Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Боротьба з кризою

• Антикризові закони надмірно політизувались і ставали предметом торгу, замість того щоб бути прийнятими як першочергово необхідні.

• Постійні блокування трибуни Партією регіонів та дебати щодо плану дій уряду у боротьбі з кризою стали виправданням бездіяльності парламенту та послабили контроль за виконавчою владою: лише у травні 2009 р. уряд подав свою програму з ура­хуванням ідей опозиції.

• Опозиційним силам було вигідне погіршення ста­ну господарства та соціально-економічного життя в країні з метою дискредитації влади та персональ­но глави уряду Ю. Тимошенко.

• Активізувався соціальний популізм: закон про підвищення соцстандартів, запропонований Партією регіонів і підписаний Президентом у лис­топаді 2009 р., завдав удару по бюджету.

Відносини з урядом

• Неодноразові спроби висловити недовіру урядові Ю. -Тимошенко.

• Партія регіонів неодноразово виступала за звільнення міністра внутрішніх справ Ю. Луценка та міністра освіти І. Вакарчука.

• Через суперечності з Ю. Тимошенко змушений був піти у відставку міністр транспорту Й. Вінський.

У березні 2009 р. було звільнено міністра закор­донних справ В. Огризко, у червні — міністра обо­рони Ю. Єханурова за звинуваченням у корупції у відомстві.

Квітень — червень 2009 р. — таємні переговори щодо утворення коаліції Партії регіонів та Бло­ку Юлії Тимошенко, що завершилися безрезуль­татно.

Відносини з Президентом

Президент та Верховна Рада перебували у стані конфлікту. Президент активно використовував право вето та оскаржував ухвалені закони у Кон­ституційному Суді.

Народні депутати змогли подолати вето на окремі закони, зокрема про Регламент Верховної Ради, тимчасові слідчі комісії, закон про вибори та за­борону грального бізнесу.

Президент підписав обтяжливий для бюджету за­кон про підвищення соцстандартів. Президент вніс до парламенту власний проект Конституції, у якому запропонував створення двопалатного парламенту, збільшення регіональ­них повноважень та новий спосіб формування Кабінету Міністрів. Верховна Рада відмовилася направляти цей документ до Конституційного Суду.

Скандали

Квітень 2009 р.— фракція БЮТ ініціювала утво­рення слідчої комісії з питання власності телека­налу «Інтер ». Це стало наслідком начебто викрив­леного висвітлення подій у країні, яке шкодило рейтингу та іміджу прем'єр-міністра. Травень 2009 р. — міністра внутрішніх справ Ю. Луценка було звинувачено у побитті поліцей­ських у німецькому аеропорті. Цю подію спро­бувала використати опозиція для відставки Ю. Луценка. Однак після проведеного Кабінетом Міністрів внутрішнього службового розслідуван­ня Ю. Луценко повернувся до виконання своїх обов'язків.

Червень 2009 р. — справа В. Лозинського (депу­тата від БЮТ), якого звинуватили у вбивстві. Під час слідства депутат зник. На початку 2010 р. Лозинський здався правоохоронним органам. Жовтень 2009 р. — «справа педофілів» —групаде-путатів від БЮТ, яких звинуватили у розбещенні дітей у Міжнародному дитячому центрі «Артек». Справа набула суспільного розголосу і була вдало використана політичними опонентами. Слідство триває.

Законодавча робота

Постійні блокування парламентської трибуни. За рік парламентарі ухвалили 235 законів, але найбільшого резонансу набули лише деякі з них, зокрема, Закон про вибори президента та Закон про підвищення соціальних стандартів.

• Провалено ухвалення закону про держбюджет Ук­раїни.

• Виборче законодавство залишилося розбалансованим, що у подальшому може дати змогу учасни­кам президентських перегонів затягнути процес оголошення переможця у судових процесах.

• Презентовано кілька проектів нової Консти­туції, орієнтованих на конкретних осіб, що пре­тендували на посаду глави держави.

Розслідування справи Г. Гонгадзе

• Липень 2009 р. — арешт генерала О. Пукача, який перебував у міжнародному розшуку у зв'яз­ку з розслідуванням справи про зникнення жур­наліста Г. Гонгадзе у 2000 р.

