Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Гетьманування Пилипа Орлика (1710-1742 рр.)

Після поразки Мазепи під Полтавою в еміграції на території Туреччини опинилися його прибічники — мйзепинці. Боротьба за гетьманську булаву тривала півроку. Нарешті козацька рада в Бендерах у 1710 р. обрала генеральну старшину та нового гетьмана Пилипа Орлика.

Діяльність Пилипа Орлика

1) Підписав договір із Карлом XII про протекторат Шведії над Україною. Шведський король зобов'язувався вести війну з Росією, доки Україна не буде звільнена від московського панування.

2) Домовився з Кримським ханством про спільну боротьбу проти Росії.

3) Для підтримки П. Орлика Туреччина оголосила війну Московському царству (1710 р.)

4) Уклав так звану Конституцію Пилипа Орлика.

5) У1711 р. здійснив похід на Правобережжя разом із загонами поляків і татар. Завдяки вдало проведеній антимосковській агітації на бік Орлика переходили не тільки кріпаки-втікачі, а й цілі міста. На Лівобережжі розпочалися антиросійські виступи. Але авторитет П. Орлика підірвали вилазки татарських загонів на Слобожанщину, внаслідок чого військо залишили українські козаки та міщани. Змушений відступити під тиском московської армії Б. Шереметєва.

Результати і наслідки:

— похід завершився поразкою передусім через ненадійних союзників;

— татари пограбували міста і села Правобережжя, тисячі людей забрано в ясир.

6) Узяв участь у підписанні Прутського договору (1711 р.)між Московським царством та Туреччиною.

7) Намагався створити широку антиросійську коаліцію — як у Європі, так і на Сході. Але міжнародна ситуація не сприяла йому:

— у 1721 р. перемогою Росії закінчилася Північна війна, внаслідок якої Росія отримала Прибалтику;

— Туреччина задовольнилася Азовським узбережжям і не поспішала воювати далі;

— Польщу роздирали міжусобні війни, що закінчилися перемогою російського ставленика Фрідріха-Августа III.

Через загрозу арешту російськими агентами П. Орлик постійно переїздив. Неодноразово він звертався до Речі Посполитої, Франції, Англії, німецьких держав, Голландії, Папської держави тощо за підтримкою у справі відновлення незалежної України, проте результату не отримав.

Із 1722 р. П. Орлик оселився в Салоніках (Греція). Помер у 1742 р.

Прутський договір (1711 р.)став наслідком московсько-турецької війни. Туреччина мала на меті повернути втрачений у 1696 р. Азов та відновити вплив у Північному Причорномор'ї. Окремо стояла вимога відновлення незалежної Гетьманщини.

Російські війська врятував від капітуляції лише підкуп турецького головнокомандувача, який погодився на переговори.

Зміст договору:

— Туреччині повертався Азов;

— у степовій Україні Москва мусила зруйнувати частину своїх фортець;

— Москва не мала права втручатись у справи Речі Посполитої і відмовлялася від претензій на Правобережну Україну.

Результати й наслідки договору:

— Орликові не дісталося навіть Правобережжя (захоплене Польщею);

— Московське царство та Османська імперія перебували у стані війни до 1713 р. Конституція Пилипа Орлика — угода міжП. Орликом, старшиною та запорожцями, укладена під час обрання П. Орлика гетьманом. Основною ідеєю документу стала вимога обмежити владу гетьмана і прагнення старшини відігравати провідну роль у суспільно-політичному житті України.

Текст Конституції був складений латинською та книжною українською мовами і містив преамбулу (вступ) і 16 статей.

Вступна частина викладала історію українського народу та Війська Запорозького:

— Україна втратила свою незалежність у боротьбі з Польщею;

— Б. Хмельницький відновив незалежність;

— Московське царство порушило взяті на себе зобов'язання щодо України, тому Військо Запорозьке змушене відстоювати права українців збройним шляхом;

— І. Мазепа був захисником інтересів України, Карл XII — «покровитель і протектор України».

