Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Боротьба з кризою

• Антикризові закони надмірно політизувались і ставали предметом торгу, замість того щоб бути прийнятими як першочергово необхідні.

• Постійні блокування трибуни Партією регіонів та дебати щодо плану дій уряду у боротьбі з кризою стали виправданням бездіяльності парламенту та послабили контроль за виконавчою владою: лише у травні 2009 р. уряд подав свою програму з урахуванням ідей опозиції.

• Опозиційним силам було вигідне погіршення стану господарства та соціально-економічного життя в країні з метою дискредитації влади та персонально глави уряду Ю. Тимошенко.

• Активізувався соціальний популізм: закон про підвищення соцстандартів, запропонований Партією регіонів і підписаний Президентом у листопаді 2009 р., завдав удару по бюджету.

Відносини з урядом

• Неодноразові спроби висловити недовіру урядові Ю. -Тимошенко.

• Партія регіонів неодноразово виступала за звільнення міністра внутрішніх справ Ю. Луценка та міністра освіти І. Вакарчука.

• Через суперечності з Ю. Тимошенко змушений був піти у відставку міністр транспорту Й. Вінський.

У березні 2009 р. було звільнено міністра закордонних справ В. Огризко, у червні — міністра оборони Ю. Єханурова за звинуваченням у корупції у відомстві.

Квітень — червень 2009 р. — таємні переговори щодо утворення коаліції Партії регіонів та Блоку Юлії Тимошенко, що завершилися безрезультатно.

Відносини з Президентом

Президент та Верховна Рада перебували у стані конфлікту. Президент активно використовував право вето та оскаржував ухвалені закони у Конституційному Суді.

Народні депутати змогли подолати вето на окремі закони, зокрема про Регламент Верховної Ради, тимчасові слідчі комісії, закон про вибори та заборону грального бізнесу.

Президент підписав обтяжливий для бюджету закон про підвищення соцстандартів. Президент вніс до парламенту власний проект Конституції, у якому запропонував створення двопалатного парламенту, збільшення регіональних повноважень та новий спосіб формування Кабінету Міністрів. Верховна Рада відмовилася направляти цей документ до Конституційного Суду.

Скандали

Квітень 2009 р.— фракція БЮТ ініціювала утворення слідчої комісії з питання власності телеканалу «Інтер ». Це стало наслідком начебто викривленого висвітлення подій у країні, яке шкодило рейтингу та іміджу прем'єр-міністра. Травень 2009 р. — міністра внутрішніх справ Ю. Луценка було звинувачено у побитті поліцейських у німецькому аеропорті. Цю подію спробувала використати опозиція для відставки Ю. Луценка. Однак після проведеного Кабінетом Міністрів внутрішнього службового розслідування Ю. Луценко повернувся до виконання своїх обов'язків.

Червень 2009 р. — справа В. Лозинського (депутата від БЮТ), якого звинуватили у вбивстві. Під час слідства депутат зник. На початку 2010 р. Лозинський здався правоохоронним органам. Жовтень 2009 р. — «справа педофілів» —групаде-путатів від БЮТ, яких звинуватили у розбещенні дітей у Міжнародному дитячому центрі «Артек». Справа набула суспільного розголосу і була вдало використана політичними опонентами. Слідство триває.

Законодавча робота

Постійні блокування парламентської трибуни. За рік парламентарі ухвалили 235 законів, але найбільшого резонансу набули лише деякі з них, зокрема, Закон про вибори президента та Закон про підвищення соціальних стандартів.

• Провалено ухвалення закону про держбюджет України.

• Виборче законодавство залишилося розбалансованим, що у подальшому може дати змогу учасникам президентських перегонів затягнути процес оголошення переможця у судових процесах.

• Презентовано кілька проектів нової Конституції, орієнтованих на конкретних осіб, що претендували на посаду глави держави.

Розслідування справи Г. Гонгадзе

• Липень 2009 р. — арешт генерала О. Пукача, який перебував у міжнародному розшуку у зв'язку з розслідуванням справи про зникнення журналіста Г. Гонгадзе у 2000 р.

