Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Галузеві академії наук.

Рис.1. Організаційна структура науки в Україні

Національна Академія наук - головний науковий центр України

Надання Національній Академії наук рангу вищої наукової установи України зумовлене об'єктивними потребами суспільства у поглибленні та систематичній розробці фундаментальних проблем в галузі суспільного життя, природознавства і техніки. Воно має історичні передумови, закріплене у правовому положенні Академії і спирається на матеріальне й технічне забезпечення держави. Національна Академія як спеціалізований вищий галузевий орган науки здійснює координацію всіх наукових досліджень в Україні.

Мета діяльності Національної Академії наук України визначена в її Статуті:

· розвиток фундаментальних досліджень з провідних напрямків суспільних і природничих наук;

· здійснення перспективних наукових досліджень, безпосередньо пов'язаних з розвитком виробництва, в першу чергу у визначальних галузях технічного прогресу;

· виявлення принципово нових можливостей науково-технічного прогресу і підготовка рекомендацій для їх застосування у народному господарстві;

· вивчення та узагальнення досягнень світової науки і сприяння найбільш повній їх реалізації у суспільній практиці.

Найважливіші напрямки досліджень Національної Академії наук України пов'язані з проблемами математики, кібернетики, ядерної фізики, фізики твердого тіла, комплексу проблем матеріалознавства, радіоастрономії, розробки основ зварювальних процесів, хімії, фізіології і біохімії живих організмів, зоології, ботаніки, біофізики, економіки, історії, української літератури і мови.

Відповідно до діючого Статуту Національна Академія наук об'єднує у своєму складі видатних вчених України. Обирають членів академії її загальні збори. Члени академії мають академічні звання - член-кореспондент і дійсний член (академік).

Офіційно вважається, що членами-кореспондентами академії обираються вчені, які збагатили науку видатними науковими працями, а дійсними членами - вчені, завдяки яким наука збагатилася працями першочергового наукового значення. До складу Національної Академії наук України входить біля 200 академіків і понад 350 членів-кореспондентів.

Найвищий керівний орган Академії наук - Загальні збори, а в період між сесіями Загальних зборів - Президія на чолі з президентом. Президія Національної Академії наук України знаходиться в Києві.

Як науковий центр Академія почала свою діяльність від 27 листопада 1918 року - цього дня гетьман Скоропадський підписав указ про створення Української Академії наук. Група видатних українських вчених у складі Д.Багалія, А.Кримського, П.Тутковського, Є.Тимченка на чолі з В.Вернадським розробила проект статуту Академії.

Першими академіками Української Академії наук (з 1921р. - Всеукраїнська академія наук - ВУАН, з 1936р. - АН УСРР, з 1937р. - Академія наук Української РСР, нині - Національна Академія наук України) стали Д.Багалій, М.Біляшівський, К.Воблий, Д.Граве, М.Кащенко, А.Кримський, В.Липський, О.Нікольський, В.Перетц, М.Петров, М.Сумцов, П.Тутковський та ін.

Президентами Академії за всі роки її існування були В.Вернадський (1919-21р.р.), В.Липський (1922-28р.р.), Д.Заболотний (1928-29р.р.), О.Богомолець (1930-46р.р.), О.Палладін (1946-62р.р.), з 1962р. - Б.Патон.

Починаючи з 1963 року у складі Академії діє три секції, які об'єднують 12 відділень (рис. 1).

Секція фізико-технічних і математичних наук об'єднує відділення математики та кібернетики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики.

Секція хіміко-технологічних і біологічних наук об'єднує відділення хімії та хімічної технології; біохімії, фізіології та теоретичної медицини; загальної біології.

Секція суспільних наук об'єднує відділення економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства.

За недавніми даними до складу Академії входило Навчально-дослідницька робота студентів.

До найвідоміших академічних інститутів відносяться інститути електрозварювання, кібернетики, математики, надтвердих матеріалів, проблем матеріалознавства, фізико-технічний низьких температур.

До наукових установ Національної Академії наук України віднесено:

· Центральний науково-природничий музей;

· Центральний ботанічний сад;

· Національну наукову бібліотеку ім. В.Вернадського;

· Видавництво "Наукова думка".

Центральний науково-природничий музей (створений у 1966р. у Києві) об'єднує кілька музеїв, які є відділеннями відповідних інститутів академії: археологічний, ботанічний, геологічний, зоологічний та палеонтологічний музеї.

Центральний ботанічний сад створений в 1936р. у Києві. В його колекціях на площі понад 130 гектарів - близько 13 тисяч видів, форм і сортів рослин з усіх континентів світу. Створено ботаніко-географічні ділянки, що відображають типові ландшафти України, а також монокультурні колекції (сирингарій, розарій та ін.). Центральний ботанічний сад координує роботу ботанічних садів України.

