Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Гетьманування Кирила Розумовського (1750-1764 рр.)

Молодший брат Олексія Розумовського був «обраний» старшиною за наказом Єлизавети в 1750 р.

Діяльність К. Розумовського

1. Переніс резиденцію в Глухів, який розбудував за європейським взірцем.

2. Домігся прийняття царського указу, який забороняв закріпачення українців. Пізніше заборонив перехід селян у інше господарство без письмової згоди землевласника.

3. Справи, пов'язані з Україною, направлялися не до Сенату, а до Колегії закордонних справ, що формально визнавало особливий статус Гетьманщини.

4. Підпорядкував своїй адміністрації Запорозьку Січ і Київ.

5. З України було виведено російські війська.

6. Домагався фінансової та дипломатичної автономії, щоправда, безрезультатно.

8. Здійснив військову реформу: уніфікував зброю та уніформу для козацького війська, вдосконалив артилеріюПровів судову реформу: запровадив шляхетські суди; Гетьманщина була поділена на 20 повітів, у кожному з яких засновано суди: земський (для розгляду цивільних справ) і підкоморський (для розгляду земельних справ).

9. Запровадив обов'язкове навчання козацьких дітей, планував відкрити у Глухові університет.

10.Збирав старшинські з'їзди — Генеральні збори — як прототип шляхетського парламенту (за польським взірцем).

11.Виступив із проектом спадкового гетьманства в Україні.

Така активність гетьмана не сподобалася імператриці Катерині II, яка захопила престолу 1762 р. Розумовський ледь не опинився у засланні, але врешті йому запропонували піти у відставку. Гетьман змушений був погодитися, за що й отримав чин генерал-фельдмаршала та маєтки.

10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні.

Історичне значення Гетьманщини

1. Проіснувала 115 років і відіграла важливу роль у формуванні Української держави.

2. Захистила український народ від асиміляції, експлуатації та національно-релігійних утисків з боку польської влади.

3. Не зважаючи на втручання російських чиновників, ключові посади в Гетьманщині обіймали саме українці.

4. Гетьманщина створила умови для остаточного становлення українського народу, розвитку його мови та культури.

14. Зміни в адміністративно-політичному устрої України в другій половині XVIII ст.

Українські землі під владою Російської імперії

Друга Малоросійська колегія (1764-1786 рр.)

Друга Малоросійська колегія перебрала на себе управління Гетьманщиною після скасування гетьманської посади. Вона складалася з чотирьох представників козацької генеральної старшини та чотирьох російських чиновників. Очолив колегію П. Румянцев.

Мета діяльності Малоросійської колегії:

— ліквідувати залишки автономії;

— закріпачити селян;

— контролювати економічний розвиток України;

— збільшити збір податків із населення.

Колегія була ліквідована після втрати Україною залишків державності.

Остаточна ліквідація автономії України

1765 р.— ліквідовано козацькі полки на Слобожанщині та перетворено їх на регулярні гусарські полки; на території слобідських полків утворена Слобідсько-Українська губернія.

1765-1769 рр. — проведено Генеральний опис Малоросії, що став основою для поширення на Україну загальноросійського законодавства: проведено перепис населення, наведено дані про повинності і податки, здійснено опис населених пунктів.

1775 р.— остаточно зруйновано Запорозьку Січ.

1781 р.— ліквідовано полково-сотенний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини, запроваджено імперський адміністративний поділ на намісництва (Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, згодом додалися Харківське та Катеринославське); замість козацьких полків утворено регулярні карабінерські полки, місцеві козаки позбавлялися своїх прав та привілеїв.

1782-1786 рр.— ліквідація Генерального суду, полкового і сотенного правління, інших адміністративних і судових установ колишньої Гетьманщини, заміна їх на загальноімперські установи.

1783 р. — остаточне закріпачення селян.

1785р. — на Україну поширено «Жалувану грамоту дворянству»: козацька старшина зрівнялася в правах із російським дворянством.

1785 р.— проведено секуляризацію монастирських маєтків.

— Запорожці прославили себе героїчною боротьбою з чужоземними загарбниками та захистом південних рубежів України.

Історичне значення Запорозької Січі

— З ліквідацією Запорозької Січі закінчується козацька доба історії України.

— Запорожці проявили творчі здібності в організації військової справи та створенні своєрідної культури.

— Запорожці були активними учасниками національно-визвольних рухів та культурного життя України.

Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі:

— 5 тисяч козаків перейшли та територію Туреччини, де заснували Задунайську Січ;

— частина козаків із дозволу російського уряду заселила територію між Бугом і Дністром; згодом із них було створене Чорноморське військо, яке переселили на Кубань;

— частина старшини отримала офіцерські звання;

— понад половину козаків було закріпачено указом Катерини II.

15. Визвольна боротьба народних мас України в другій половині XVIII ст.

Правобережжя і західноукраїнські землі

У 1714р. південна Київщина та Брацлавщина знову опинилися під владою Польщі.

Особливості соціально-економічного та політичного розвитку регіону

— Територія була спустошена і знелюдніла внаслідок тривалих воєнних дій та примусового переселення мешканців на Лівобережну Україну.

— Державну та общинну землі захоплюють магнати.

