Джерела української філософської культури

План

Тема 8. Традиції та особливості розвитку філософської думки України

8.1. Джерела української філософської культури

8.2. Розвиток українського неоплатонізму

8.3. Роль братств і академій у розвитку української філософії

8.4. Г.Сковорода – родоначальник української класичної філософії.

8.5. Розвиток української філософії у ХІХ- поч. ХХ ст.

Ключові поняття і терміни:

Неоплатонізм, агіографія, ісихазм, ареопагітизм, братства, соцініанство, академічна філософія, «філософія серця», «хуторянська філософія»

Процес становлення вітчизняної філософської думки відбувався приблизно з кінця Х століття. Це був період, коли Київська Русь ставала могутньою слав'янською державою з визначним економічним, політичним і культурним центром, яким стала її столиця - Київ. І цьому, значною мірою, сприяла християнізація Русі, яка привела до зміни світоглядних та культурно-ціннісних орієнтирів. 988 рік офіційно поділив історію східних слов'ян на язичницький і християнський періоди. На зміну язичницькому світосприйманню приходить християнізована картина світу. Християнський світогляд стає панівним, і цим зумовлюється його провідна роль у культурі в цілому і, зокрема, у формуванні філософського мислення.

Існують дві основні протилежні точки зору щодо ролі введення християнства на Русі. Так, перша, офіційна точка зору,згідно з якою прийняття християнства східними слов'янами вважається закономірним явищем, розцінюється як подія величезної ваги. Прихильники другої точки зору вважають, що охрещення Київської Русі Володимиром і прийняття християнства був трагічною, епохальною помилкою, зрадою традиційної предківської віри, капітуляцією перед Візантією, свідченням ідейної поразки. Україна-Русь через прийняття християнства засудила себе на духовний застій та безплідність.

Але з введениям християнства поширилася писемність, освіченість, почався розвиток літературної мови. Давньоруська культура отримує можливість познайомитись з надбанням філософської думки минулого. Так, київські книжники знали твори Піфагора, Демокріта, Діогена, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура, Софокла, Есхіла та інших мислителів минулого. Значне місце у формуванні філософських ідей займає Біблія, перекладні твори Святого Письма, твори "батьків церкви". Серед представників патристики на Русі авторитетом користувались імена Василія Великого, Григорія Богослова, Іоана Златоуста, Афанасія Александрійського та ін. Саме християнська філософія першою збудила інтерес до формування філософської думки на Русі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні напрямки та специфіка сучасної світової філософії	\|	Розвиток українського неоплатонізму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.