• На основі свідчень О. Пукача у Рокитнянському районі Київської області було знайдено фрагмен­ти людського черепа, який, на думку слідства, належить Гонгадзе. На сьогодні дані експерти­зи, які б підтвердили або спростували ці заяви, відсутні.

• Досі не названі публічно імена замовників убивст­ва журналіста.

Вибори Президента — 2010

2010 р. відбулися чергові вибори Президента Ук­раїни.

Організація виборів

• Верховна Рада призначила вибори на 25 жовтня 2009 року, але дата була оскаржена Президентом В. Ющенком у Конституційному Суді; після виз­нання рішення протиправним Верховна Рада при­значила вибори на 17 січня 2010 року.

• Вибори проходили у два тури; у другий тур пройш­ли кандидати, які набрали відносну більшість го­лосів.

• Термін виборчої кампанії скоротився до 90 днів.

• Вартість виборів — 1 532 млн. грн.

Кандидати

• Богословська Інна Германівна, лідер партії «Віче»;

• Бродський Михайло Юрійович, член Партії вільних демократів;

• Гриценко Анатолій Степанович, член фракції НУНС;

• Костенко Юрій Іванович, лідер Української народ­ної партії;

• Литвин Володимир Михайлович, лідер Народної партії;

• Мороз Олександр Олександрович, лідер Соціа­лістичної партії;

• Пабат Олександр Вікторович, лідер партії «Гро­мадський актив Києва»;

• Противсіх Василь Васильович, самовисуванець;

• Ратушняк Сергій Миколайович, мер Ужгорода, самовисуванець;

• Рябоконь Олег Васильович, юрист, раніше був керуючим партнером юридичної фірми «Magi­sters»;

• Симоненко Петро Миколайович, лідер Комуністич­ної партії України;

• Супрун Людмила Павлівна, лідер Народно-демо­кратичної партії;

• Тимошенко Юлія Володимирівна, прем'єр-міністр України, голова партії БЮТ;

• Тігіпко Сергій Леонідович, лідер партії «Сильна Україна»;

• Тягнибок Олег Ярославович, лідер політичного об'єднання «Свобода»;

• Ющенко Віктор Андрійович, чинний Президент України, самовисуванець, лідер партії «НашаУк­раїна» ;

• Янукович Віктор Федорович, лідер Партії ре­гіонів;

• Яценюк Арсеній Петрович, лідер партії «Фронт змін». Наталії Вітренко було відмовлено у ре­єстрації кандидатом, оскільки відповідні доку­менти подані з порушенням вимог Закону Ук­раїни «Про вибори Президента України» та не­належно оформлені. Наталія Вітренко заявила, що єдиною причиною була неналежна застава у розмірі 1964 грн. замість 2,5 млн грн.

Теледебати

Кандидат у президенти В. Янукович відмовився від участі у теледебатах, тому 1 лютого 2010 р. на те­леканалі УТ-1 відбувся монолог Ю. Тимошенко.

Проти обох кандидатів у II турі проголосувало 4,36 % громадян.

Оскарження результатів виборів

Ю. Тимошенко не визнала своєї поразки, заяви­ла про масові фальсифікації — у цілому по Україні на понад 1 млн голосів за різними технологіями — й звернулася до Вищого адміністративного суду з ос­карженням результатів. Проте за кілька днів відкли­кала позовну заяву, мотивуючи це відмовою суду за­лучити всі необхідні докази.

 

Підсумки президенства В. Ющенка.

Позитивні сторони

 

• Незважаючи на політич­ну конкуренцію, не вжив заходів, що звужують рівень демократії, свобо­ди слова тощо та забез­печують другий прези­дентський термін.

• Намагався бути світо­глядним, ідеологічним; постійно акцентував ува­гу на формуванні спільної ідентичності українських громадян.

• Здійснив спроби віднов­лення націонал-демократії та звернення до української історії. Проводив чітку проєвропейську зовнішню по­літику.

• Скасовані поправки Джексона-Веніка про об­меження торгівлі СІЛА з Україною, здійсне­но вступ до Світової ор­ганізації торгівлі (СОТ), досягнуто прогресу у від­носинах з Євросоюзом, відбулося зближення Ук­раїни і НАТО.

Виведено українські війська з Іраку (2005 р.)

Негативні сторони

• Залишив неста­більну країну: конституційний конфлікт, криза, скандали, жоден із яких не вирішив­ся, починаючи зі справи Гонгадзе.