— Збільшено повинності селян: панщина 4-5 днів, ремонт і спорудження панських будинків, шляхів, мостів, натуральні побори (птиця, мед, гриби тощо).

— Зростає чисельність дворових слуг (безземельних селян), чиє становище не відрізнялося від рабського.

— У південній Київщині та Брацлавщині засновують слободи — поселення, що на 10-25 років звільнялися від оподаткування: таким чином землевласники стимулювали заселення спустошених війною земель. Повинності навіть залежних селян обмежувалися грошовим і натуральним податками.

— Міста, крім Львоваі Кам'янця-Подільського, втратили магдебурзьке право, ліквідовано міське самоврядування.

— Відбувалося переслідування православних священиків, які теж мусили відбувати панщину.

— Відсутність сильної королівської влади мала наслідком анархію і феодальну сваволю.

Національно-визвольна боротьба

Посилення соціального та національно-релігійного гноблення спричинило початок нової хвилі боротьби українського народу. Вона набувала різних форм: від подання скарг і відмови виконувати панщину до розгрому панських маєтків та вбивства членів панських родин. Основними виявами антифеодальної та національно-визвольної боротьби стали гайдамацький і опришківський рухи.

Гайдамацький рух:

Перша згадка 1717 р.Гайдамак — від турецького —haydamak - розбійник гнати (робити набіги)

Територія: Брацлавщина Поділля, Волинь, Уманщина, Київщина

Учасники: Селяни, козаки, наймити, міщаниремісники, збіднілі шляхтичі. Керували загонами пе¬реважно запорозькі козаки; Січ надавала і матеріальну допомогу

Тактика: Грабували панські маєтки, знищували шляхту й католицьке духовенство, єврейських лихварів та орендарів. Награбоване добро ділили між собою та роздавали селянам. Часто проводили спільні операції

1734-1738 рр. — повстання козацького полковника Верлана.

1741-1748 рр. — повстання Гната Голого. 1750 р. — повстання під проводом О. Ляха, М. Мамая, М. Сухого та інших.

1768-1769 рр. — повстання М. Залізняка

Коліївщина (від колій — той, що коле).Приводом стала появаросійських військ на Правобережжі, сприйнята як підтримка українців і православ'я. В Умані до гайдамаків приєднався козацький загін І. Ґонти, завдяки чому місто опинилося в руках повстанців. Гайдамаки сподівалися на допомогу російського уряду, але Росія виступила на боці Польщі. Після полонення Залізняка й Ґонти решта гайдамацьких загонів була розгромлена, .а їхні учасники піддані жорстоким катуванням. М. Залізняка засудили до каторжних робіт у Нерчинську, І. Гонта був страчений через четвертування.

Опришківський рух

Опришки — від латинського оргеssor — знищувач, порушник

Територія: Прикарпаття, Закарпаття, Буковин

Учасники: Безземельне і малоземельне селянство, міська біднота

Тактика така сама як і у гайдамаків.

1648 р. — повстання С. Височана.

1700-1737 рр. — діяльність окремих загонів під проводом І. Шугая, І. Панчишина, П. Сабататощо.

1738-1745 рр. — повстання 0. Довбуша. Його загін налічував 30-50 чоловік. Здобув Богородчанську фортецю, здійснював напади на Дрогобич, Рогатин. На придушення повсталих польський уряд кидав до 2,5 тис. війська.

За легендою, в 1745 р. Довбуша смертельно поранив панський найманець.

1745-1759рр. — продовження боротьби соратниками О. Довбуша.

Кінець XVIII ст. — повстання В. Баюрака та І. Бойчука.

Історичне значення: Гайдамацький та опришківський рухи стали яскравою сторінкою національно-визвольної боротьби українського народу. Вони послаблювали позиції польської влади на українських землях і мали народну підтримку.

16. Входження Північного Причорноморя та Правобережної України до складу Росії.

Російсько-турецькі війни

Росія вела війни з Туреччиною в другій половині XVIII ст. з метою посилення своїх політичних та економічних позицій у Північному Причорномор'ї, на Балканах та в країнах Близького й Середнього Сходу.

1768 – 1774 рр. – Кючук - Кайнарджійський мир (1774 р.)

— Росія приєднала українські землі в межиріччі Дніпра й Південного Бугу до узбережжя Чорного моря, частину морського узбережжя з фортецям Керч, Єнікале, Кінбурн, Азов і таким чином здобула вихід до Чорного моря;

— Кримське ханство оголошене незалежною від Туреччини державою;

— Туреччина відновила автономію Молдавського князівства та Волощини, які фактично потрапили під протекторат Росії;

— російські торгові судна вільно плавають Чорним морем і проходять через протоки Босфор і Дарданелли

Наслідки:Посилена присутність Росії на Півдні України; відпала потреба в Запорозькій Січі (ліквідована в 1775 р.); у 1783 р. Кримське ханство увійшло до складу Російської імперії, внаслідок чого припинилися турецько-татарські набіги, в Криму ліквідовані рабовласництво та работоргівля, Крим приєднано до імперського російського ринку;

початок утисків татар, масові втечі татар до Туреччини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гетьманування Данила Апостола (1727-1734 рр.)	\|	Рр. - Ясський мир (1791 р.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.