• На основі свідчень О. Пукача у Рокитнянському районі Київської області було знайдено фрагменти людського черепа, який, на думку слідства, належить Гонгадзе. На сьогодні дані експертизи, які б підтвердили або спростували ці заяви, відсутні.

• Досі не названі публічно імена замовників убивства журналіста.

Вибори Президента — 2010

2010 р. відбулися чергові вибори Президента України.

Організація виборів

• Верховна Рада призначила вибори на 25 жовтня 2009 року, але дата була оскаржена Президентом В. Ющенком у Конституційному Суді; після визнання рішення протиправним Верховна Рада призначила вибори на 17 січня 2010 року.

• Вибори проходили у два тури; у другий тур пройшли кандидати, які набрали відносну більшість голосів.

• Термін виборчої кампанії скоротився до 90 днів.

• Вартість виборів — 1 532 млн. грн.

Кандидати

• Богословська Інна Германівна, лідер партії «Віче»;

• Бродський Михайло Юрійович, член Партії вільних демократів;

• Гриценко Анатолій Степанович, член фракції НУНС;

• Костенко Юрій Іванович, лідер Української народної партії;

• Литвин Володимир Михайлович, лідер Народної партії;

• Мороз Олександр Олександрович, лідер Соціалістичної партії;

• Пабат Олександр Вікторович, лідер партії «Громадський актив Києва»;

• Противсіх Василь Васильович, самовисуванець;

• Ратушняк Сергій Миколайович, мер Ужгорода, самовисуванець;

• Рябоконь Олег Васильович, юрист, раніше був керуючим партнером юридичної фірми «Magisters»;

• Симоненко Петро Миколайович, лідер Комуністичної партії України;

• Супрун Людмила Павлівна, лідер Народно-демократичної партії;

• Тимошенко Юлія Володимирівна, прем'єр-міністр України, голова партії БЮТ;

• Тігіпко Сергій Леонідович, лідер партії «Сильна Україна»;

• Тягнибок Олег Ярославович, лідер політичного об'єднання «Свобода»;

• Ющенко Віктор Андрійович, чинний Президент України, самовисуванець, лідер партії «НашаУкраїна» ;

• Янукович Віктор Федорович, лідер Партії регіонів;

• Яценюк Арсеній Петрович, лідер партії «Фронт змін». Наталії Вітренко було відмовлено у реєстрації кандидатом, оскільки відповідні документи подані з порушенням вимог Закону України «Про вибори Президента України» та неналежно оформлені. Наталія Вітренко заявила, що єдиною причиною була неналежна застава у розмірі 1964 грн. замість 2,5 млн грн.

Теледебати

Кандидат у президенти В. Янукович відмовився від участі у теледебатах, тому 1 лютого 2010 р. на телеканалі УТ-1 відбувся монолог Ю. Тимошенко.

Проти обох кандидатів у II турі проголосувало 4,36 % громадян.

Оскарження результатів виборів

Ю. Тимошенко не визнала своєї поразки, заявила про масові фальсифікації — у цілому по Україні на понад 1 млн голосів за різними технологіями — й звернулася до Вищого адміністративного суду з оскарженням результатів. Проте за кілька днів відкликала позовну заяву, мотивуючи це відмовою суду залучити всі необхідні докази.

Підсумки президенства В. Ющенка.

Позитивні сторони

• Незважаючи на політичну конкуренцію, не вжив заходів, що звужують рівень демократії, свободи слова тощо та забезпечують другий президентський термін.

• Намагався бути світоглядним, ідеологічним; постійно акцентував увагу на формуванні спільної ідентичності українських громадян.

• Здійснив спроби відновлення націонал-демократії та звернення до української історії. Проводив чітку проєвропейську зовнішню політику.

• Скасовані поправки Джексона-Веніка про обмеження торгівлі СІЛА з Україною, здійснено вступ до Світової організації торгівлі (СОТ), досягнуто прогресу у відносинах з Євросоюзом, відбулося зближення України і НАТО.

