ІІ. Кислотні опади.

І. Смог.

Дослідження вчених свідчать, що смог виникає внаслідок складних фотохімічних реакцій (тому його ще називають фотохімічним смогом) у повітрі, забрудненому вуглеводнями, пилом, сажею та оксидами азоту під дією сонячного світла, підвищеної температури нижніх шарів повітря й великої кількості озону, який утворюється в результаті розпаду діоксиду азоту під впливом олефінів у парах несповна згорілого автомобільного палива.

Смог – це дим, туман, який виникає в приповерхневому шарі повітря за певних умов. Умовами утворення смогу є:

1) високий рівень забруднення атмосферного повітря, значний вміст в повітрі шкідливих газів, аерозолів;

2) антициклональний тип погоди, для якого характерна спекотна безвітряна погода;

3) пониження в рельєфі, які сприяють застоюванню повітря.

Типи смогів:

1) вологий або лондонського типу (у вигляді густого туману);

2) сухий або лос-анджелеського типу (у вигляді синюватого прозорого туману);

3) крижаний або аляскінського типу (у вигляді кришталиків льоду).

Негативний вплив смогу:

1) шкідливий для здоров’я людини (викликає подразнення очей, горла, задишку, спричинює розвиток бронхіальної астми, емфіземи легень тощо);

2) шкідливий для рослин і тварин (листя на деревах в'яне, стає плямистим, жовкне);

3) руйнуються антропогенні об’єкти (набагато прискорюються корозія металів, руйнування мармуру, фарб, гуми, швидко псуються одяг, взуття, порушується робота транспорту).

Причиною утворення кислотних опадів є надходження в атмосфернеповітря оксидів сірки й азоту, які сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, що переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами або кислотним снігом.

Ці опади вкрай шкідливо впливають на довкілля:

1) знижується врожайність більшості сільськогосподарських культур через ушкодження листя кислотами;

2) з ґрунту вимиваються кальцій, калій і магній, що призводить до деградації рослинності й, як наслідок, — збіднення тваринного світу;

3) гинуть ліси (найчутливіші до кислотних дощів кедр, бук і тис);

4) отруюється вода озер і ставків, у них гине риба, зникають комахи;

5) щезають водоплавні птахи й тварини, що живляться комахами;

6) загибель лісів спричинює в гірських районах зсуви та селі;

7) прискорюється руйнування пам'яток архітектури, споруд, особливо тих, що побудовані з вапняку, оздоблені мармуром;

8) збільшується захворюваність людей (найчастіше хворобами очей, органів дихання тощо).

Іноді випадає також кислотний сніг,який шкідливіший, ніж кислотний дощ, що пояснюється більшим вмістом у ньому кислот. Райони випадання такого снігу дістають одразу 4—5-місячну дозу забруднення, а внаслідок його танення навесні відбувається концентрація шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить удесятеро більше кислот, ніж сам сніг.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери. Охорона атмосфери від забруднення.	\|	IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.