джерел та причин виникнення розрізняють помилки реєстрації і помилки репрезентативності (представництва).

Помилки реєстрації виникають унаслідок неправильного визначення фактів під час спостереження або невірного їх запису. В свою чергу вони бувають випадковими і систематичними і виникають як при суцільному, так і несуцільному спостереженні.

Випадкові похибки — це, як правило, помилки реєстрації, які можуть бути допущені як опитуваним, так і реєстратором під час заповнення бланків. Це, власне, описки, недостатнє знання тощо, зумовлені випадковими причинами. Наприклад, замість того, щоб вказати у переписному бланку вік 52 роки, може бути записано 62 роки.

Систематичні похибки можуть бути навмисними і ненавмисними.

Навмисні похибки (тенденційні) виникають тоді, коли опитувані чи реєстратор, знаючи дійсний стан явища, навмисно повідомляють чи записують невірні дані. Це, наприклад, приписки обсягу виробленої продукції з метою одержання премії чи інших виплат.

Ненавмисні похибки зумовлюються різними випадковими причинами (несправність контрольних приладів, неуважність реєстратора тощо).

Інший вид помилок — помилки репрезентативності, які характерні лише для несуцільного спостереження, коли висновки про всю сукупність роблять на підставі частини, відібраної у випадковій послідовності. Вони виникають унаслідок того, що склад відібраної для дослідження частини одиниць сукупності недостатньо повно відтворює склад усієї (генеральної) досліджуваної сукупності. Значення випадкової похибки або помилки репрезентативності оцінюють за допомогою відповідних показників з математичної статистики, на підставі закону великих чисел. Про це йтиметься далі в темі «Вибіркове спостереження».

Попередження, недопущення помилок спостереження — найважливіше завдання статистики. Першочергове значення туг має організація статистичного спостереження, коли забезпечується успішне вирішення не тільки організаційних, а й програмно-методологічних питань дослідження, зокрема розробка програми спостереження. Правильна програма статистичного спостереження та забезпечення перевірки отриманих даних — важлива умова якості зібраного матеріалу.

Якщо статистичне спостереження здійснюється у вигляді звітності, яку подають підприємства і організації, то основне джерело помилок спостереження —в обліку на підприємстві. Помилки такого характеру попереджують шляхом якісної організації обліку, контролем за достовірністю даних. Тому на органи державної статистики покладено завдання загального керівництва організацією первинного обліку на підприємствах та в організаціях, перевірка його даних.

У спеціально організованому статистичному дослідженні основна причина помилок — недостатня підготовленість кадрів, що проводять спостереження, нечітке визначення об'єкта та одиниці сукупності, недоліки в складанні програми. Тому при організації переписів слід чітко визначити межі об'єкта і одиниці спостереження. Здійснюючи підготовку кадрів реєстраторів, звертають увагу на їх детальний інструктаж, аби запобігти опискам, нечіткому розумінню суті питання.

Виявленню й усуненню помилок, допущених під час статистичного спостереження, допомагає контроль статистичних матеріалів при їх прийманні: контроль буває арифметичний (лічильний) і логічний.

Арифметичний контроль — це лічильна перевірка одержаних сум і зіставлення взаємопов'язаних показників, що випливають один з одного.

Логічний контроль полягає у взаємному зіставленні одержаних відповідей на запитання програми за їх логічним зв'язком, або їх порівняння з іншими джерелами та виявлення невідповідностей у цих відповідях. Наприклад, якщо в переписному листі вказано, що даній особі 10 років і вона має вищу освіту, то зрозуміло, що відповідь на одне із запитань невірна.

Розглянуті способи контролю статистичних даних можна використовувати при перевіренні матеріалів як спеціально організованих статистичних спостережень, так і звітності.

 


Читайте також:

  1. Біомаса - Кількість живої речовини на одиниці площі чи об'єму місцеперебування в момент спостереження. Визначається сумою біомаси усіх популяцій, що населяють дану екосистему.
  2. Вибіркове спостереження населення.
  3. Види і способи вибіркового спостереження.
  4. ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ В РІЗНИХ ТИПАХ ДОСЛІДЖЕННЯ
  5. Види статистичного спостереження.
  6. Види статистичного спостереження.
  7. Види статистичного спостереження.
  8. Види, форми і способи спостереження.
  9. Впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають
  10. Джерела відомостей про шлюби і шлюбний стан та їх статистичне вивчення.
  11. Дистанційне спостереження і керування
  12. До основних методів психології належать: спостереження, опитування і експеримент.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Метод статистики | ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БІОЕЛЕМЕНТІВ, ЇХ РОЛЬ У ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЇХ СПОЛУК У МЕДИЦИНІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.