• Виведено українські війська з Іраку (2005 р.)

Негативні сторони

• Залишив нестабільну країну: конституційний конфлікт, криза, скандали, жоден із яких не вирішився, починаючи зі справи Гонгадзе.

• Не сформував дієву політичну команду; роль Секретаріату Президента була вкрай негативною.

• Не налагодив нормальну співпрацю з урядом і парламентом.

• Останніми роками не було єдності у зовнішній політиці України.

• Різке погіршення відносин із Росією — утім, не лише з вини України.

Політична еліта залишилася незмінною.

Перші кроки Президента В. Януковича.

Політична сфера

• Сформовано коаліцію «Стабільність і реформи» у Верховній Раді: Партія регіонів, Блок Литвина, Комуністична партія України, кілька депутатів, виключених із БЮТ. Зміна формату коаліції визнана Конституційним Судом законною.

• Сформовано новий уряд під головуванням М. Азарова, найбільший за останні 10 років:

— десять із міністрів походять із Донецької та Луганської областей;

— уперше в уряді немає жодної жінки;

— найбільш дискусійною виявилася фігура міністра освіти й науки Д. Табачника, відомого українофобськими заявами; наприкінці березня — на початку квітня 2010 р. по Україні прокотилася хвиля студентських протестів проти його призначення, а опозиція намагається ухвалити постанову Верховної Ради про відставку міністра.

• Перенесено на невизначений термін чергові вибори до місцевих рад, що мали відбутися у травні 2010 р.

• Звернення з позовами до судів про визнання недійсним присвоєння Президентом В. Ющенком звання Героя України командиру УПА Р. Шухе-вичу та провіднику ОУН-Б С. Бандері.

Економічна сфера

Березень 2010 р.— зменшення зарплат президенту, прем'єру, голові парламенту та іншим державним посадовцям при одночасному збільшенні кількості членів Кабміну.

• Скасовано рішення про надання резиденції В. Януковича «Межигір'я» статусу державного історико-культурного заповідника.

• На середину квітня 2010 р. так і не прийнято державний бюджет; його показники визначатимуться ціною на газ.

• Відсутні конкретні домовленості з МВФ про фінансування України.

• На підготовку до Євро-2012 обіцяно виділити 26 млрд грн.

• Заплановано девальвацію гривні до 10 % до кінця 2010 р., що має сприяти експортерам та полегшить виконання зобов'язань за зовнішніми боргами.

• 21 квітня 2010 р. у Харкові Президент України В. Янукович та Президент Росії Д. Медведев підписали такі домовленості:

— Україна отримує знижку на поставки російського газу у розмірі ЗО %, унаслідок чого протягом 10 років до дербюджету надійдуть близько 40 млрд дол. США;

— подовжено термін перебування Чорноморського флоту Росії в Криму на 25 років (до 2042 р.) з правом пролонгації ще на 5 років;

— знижка на газ враховується як частина орендної плати за перебування Чорноморського флоту Росії в Україні.

Результати домовленостей оцінюються по-різному:

— Україна суттєво покращила відносини з Росією, угода сприятиме економічному зростанню держави;

— Україна повернулася до сфери впливу російської геополітики, національні інтереси замінені на тимчасові економічні переваги.

Культурно-освітня сфера

• Скорочено Національну премію ім. Т. Шевченка від 160 до 120 тис. грн.

• Зміна порядку вступу до вищих навчальних закладів із 2010 р. :

— скасовано обов'язковість державної української мови при написанні тестів;

— приймальні комісії вузів ураховуватимуть не тільки результати зовнішнього незалежного тестування, а й середній бал атестату та оцінки з державної атестації;

— дозволено вступати за результатами минулорічних тестів;

— абітурієнтам, які закінчили школу до 2007 р., дозволено складати вступні іспити, а не ЗНО.

Деякі експерти оцінили названі зміни кроком назад у реформуванні освіти.