• Не сформував дієву політичну коман­ду; роль Секре­таріату Президен­та була вкрай нега­тивною.

• Не налагодив нор­мальну співпрацю з урядом і парла­ментом.

• Останніми рока­ми не було єдності у зовнішній по­літиці України.

• Різке погіршен­ня відносин із Ро­сією — утім, не лише з вини Ук­раїни.

Політична еліта залишилася не­змінною.

Перші кроки Президента В. Януковича.

Політична сфера

• Сформовано коаліцію «Стабільність і реформи» у Верховній Раді: Партія регіонів, Блок Литвина, Комуністична партія України, кілька депутатів, виключених із БЮТ. Зміна формату коаліції ви­знана Конституційним Судом законною.

• Сформовано новий уряд під головуванням М. Аза­рова, найбільший за останні 10 років:

 

— десять із міністрів походять із Донецької та Лу­ганської областей;

— уперше в уряді немає жодної жінки;

— найбільш дискусійною виявилася фігура міністра освіти й науки Д. Табачника, відо­мого українофобськими заявами; наприкінці березня — на початку квітня 2010 р. по Ук­раїні прокотилася хвиля студентських про­тестів проти його призначення, а опозиція на­магається ухвалити постанову Верховної Ради про відставку міністра.

 

• Перенесено на невизначений термін чергові ви­бори до місцевих рад, що мали відбутися у травні 2010 р.

• Звернення з позовами до судів про визнання недійсним присвоєння Президентом В. Ющенком звання Героя України командиру УПА Р. Шухе-вичу та провіднику ОУН-Б С. Бандері.

Економічна сфера

Березень 2010 р.— зменшення зарплат прези­денту, прем'єру, голові парламенту та іншим дер­жавним посадовцям при одночасному збільшенні кількості членів Кабміну.

• Скасовано рішення про надання резиденції В. Яну­ковича «Межигір'я» статусу державного історико-культурного заповідника.

• На середину квітня 2010 р. так і не прийнято дер­жавний бюджет; його показники визначатимуть­ся ціною на газ.

• Відсутні конкретні домовленості з МВФ про фінан­сування України.

• На підготовку до Євро-2012 обіцяно виділити 26 млрд грн.

• Заплановано девальвацію гривні до 10 % до кінця 2010 р., що має сприяти експортерам та полег­шить виконання зобов'язань за зовнішніми бор­гами.

• 21 квітня 2010 р. у Харкові Президент України В. Янукович та Президент Росії Д. Медведев підпи­сали такі домовленості:

— Україна отримує знижку на поставки росій­ського газу у розмірі ЗО %, унаслідок чого про­тягом 10 років до дербюджету надійдуть близь­ко 40 млрд дол. США;

— подовжено термін перебування Чорномор­ського флоту Росії в Криму на 25 років (до 2042 р.) з правом пролонгації ще на 5 років;

— знижка на газ враховується як частина оренд­ної плати за перебування Чорноморського фло­ту Росії в Україні.

Результати домовленостей оцінюються по-різ­ному:

— Україна суттєво покращила відносини з Росією, угода сприятиме економічному зростанню дер­жави;

— Україна повернулася до сфери впливу росій­ської геополітики, національні інтереси замі­нені на тимчасові економічні переваги.

Культурно-освітня сфера

• Скорочено Національну премію ім. Т. Шевченка від 160 до 120 тис. грн.

• Зміна порядку вступу до вищих навчальних за­кладів із 2010 р. :

 

— скасовано обов'язковість державної української мови при написанні тестів;

— приймальні комісії вузів ураховуватимуть не тільки результати зовнішнього незалежного тестування, а й середній бал атестату та оцінки з державної атестації;

— дозволено вступати за результатами мину­лорічних тестів;

— абітурієнтам, які закінчили школу до 2007 р., дозволено складати вступні іспити, а не ЗНО.

Деякі експерти оцінили названі зміни кроком на­зад у реформуванні освіти.

• Ініційовано проведення параду на честь 65-річчя Перемоги над нацистською Німеччиною у Києві за участю російських військ.

Зовнішня політика

• Заява про повернення до нейтралітету і багатовекторності епохи Кучми і поліпшення відносин як з Європою, так і з Росією.

