Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Сутність наукового пізнання

План

ТЕМА 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

МЕТОДИКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

 

Мета заняття отримати теоретичні та практичні знання наукового пізнання та проблеми методів і методології наукового дослідження.

1.1. Сутність наукового пізнання.

1.2. Поняття про методологію і методику наукових досліджень.

1.3. Логіка процесу наукового дослідження.

1.4. Типологія методів наукового дослідження.

Література:[6, с. 12-28], [22, с. 63-99], [38, с. 24-41]

Наукове пізнання в сучасних умовах є основною формою пізнання реальної дійсності або навколишнього середовища. Воно відбувається не стихійно, а цілеспрямовано і по суті є науковим дослідженням, яке має певну природу, структуру та особливості. Наукове пізнання націлене насамперед на отримання об’єктивного та істинного знання про досліджуваний об’єкт, явище або процес і не допускає упередженого і тенденційного ставлення до них. Основне завдання наукового пізнання полягає у виявленні об’єктивних законів навколишньої дійсності – природних, соціальних, економічних тощо, а також законів пізнання і мислення.

Поряд з цим основною функцією наукового пізнання або дослідження є обслуговування потреб практики. Наука як форма пізнання переважно орієнтована на втілення її досягнень у практику, використання зміни навколишньої дійсності та управління реальними процесами. Зміст наукових досліджень можна виразити такими словами: «Знати, щоб передбачати, передбачати, щоб діяти практично».

У гносеологічному плані наукове пізнання або дослідження виступає як складний, суперечливий процес відтворення знань, що утворюють струнку систему ідеальних форм і логічних образів, закріплених насамперед у мові – природній або штучній. Наукове пізнання не просто фіксує свої елементи, а й безперервно відтворює їх на власній основі, тобто формує відповідно до власних норм і принципів. Такий процес безперервного оновлення наукою свого концептуального арсеналу є проявом процесів її розвитку.



Интернет реклама УБС

Наукове пізнання завжди має системний характер, оскільки наука не лише добуває знання і реєструє їх за допомогою різних методів, а й прагне пояснити їх за допомогою гіпотез, законів і теорій. Наукове пізнання або дослідження має систематичний, послідовний і контрольований характер, йому властиві строга доказовість та обґрунтованість отриманих результатів, а також достовірність висновків. Воно, як будь-яке інше соціальне явище, має власну визначену та складну структуру, що виражається в діалектичній єдності стійких взаємозв’язків її елементів. До основних структурних елементів наукового пізнання належать: суб’єкт пізнання, об’єкт наукового дослідження, його засоби і методи. З іншого боку, в науковому дослідженні можна виокремити такі структурні елементи, як емпіричний і теоретичний рівні дослідження, постановка наукових проблем і вироблення гіпотез, формулювання наукових законів, принципів і теорій.

Наукове дослідження вимагає відповідної особливої підготовки суб’єкта пізнання, під час якої він засвоює основні засоби наукового дослідження, вивчає прийоми і методи їх застосування. Включення суб’єкта пізнання в наукову діяльність передбачає дотримання системи цінностних орієнтацій і цільових установок. Однією з основних цільових установок наукової діяльності є орієнтація дослідника на пошук об’єктивної істини, що сприймається останнім як найвища цінність науки Неменш важливу роль відіграє установка на постійне зростання наукових знань та отримання нового знання, яка виявляється у нормативних вимогах до наукової творчості.

Таким чином, можна виокремити наступні основні характерні ознаки наукового пізнання: предметність, об’єктивність, системність, істинність, практичне використання отриманих знань.

Накопичення наукових фактів у процесі наукового пізнання – це завжди творчий процес, в основі якого лежить певний задум, ідея. У філософському визначенні ідея є продуктом людської думки, формою відображення дійсності. Ідея відрізняється від інших форм мислення і наукового знання тим, що в ній не лише відображено об’єкт вивчення, а й міститься усвідомлення мети, перспективи пізнання і практичного перетворення дійсності.

Ідеї народжуються з практики, спостереження навколишнього світу і потреб життя. В їх основі лежать реальні факти і події. Життя висуває конкретні завдання, але не завжди відразу знаходяться продуктивні ідеї для їх вирішення. Тоді на допомогу приходить спроможність дослідника пропонувати новий, зовсім незвичайний аспект розгляду завдання.

Нова ідея – не просто зміна уявлення про об’єкт дослідження шляхом глибокого обґрунтування; це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних і перевірених рішень. При цьому отримання нових знань відбувається за такою схемою: парадигма – парадокс – нова парадигма. Можна стверджувати, що розвиток науки є зміною відмінних парадигм, методів, стереотипів мислення. Перехід від однієї парадигми до іншої не піддається логічному опису, бо кожна з них відкидає попередню і дає принципово новий результат дослідження, який не можна логічно вивести з відомих теорій. Особливу роль тут відіграють інтуїтивні механізми наукового пошуку, котрі не ґрунтуються на формальній логіці.

Слід мати на увазі, що наукове знання  це дуже складний об’єкт дослідження, різноманітні елементи якого, хоча й тісно пов’язані між собою, мають певну самостійність. Разом з тим у науці необхідно відрізняти наукову діяльність, спрямовану на досягнення нових наукових знань (тобто, процес наукового дослідження), від результатів цієї діяльності, тобто від отриманих наукових знань. Крім цього, будь-які наукові знання становлять лише відображення певних властивостей, ознак і закономірностей реального світу. В цьому контексті необхідно чітко відрізняти об’єкт дослідження науки від тих ідеальних образів, котрі виражаються власне у науковому знанні. Причому наукові знання існують, як правило, лише у матеріалізованій формі, а такою формою є мова  природна або спеціальна наукова.

 

 


Читайте також:

  1. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  2. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
  3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  5. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  6. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
  7. Бізнес-план підприємства: сутність та складові
  8. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
  9. Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення
  10. Бюджетні установи: сутність та класифікація.
  11. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.
  12. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Програмні та апаратні засоби захисту інформації | Поняття про методологію і методику наукових досліджень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.