МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Лекція №3. Принципи управління якістю. Правові аспекти забезпечення якості.Рисунок – Відбиття якості виробничої сфери на якості результату діяльності Рисунок – Принцип відбиття якості
Як видно з рис., якість продукції, послуги успадковує якість процесів (процеси закупівель, маркетингу, проектування, виробництва й ін.) і якість організаційно-управлінської системи. Принцип відбиття якості є одним з основних принципів менеджменту якості. Управління якістю продукції, послуги здійснюється за допомогою управління якістю всієї системи. Якість системи відбивається на якості процесів, і, у свою чергу, на якості результатів. Відповідно до принципу відбиття вимог до якості результати діяльності підприємства перекладаються на вимоги до якості процесів і на вимоги до якості організаційно-управлінської системи (рис.).
До процесів, якість яких відбивається на якості продукції, належать не тільки технологічні процеси, але й організаційні, управлінські й інші. Якість процесів залежить від багатьох факторів. Наприклад, якість процесу виробництва забезпечується якістю устаткування, технологій, рівнем кваліфікації персоналу й ін. Якість процесу управління залежить від знань і досвіду керівництва, якості застосовуваних методів управління й ін. Якість системи забезпечується раціональною організаційною структурою, правильним розподілом відповідальності, механізмами взаємодії, мотивації й ін.
2.2 Класифікація показників якості продукції Висока якість виробів (послуг, процесів) визначається різними чинниками, основними серед яких є: - чинники технічного характеру (конструктивні, технологічні, метрологічні тощо); - чинники економічного характеру (фінансові, норма-тивні, матеріальні тощо); - чинники соціального характеру (організаційні, правові, кадрові тощо). Сукупність показників якості продукції можна класифікувати за наступними ознаками: - за кількістю характерних властивостей (одиничні, комплексні, інтегральні показники); - за відношенням до різних властивостей продукції (показники надійності, технологічності, ергономічності тощо); - за стадією визначення (проектні, виробничі та експлуатаційні показники); - за методом визначення (розрахункові, статистичні, експериментальні, експертні показники); - за характером використання для оцінки рівня якості (базові та відносні показники); - за способом вираження (розмірні показники і показники, виражені безрозмірними одиницями вимірювання, наприклад, балами, відсотками). Показник якості продукції, який характеризує одну з її властивостей, називається одиничним показником якості продукції (наприклад, потужність, калорійність палива тощо). Відносний показник якості продукції – відношення значення показника якості продукції до відповідного (тобто прийнятого за вихідне) значення, виражається в безрозмірних числах або відсотках. Комплексний показник якості продукції – це показник, який характеризує кілька її властивостей, який визначається шляхом зведення до єдиного окремих показників за допомогою вагових коефіцієнтів кожного показника. Інтегральний показник якості продукції – відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарних витрат на її створення та експлуатацію або споживання. Серед показників якості є такі, які неможливо виразити числовими значеннями (відтінки, запах, тембр тощо). Вони визначаються за допомогою органів чуттів (органолептично) і називаються сенсорною характеристикою. Оцінка рівня якості продукції може здійснюватись диференційним або комплексним методами. У застосуванні диференційного методу здійснюється зіставлення одиничних показників якості нової продукції з ідентичними базовими показниками якості, а в комплексному – фактичних комплексних показників із базовими комплексними показниками. Числові значення показників якості встановлюються за допомогою об’єктивних та суб’єктивних методів. Об’єктивні методи: вимірювальний, реєстраційний та розрахунковий. Суб’єктивні методи: органолептичний, соціологічний, експертний. Об’єктивні методи базуються на використанні технічних вимірювальних засобів реєстрації, підрахунку подій, виконанні розрахунків. Основа суб’єктивних методів – аналіз сприйняття органів чуття людини, збір та врахування думок, рішення, що приймаються групою спеціалістів-експертів.
Управління якістю відбувається на державному, регіональному та галузевому рівнях, а також на рівні підприємства, підрозділу. Під управлінням якістю продукції розуміють дії, виконувані в процесі створення, експлуатації чи споживання продукції з метою встановлення, забезпечення та підтримання необхідного рівня її якості. Механізм управління якістю продукції є сукупністю взаємопов’язаних об’єктів та суб’єктів управління, використовуваних принципів, методів та функцій управління на різних етапах життєвого циклу продукції і рівнях управління якістю. Він повинен забезпечувати ефективну реалізацію основних функцій управління якістю. Доцільно представити механізм управління якістю продукції у вигляді структурної схеми (рис.).
Читайте також:
|
||||||||
|