Березень 2010 р. — візит В. Януковича до штаб-квартири ЄС у Брюсселі:

— підтверджено право України на подачу заявки вЄС;

— обіцяно розробку безвізового режиму між Ук­раїною та країнами Шенгенської зони;

— заявлено, що європейська інтеграція зали­шається ключовим пріоритетом України;

— після поновлення співробітництва з МВФ Євро-союз надасть Україні 500 млн евро допомоги.

 

• Під час візитів В. Януковича та прем'єр-міністра М. Азарова до Москви обговорено ряд спільних російсько-українських проектів у відкритті но­вих транспортних коридорів між Заходом та Схо­дом.

• Визначені основні пріоритети співпраці СІЛА з Ук­раїною на період президентства В. Януковича:

— допомога у продовженні співпраці з МВФ в обмін на проведення реформ, необхідних для зменшення дефіциту бюджету, пожвавлення банківського сектору і скасування енергетич­них субсидій;

—співпраця у проведенні реформи української енергетичної галузі на засадах прозорості та конкуренції, реалістичних цінах, ефек­тивнішому розподілі та споживанні газу;

—зміцнення бізнесових відносин в обмін на ре­форму системи оподаткування, забезпечення прозорості і захисту верховенства права, вагомі заходи у боротьбі з корупцією;

—співпраця у галузі оборони і безпеки;

—продовження співпраці з США у галузі ядерної безпеки зі зменшення загрози розповсюджен­ня радіоактивних матеріалів та ядерних тех­нологій і потрапляння їх до рук небезпечних режимів і терористичних груп.

• Міністр оборони України М. Єжель заявив про розширення співпраці з НАТО у 2010 р. за таки­ми напрямками:

—більш активна участь у плануванні навчань;

—участь у маневрах, які проводяться в масштабі НАТО;

—вдосконалення мовної підготовки українських військових із акцентом на операційну терміно­логію;

—загальне навчання і тренування авіаційних екіпажів із можливістю використання авіаційної техніки, яка стоїть на озброєнні країн-членів НАТО тощо.

• Президент В. Янукович узяв участь у Саміті з пи­тань ядерної безпеки (США, квітень 2010 р.). Го­ловна тема — зменшення загрози ядерного теро­ризму у контексті безпеки ядерних матеріалів.

Зовнішньополітична діяльність України

Україну визнано державами світу.

2 грудня 1991 р. Україну визнала Польща, до кінця 1993 р. — уже 130 країн, у 46 з них було

відкрито ди­пломатичні та консульські представництва. Сьогодні Україну визнали майже всі країни світу.

Правова база зовнішньої політики України.

—Декларація про державний суверенітет України (липень 1990 р.);

—Основні напрямки зовнішньої політики України (липень 1993 р.);

—Воєнна доктрина України (жовтень 1993 р.);

— Конституція України (1996 р.).

Основні засади зовнішньої політики:

—дотримання принципів рівноправності, взаємо­поваги, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права;

—вирішення всіх міждержавних суперечностей тільки політичними засобами;

—скорочення всіх видів збройних сил і озброєнь; без'ядерний статус України;

—дотримання позаблокового статусу (згодом керівництво країни переглянуло цей пункт);

—відсутність територіальних претензій тощо.

Завдання зовнішньополітичної діяльності Ук­раїни:

— зміна іміджу України на міжнародній арені;

— лібералізація режиму перетину кордонів для ук­раїнців, посилення правового захисту українських трудових мігрантів;

— блокування кордонів для терористичних загроз і злочинності, завершення облаштування держав­ного кордону;

—створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною, впровадження європейських стандартів в українське законодавство, співробітництво з НАТО;

—сприяння зовнішньоекономічним контактам, сприяння іноземним інвестиціям;

—сприяння поширенню українських культурних здобутків у світі, повернення українських куль­турних цінностей в Україну.

 

Без'ядерний статус України


Читайте також:

  1. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
  2. Антифеодальна боротьба українського народу
  3. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
  4. Боротьба з ожеледдю
  5. Боротьба з пожежами
  6. Боротьба з пожежами.
  7. Боротьба з половецькими ханами.
  8. Боротьба з проявами національної самосвідомості
  9. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
  10. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
  11. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни




Переглядів: 982

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Висновок | Результати

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.