МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Реформа цензури (1865 р.)— Введення попередньої цензури періодичних видань. — Видавцям заборонено торкатися політичних питань. Результати й наслідки реформ — Заклали підґрунтя для переходу від феодально-станового устрою Російської імперії до буржуазно-представницького. — Сприяли економічному й політичному розвитку держави. — Законодавчо визначили й закріпили громадянські права населення. — Відбулася певна демократизація суспільства. — Були непослідовними, обмеженими: зберігали недоторканною поміщицьку власність на землю та самодержавну владу.
24. Розвиток капіталізму в Україні в другій половині XIX ст. Економічний розвиток Наддніпрянщини у 60-90-ті роки XIX ст. Економічна політика царизму — Розвиток в Україні тих галузей, які не мали відповідних умов у. Росії (цукрова промисловість) або постачали сировину для російських підприємств. — Штучна затримка розвитку тих галузей, що створювали конкуренцію російським підприємствам (текстильної, бавовняної). — Переробка української сировини відбувалася переважно за межами України. — Вилучення капіталів з України шляхом продажу на її території російських товарів. Отже, Україна була колонією європейського типу — промислово розвиненою територією, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки капіталу та потенційних прибутків Сільське господарство Залишки кріпацтва: — збереження поміщицького землеволодіння; — поєднання відробіткової (фактично панщина) та вільнонайманої систем господарювання; — нерозмежованість землекористування (черезсмужжя) і сервітути; — розорення поміщицьких господарств, особливо на Півдні України, внаслідок невміння поміщиків пристосуватися до нових умов господарювання. Розвиток товарних відносин: — майнове розшарування селян: збільшення заможного селянства, знеземелення бідноти; — розвиток поміщицького підприємництва за спеціалізацією районів: Південна Україна — зернове господарство, Правобережжя — вирощування цукрових буряків та технічних культур (льон, соняшник), харчова промисловість; — досить повільний розвиток тваринництва; — запровадження удосконалених знарядь праці та машин у передових поміщицьких і великих селянських господарствах (кінні молотарки, культиватори, три- і чотирилемішні плуги, косарки тощо); — поширення вільнонайманої праці, особливо у Південній Україні; — аграрне перенаселення, що змушувало селян перебиратися на малозаселені землі імперії (Сибір, Кубань). Промисловість — Для 60-70-х років XIX ст. характерне прискорення промислового перевороту, економічний бум. — Широке промислове будівництво на Півдні України. — Поділ України на промислово розвинений Півден-но-Східний та аграрний Північно-Західний райони. — Зростання частки важкої промисловості: вугільної, металургійної, машинобудівної, видобувної, металообробної. Україна стає головною вугільно-металургійною базою Російської імперії. — Активне будівництво залізниць, розвиток річкового та морського парового транспорту. Насамперед будувалися магістралі, що з'єднували українські землі з московським промисловим районом. Перша українська залізниця, побудована в 1865 р., з'єднала 6алту й Одесу. — У 70-ті роки XIX ст. було завершено створення телеграфної мережі в Україні. —Вагома роль іноземного інвестування: Франції, Бельгії — в кам'яновугільну, машинобудівну, металообробну промисловість; Німеччини — в машинобудівну, металообробну промисловість. — Цукрова, харчова, легка промисловість розвивалися на Ліво- і Правобережжі: в Україні вироблялося 80% російського цукру. Найвідоміші українські підприємці—Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Алчевські — в основному володіли підприємствами з І переробки сільськогосподарської продукції. — Висока концентрація виробництва: на великих підприємствах працювало 44 % робітників (у США — 33 %). — Наприкінці XIX ст. відбувалася монополізація виробництва. Торгівля і міста — Формування великих промислово-торговельних центрів: Одеса (населення — 400 тис), Київ (250 тис), Харків (175 тис), Катеринослав (115 тис). — Занепад невеликих і середніх міст (Полтава, Суми, Бердичів, Житомир). — Розширення внутрішнього ринку, яке гальмувалося низькою купівельною спроможністю населення. — Торгівля з іншими регіонам Російської імперії. З України вивозили руди, кам'яне вугілля, метал, цукор, хліб; завозили нафту, гас, машини, текстиль, взуття тощо. — Зовнішня торгівля здійснювалася через Чорноморські порти та митниці на Волині та Поділлі. Україна експортувала хліб, цукор, м'ясо, вовну в основному до Англії, Італії, Німеччини, Персії. Імпорт складали машини, олово, свинець, шовк, бавовна, чай, кава, рис тощо. — Поява контрактових ярмарків, на яких укладалися договори. — Швидке зростання роздрібної торгівлі. — Транспортна мережа сприяла розширенню географії торгівлі. — Україна посідала перше місце у хлібному експорті Росії(42 %). Соціальні зміни — Завершився процес формування станів найманих робітників та буржуазії, досить значною була чисельність дрібних виробників, багатонаціональних за складом. — Активна урбанізація (у Східній Україні в містах мешкало 16 % населення). — Зростає чисельність інтелігенції — людей, зайнятих інтелектуальною працею. Українці становили близько третини цієї групи. — Більшість населення складали селяни. — Лише 5 % українців мешкали у містах (проти 38 % росіян, 45 % євреїв). — Українські селяни мали недостатній рівень освіти, слабкі навички несільськогосподарських занять, були міцно пов'язані з землеробством та Не підго-товлені до роботи у промисловості, тому робітничий клас формували в основному переселенці з російських губерній. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель Читайте також:
|
||||||||
|