Основний зміст Конституції:

1) Україна є суверенною державою під протекторатом Швеції;

2) православ'я є державною релігією;

3) територія України складається з Чернігівського, Брацлавського та Київського воєводств;

4) влада ділиться на три гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман і Генеральна старшина) та судову (Генеральний суд);

5) гетьманська влада обмежується участю Генеральної військової ради (парламенту) в державному управлінні; до Генеральної ради має увійти не тільки генеральна, полкова і сотенна старшина, а й по одному депутату від кожного полку та Низового Війська Запорозького;

6) уряди полковників і сотників є виборними;

7) гетьман не розпоряджається державними коштами; бюджетом відає генеральний скарбничий, який узгоджує дії з гетьманом;

8) передбачено соціальний захист козацьких удів та сиріт, які звільнялися від податків та повинностей. Таким чином, Конституція змальовує парламентську республіку. Вона стала пам'яткою суспільно-політичної думки та символом боротьби за становлення незалежної України.

Гетьманування Івана Скоропадського (1708-1722 рр.)

1. Подав Петрові І на затвердження Просительні статті, де просив царя зберегти права і вольності України. На їх основі Петро І видав «Рішительний указ» (1709р.),абоРешетилівські статті:

— встановлено контроль за збиранням податків і витратами на утримання козацького війська та гетьманської адміністрації;

— козакам відмовлено у звільненні від підпорядкування російським офіцерам;

— захоплена козацька артилерія залишалася російському війську;

— збільшено кількість російських залог у містах Лівобережжя;

— до кінця 1709 р. козацьке військо звільнялося від участі у військових походах;

— приймати іноземних послів можна було лише в присутності царського представника.

2. У 1709 р. при гетьмані було запроваджено посаду міністра-резидента, який мав спостерігати за діяльністю гетьмана та його уряду; ним стаг А. Ізмайлов.

3. Резиденція гетьмана була перенесена ближче до російського кордону — до Глухова; тут перебували два. російські полки, підпорядковані безпосередньо міністру-резиденту.

4. Петро І самостійно призначав генеральну і полкову старшину, в тому числі росіян і німців, які не підкорялися гетьману й отримували великі маєтності в Україні.

5. Тривали численні мобілізації козаків для участі у Північній війні та роботах з будівництва укріплень, каналів і нової російської столиці Санкт-Петербурга.

6. Із Гетьманщини було заборонено вивозити будь- які товари, що гальмувало розвиток торгівлі; Запоріжжю оголошена економічна блокада.

7. Заборонено друкувати книжки українською мовою, з церков вилучали книги українського друку і заміняли їх на московські видання.

8. За кордон вислані студенти Києво-Могилянської академії, що були вихідцями з Правобережжя.
Оцінка діяльності:спроби Скоропадського нейтралізувати наслідки повстання Мазепи мали частковий результат. Реального впливу на російську політику щодо України він не мав. Як наслідок, гетьман втрачав авторитет, і старшина почала налагоджувати контакти безпосередньо з оточенням Петра І.

Утворення Малоросійської колегії (1722-1727 рр.)

Із 1721 р. Московська держава стала іменуватися Російською імперією, а Петро І прийняв титул імператора.

27 травня 1722 р. була створена Малоросійська колегіяз 6 московських чиновників на чолі з С. Вельяміновим, якій підпорядковувалися установи Гетьманщини.

Мета створення Малоросійської колегії:

— контроль за діяльністю гетьмана та старшини;

— поступове обмеження політичної автономії Гетьманщини і зведення її до статусу провінції.

Діяльність Малоросійської колегії:

— встановлювала та стягувала податки до' царської казни, провіант для російської армії;

— розміщувала на території Гетьманщини російські війська;

— контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії;

— контролювала роздачу земель старшині та офіцерам;

— розглядала апеляції на судові рішення українських судів.

Протистояння І. Скоропадського виявилося безуспішним, і на початку липня 1722 р. він помер. Реальна влада перейшла Малоросійській колегії, яка започаткувала процес ліквідації української державності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гетьманування Петра Дорошенка (1665-1676 рр.)	\|	Гетьманування Данила Апостола (1727-1734 рр.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.