Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Музика.

Театр.

Наука.

— Світове визнання здобула українська матема­тична школа: професор Харківського універси­тету Т. Осиповський уклав підручник з мате­матики, що мав велику популярність; М. Остроградський був членом багатьох світових ака­демій наук.

— Розвиток історичної науки: видання «Історії Русів» (1846 р.), «Історії Малоросії» М. Марке­вича, з'явилися перші історичні праці М. Кос­томарова. У Києві створено Тимчасову комісію для розгляду давніх актів, у якій працювали Т. Шевченко, М. Костомаров.

— У Західній Україні працював Львівський інсти­тут Оссолінських(1817 р), що мав бібліотеку, музей, друкарню і впливав на поширення освіти, нау­ки та культури в регіоні.

3. Література і мовознавство.

— Українські автори писали як українською, так і російською, польською, німецькою мовами.

— Поширеними видами культурницької діяль­ності були збирання і публікація фольклор­них творів: М. Цертелєв «Досвід збиран­ня старовинних малоросійських пісень» (1819 р.); М. Максимович «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні»; альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.). Учасники гуртка «Харківські романтики» (П. Гулак-Артемовський, І. Срезневський, Г. Успенсь­кий та ін.) збирали етнографічні матеріали Слобожанщини.

— Першу в Галичині граматику української мови підготував І. Могильницький.

— Професор Львівського університету І. Лав-ринський уклав 6-томний українсько-польсь-ко-німецький словник.

— Початок і становлення української поезії та прози; І. Котляревський (поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»), Г. Квітки-Основ'яненка (повісті «Маруся», «Конотопська відьма» таін., оповідання, дра­матургія).

— Найвидатніші автори — П. Гулак-Артемовсь­кий, Є. Гребінка (байки), М. Гоголь («Тарас Бульба», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» тощо), Т. Шевченко (збірка «Кобзар», 1840 р.), П. Куліш (повість «Михайло Чарнишенко», роман «Чорнарада», поезії).

— Виникнення перших стаціонарних про­фесійних театрів у Харкові та Полтаві, де ста­вили українські п'єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» І. Котляревського, «Сва­тання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка тощо, а також п'єси Шекспіра, Пушкіна, Гри-боєдова. Директором і режисером Харківсько­го театру був Г. Квітка-Основ'яненко, Полтав­ського — І. Котляревський.

— Діяли аматорські театри, поміщицькі театри, де грали селяни-кріпаки.

— Видатні актори першої половини XIX ст. — М. Щепкін, К. Соленик.

— Розвиток музичного фольклору (колядки, щедрівки, народні пісні й танці). Поширені

були народні ансамблі — троїсті музики (скрип­ка, цимбали, бубон).

— Кобзарське мистецтво; найвідоміший кобзар — Остап Вересай.

— Зародження української симфонічної музики (симфонія М. Овсянико-Куликовського на ос­нові українських пісень).

— С. Гулак-Артемовський написав першу ук­раїнську оперу — «Запорожець за Дунаєм».

6. Архітектура.

— Панування класичного стилю.

— Планова забудова губернських центрів (Полта­ви, Києва, Харкова).

— Відомі пам'ятки тогочасної архітектури — будинок театру в Одесі (архітектор Тома де Томон), дзвіниця Успенського собору в Хар­кові (архітектор С. Васильєв), Старий театр у Львові (архітектор А. Пихля, Я. Зальц-ман).

— Розвиток палацово-паркової архітектури (па­лаци К. Розумовського у Батурині, маєток Ґа­лаґанів у Сокирцях на Чернігівщині).

— Створення декоративно-пейзажних парків («Софіївка» в Умані, «Олександрія» у Білій Церкві, Стрийський парк у Львові тощо).


Читайте також:

  1. Музика.
  2. Музика. Назва походить від грецького виразу, що перекладається як „мистецтво муз”.
  3. Образотворче мистецтво, архітектура, музика.14-16 ст.
  4. Театр та музика.
  5. Урок 18 Хорова музика.




Переглядів: 892

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аграрна реформа. | Живопис.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.