МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Музика.Театр. Наука. — Світове визнання здобула українська математична школа: професор Харківського університету Т. Осиповський уклав підручник з математики, що мав велику популярність; М. Остроградський був членом багатьох світових академій наук. — Розвиток історичної науки: видання «Історії Русів» (1846 р.), «Історії Малоросії» М. Маркевича, з'явилися перші історичні праці М. Костомарова. У Києві створено Тимчасову комісію для розгляду давніх актів, у якій працювали Т. Шевченко, М. Костомаров. — У Західній Україні працював Львівський інститут Оссолінських(1817 р), що мав бібліотеку, музей, друкарню і впливав на поширення освіти, науки та культури в регіоні. 3. Література і мовознавство. — Українські автори писали як українською, так і російською, польською, німецькою мовами. — Поширеними видами культурницької діяльності були збирання і публікація фольклорних творів: М. Цертелєв «Досвід збирання старовинних малоросійських пісень» (1819 р.); М. Максимович «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні»; альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.). Учасники гуртка «Харківські романтики» (П. Гулак-Артемовський, І. Срезневський, Г. Успенський та ін.) збирали етнографічні матеріали Слобожанщини. — Першу в Галичині граматику української мови підготував І. Могильницький. — Професор Львівського університету І. Лав-ринський уклав 6-томний українсько-польсь-ко-німецький словник. — Початок і становлення української поезії та прози; І. Котляревський (поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»), Г. Квітки-Основ'яненка (повісті «Маруся», «Конотопська відьма» таін., оповідання, драматургія). — Найвидатніші автори — П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка (байки), М. Гоголь («Тарас Бульба», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» тощо), Т. Шевченко (збірка «Кобзар», 1840 р.), П. Куліш (повість «Михайло Чарнишенко», роман «Чорнарада», поезії). — Виникнення перших стаціонарних професійних театрів у Харкові та Полтаві, де ставили українські п'єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка тощо, а також п'єси Шекспіра, Пушкіна, Гри-боєдова. Директором і режисером Харківського театру був Г. Квітка-Основ'яненко, Полтавського — І. Котляревський. — Діяли аматорські театри, поміщицькі театри, де грали селяни-кріпаки. — Видатні актори першої половини XIX ст. — М. Щепкін, К. Соленик. — Розвиток музичного фольклору (колядки, щедрівки, народні пісні й танці). Поширені були народні ансамблі — троїсті музики (скрипка, цимбали, бубон). — Кобзарське мистецтво; найвідоміший кобзар — Остап Вересай. — Зародження української симфонічної музики (симфонія М. Овсянико-Куликовського на основі українських пісень). — С. Гулак-Артемовський написав першу українську оперу — «Запорожець за Дунаєм». 6. Архітектура. — Панування класичного стилю. — Планова забудова губернських центрів (Полтави, Києва, Харкова). — Відомі пам'ятки тогочасної архітектури — будинок театру в Одесі (архітектор Тома де Томон), дзвіниця Успенського собору в Харкові (архітектор С. Васильєв), Старий театр у Львові (архітектор А. Пихля, Я. Зальц-ман). — Розвиток палацово-паркової архітектури (палаци К. Розумовського у Батурині, маєток Ґалаґанів у Сокирцях на Чернігівщині). — Створення декоративно-пейзажних парків («Софіївка» в Умані, «Олександрія» у Білій Церкві, Стрийський парк у Львові тощо). Читайте також:
|
||||||||
|