Виберіть 2 положення, які треба добавити у визначення елементів наукової проблеми.

Виберіть три гносеологічних положення, на які спирається теорія розвитку науки.

(a) Заблудження (омана), усвідомлене як відносне, обмежено вірне відображення одного з моментів дійсності, що не має сенсу та існування поза зв'язком з іншими моментами і передумовами, перестає бути заблудженням в строгому сенсі і стає фрагментом, «частинкою» істини.

(b) Якщо людина відмовляється діяти згідно тому, що їй нав'язано ззовні обставинами або вимогами, про походження і правомірність яких вона не замислюється, тобто якщо вона спирається на власний розсуд, а не на щось об'єктивне, то вона осягає істину. Суб'єктивне, особисте є критерій істини.

(c) Абсолютизація відносної істини є основна дорога виникнення заблудження (омани).

(d) Постійно прогресуюче пізнання і практичне перетворення все нових сторін дійсності, – а тим самим уточнення дійсного місця вже відомих її сторін в системі світового зв’язку, – є єдина дорога подолання заблудження (омани).

(e) Заблудження (омана) виникають в результаті неточностей в міркуванні від недоліку формально-логічної культури ученого.

Будь-яку наукову проблему можна представити як нерозривну єдність таких змістовних елементів: по-перше, знання про незнання, що направляє пізнавальну діяльність, відмінну від пошуку інформації і логічного виводу, вирішує завдання здобуття нових знань і фактів відносно невідомого об'єкту; по-друге, …; по-третє, …

b) знання про те, що непізнаване і лежить поза компетенцією науки, будучи ірраціональним, таким, що осягається інтуїтивно і доступним лише вірі;

c) припущення про можливість відкриття невідомого закону в певній непізнаній сфері (у фундаментальних дослідженнях) або принципово нового способу практичного вживання раніше отриманого знання, закону (у прикладних дослідженнях);

d) науковий пошук, що полягає в освоєння (фіксації, зберіганні, передачі) вже наявного знання і здобуття вивідного знання за правилами міркування;

e) припущення про характер невідкритого закономірного зв’язку, яке є стрижнем наукової гіпотези і її перевірки, підтвердження або спростування.

10. Визначте, яка з наведених позицій виражає погляди Імре Лакатоса на розвиток науки.

А. Концепція або методологія науково-дослідних програм є основною структурно-динамічною одиницею моделі науки. Тому розвиток науки йде не як чергування окремих наукових теорій, а як історія народження, життя і загибелі дослідницьких програм. Дослідницькі програми є найбільшими науковими досягненнями і їх можна оцінювати на основі прогресивного або регресивного зрушення проблем. Прогресивне зрушення проблем означає наукову революцію.

В. Оскільки при зіткненні наукової теорії з деяким фактом для її спростування потрібна ще одна теорія (що надає цьому факту значення свідоцтва спростування), то в ході зміни науки необхідний методологічний принцип проліферації (розмноження) теорій: вчені повинні прагнути створювати якнайбільше теорій, несумісних з існуючими і визнаними теоріями. Створення таких альтернативних теорій сприяє їх взаємній критиці і прискорює розвиток науки.

С. Дисциплінарна матриця складається з наступних елементів: (1) символічні узагальнення або формалізовані конструкції, використовувані членами співтовариствами вчених без розбіжності; (2) метафізичні загальнометодологічні уяви, концептуальні моделі; (3) цінності, що цементують дане наукове співтовариство; (4) зразки – визнані приклади. Вони дисциплінарні, тому що змушують вчених до певної поведінки, стилю мислення, а матриці – тому що стоять з впорядкованих елементів різного роду.

D.Наука є рух знання від незнання до знання по лінії поглиблення пізнання від явища до суті, від неточного, менш розвиненого знання до точнішого, повнішого. Завдання науки полягає в тому, щоб видимий, лише виступаючий в явищі рух звести до дійсного внутрішнього руху в його закономірності. Уявлення про закони – це лише вираження в свідомості того, яким рух здається, але справа науки полягає в тому, щоб зрозуміти закон, тобто логічно виразити його у внутрішньому зв'язку, таким, яким він є як діючий в об’єктивній реальності.

Е.Розвиток наукового знання – це безперервний процес відкидання одних наукових теорій і заміни їх іншими, більш задовільними. Наукові теорії незалежні одна від одної, їх зміна не є прогресивний, кумулятивний процес. Не верифікованість, а фальсифікованість системи слід розглядати як критерій демаркації науки від ненауки. Наука розвивається завдяки висуненню сміливих припущень і їх подальшій нещадній критиці. Не існує об'єктивних законів історії і розвитку науки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виберіть відповідне визначення поняття: Наукова ідея – це	\|	Зубоальвеолярна форма

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.