Всеукраїнська асоціація академій наук (ВУААН)

Академія медичних наук Академія аграрних наук Академія педагогічних наук Аерокосмічна академія Академія архітектури Академія будівництва Академія наук вищої школи Академія інженерних наук Академія національного прогресу Академія політичних наук Академія правових наук Екологічна академія та інші.

Відділення математики та кібернетики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізикотехнічних проблем матеріалознав ства; фізико-технічних проблем енергетики

78 науково-дослідних інститутів та 74 підприємства дослідно-конструкторської і виробничої бази

Національна наукова бібліотека ім. В.Вернадського (заснована в 1919р. у Києві) містить у своїх фондах понад 10 млн. одиниць зберігання, в тому числі близько 297 тисяч рукописів. У фонді рідкісної книги зберігаються перші видання слов'ян, рукописи XI-XIV століть. Бібліотека проводить міжнародний книгообмін, видає бібліографічні довідники тощо.

Видавництво "Наукова думка" (засноване в 1922р. у Києві) - одне з найбільших в Україні по випуску наукової літератури. Видає літературу з усіх галузей сучасної науки: монографії, тематичні збірники наукових праць, довідники, словники, наукові журнали, вибрані твори видатних вчених України і класиків української літератури, науково-популярну літературу.

З метою зміцнення зв'язків науки з виробництвом, посилення координації наукової роботи в установах Академії наук, міністерствах і відомствах України та вищих навчальних закладах, в Україні створено наукові центри. Вони об'єднують всі наукові установи Академії наук за територіальним принципом. Таких центрів шість: Донецький, Північно-Східний (Харків), Західний (Львів), Північно-Західний (Київ), Південний (Одеса), Придніпровський (Дніпропетровськ).

Наукові досягнення Національної Академії наук України стали вагомим вкладом в розвиток світової культури. Всесвітньо відомими є імена Д.Граве і Ю.Митропольського (математика), М.Крилова (нелінійна механіка), О.Динника (теорія пружності), В.Глушкова (кібернетика), М.Стражеско і В.Філатова (медицина), О.Богомольця (патофізіологія), Д.Заболотного (мікробіологія), М.Холодного (ботаніка), В.Бакуля і В.Трефілова (матеріалознавство), Б.Патона (зварювання) та багатьох інших.

Крім Національної Академії наук в Україні діють галузеві академії наук:

· Академія аграрних наук

· Аерокосмічна академія

· Академія архітектури

· Академія будівництва

· Академія наук вищої школи

· Академія інженерних наук

· Академія медичних наук

· Академія національного прогресу

· Академія педагогічних наук

· Академія політичних наук

· Академія правових наук

· Екологічна академія та інші.

Кожна галузева академія являє собою наукову асоціацію, яка складається із членів академії, нею самою обраних. Багато питань організації й діяльності галузевих академій розглядаються й вирішуються безпосередньо самими членами академій. Окремі питання, що відносяться до діяльності цих академій, розглядає і вирішує Кабінет Міністрів України, а також відповідні міністерства і відомства, у підпорядкуванні яких вони знаходяться. Наприклад, Кабінет Міністрів вирішує такі питання, як утворення територіальних відділень та філіалів галузевих академій, вдосконалення мережі науково-дослідних установ, збільшення кількості вакансій дійсних членів і членів-кореспондентів.

Галузева академія наук має господарчу й фінансову самостійність і є юридичною особою. В системі галузевих академій наявні інститути, центри, лабораторії, дослідні станції, які проводять фундаментальні дослідження. Через свої провідні інститути галузеві академії здійснюють науково-методичне керівництво та координацію діяльності науково-дослідних установ, що входять до системи відповідного міністерства чи відомства.

З метою перетворення вітчизняної науки у найпродуктивніший чинник розбудови української державності і піднесення на цій основі духовності та підвищення добробуту українського народу в 1996 році галузеві академії наук створили Всеукраїнську асоціацію академій наук (ВУААН). Засновниками ВУААН виступили ряд галузевих академій і громадська просвітницька організація - Товариство "Знання" України. ВУААН не являє собою адміністративну надбудову над академіями - це орган прямої конструктивної дії, що функціонує на демократичних засадах. Вищим керівним та розпорядчим органом ВУААН визначена Рада її співголів. Основними функціями ВУААН є:

· підтримка всіма наявними засобами інтелектуально-фахової спільноти країни;

· координація досліджень колективних членів ВУААН і об'єднання зусиль для спільної практичної реалізації наукових розробок;

· надання допомоги державі в реформуванні та визначенні пріоритетів розвитку вітчизняної науки, розробці державної науково-технічної політики;

· активне сприяння науковому співробітництву колективних членів ВУААН з академічними об'єднаннями в інших країнах, з діловими колами України та іноземних держава.

Положенням про ВУААН визначено, що вона діє на громадських засадах і здійснює свою діяльність у повній відповідності з Конституцією України, чинним законодавством України і статутами її колективних членів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Диференціація та інтеграція як закономірні тенденції розвитку науки	\|	Кадрове забезпечення наукових досліджень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.