• Ініційовано проведення параду на честь 65-річчя Перемоги над нацистською Німеччиною у Києві за участю російських військ.

Зовнішня політика

• Заява про повернення до нейтралітету і багатовекторності епохи Кучми і поліпшення відносин як з Європою, так і з Росією.

• Березень 2010 р. — візит В. Януковича до штаб-квартири ЄС у Брюсселі:

— підтверджено право України на подачу заявки вЄС;

— обіцяно розробку безвізового режиму між Україною та країнами Шенгенської зони;

— заявлено, що європейська інтеграція залишається ключовим пріоритетом України;

— після поновлення співробітництва з МВФ Євро-союз надасть Україні 500 млн евро допомоги.

• Під час візитів В. Януковича та прем'єр-міністра М. Азарова до Москви обговорено ряд спільних російсько-українських проектів у відкритті нових транспортних коридорів між Заходом та Сходом.

• Визначені основні пріоритети співпраці СІЛА з Україною на період президентства В. Януковича:

— допомога у продовженні співпраці з МВФ в обмін на проведення реформ, необхідних для зменшення дефіциту бюджету, пожвавлення банківського сектору і скасування енергетичних субсидій;

—співпраця у проведенні реформи української енергетичної галузі на засадах прозорості та конкуренції, реалістичних цінах, ефективнішому розподілі та споживанні газу;

—зміцнення бізнесових відносин в обмін на реформу системи оподаткування, забезпечення прозорості і захисту верховенства права, вагомі заходи у боротьбі з корупцією;

—співпраця у галузі оборони і безпеки;

—продовження співпраці з США у галузі ядерної безпеки зі зменшення загрози розповсюдження радіоактивних матеріалів та ядерних технологій і потрапляння їх до рук небезпечних режимів і терористичних груп.

• Міністр оборони України М. Єжель заявив про розширення співпраці з НАТО у 2010 р. за такими напрямками:

—більш активна участь у плануванні навчань;

—участь у маневрах, які проводяться в масштабі НАТО;

—вдосконалення мовної підготовки українських військових із акцентом на операційну термінологію;

—загальне навчання і тренування авіаційних екіпажів із можливістю використання авіаційної техніки, яка стоїть на озброєнні країн-членів НАТО тощо.

• Президент В. Янукович узяв участь у Саміті з питань ядерної безпеки (США, квітень 2010 р.). Головна тема — зменшення загрози ядерного тероризму у контексті безпеки ядерних матеріалів.

Зовнішньополітична діяльність України

Україну визнано державами світу.

2 грудня 1991 р. Україну визнала Польща, до кінця 1993 р. — уже 130 країн, у 46 з них було

відкрито дипломатичні та консульські представництва. Сьогодні Україну визнали майже всі країни світу.

Правова база зовнішньої політики України.

—Декларація про державний суверенітет України (липень 1990 р.);

—Основні напрямки зовнішньої політики України (липень 1993 р.);

—Воєнна доктрина України (жовтень 1993 р.);

— Конституція України (1996 р.).

Основні засади зовнішньої політики:

—дотримання принципів рівноправності, взаємоповаги, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права;

—вирішення всіх міждержавних суперечностей тільки політичними засобами;

—скорочення всіх видів збройних сил і озброєнь; без'ядерний статус України;

—дотримання позаблокового статусу (згодом керівництво країни переглянуло цей пункт);

—відсутність територіальних претензій тощо.

Завдання зовнішньополітичної діяльності України:

— зміна іміджу України на міжнародній арені;

— лібералізація режиму перетину кордонів для українців, посилення правового захисту українських трудових мігрантів;

— блокування кордонів для терористичних загроз і злочинності, завершення облаштування державного кордону;

—створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною, впровадження європейських стандартів в українське законодавство, співробітництво з НАТО;

—сприяння зовнішньоекономічним контактам, сприяння іноземним інвестиціям;

—сприяння поширенню українських культурних здобутків у світі, повернення українських культурних цінностей в Україну.

Без'ядерний статус України

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Висновок	\|	Результати

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.