Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Лютнева революція в Росії та Україна

Причини поразки та значення революції.

Доба Директорії УНР (грудень 1918-1920 pp.).

Утворення Західно­української Народної Республіки (жовтень-грудень 1918 p.).

Доба української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Доба української Центральної Ради. Відродження державності (бер. 1917 - квітень 1918 pp.).

Лютнева революція в Росії та Україна.

План викладу і засвоєння матеріалу

Лекція № Тема:Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр.

а). Початковий період діяльності Центральної Ради.

б). На шляху до автономії та незалежності.

в). Заключний етап діяльності Центральної Ради.

а).Злука УНР і ЗУНР.

б).Політика Директорії УНР.

в). Встановлення більшовицького панування в Україні.

27 лютого 1917 p. в Росії перемогла ре­волюція. У цей день в Петрограді було утворено два нових реальних органи влади: * Тимчасовий комітетIV Думи (згодом - Тимчасовий уряд) на чолі з князем Львовим; * Петроградська рада робітничих, сол­датських депутатів на чолі з меншовиком Чхеїдзе. В ніч з 2 на 3 березня Микола II зрікся престолу і передав владу Тимчасовому уря­ду, який проголосив політичні свободи і початок виборівдо Установчих зборів - вони повинні були вирішити долю Росії, прийняти її конституцію. Реальна влада в Росії зосереджувалася в руках Тимчасового уряду.

Утворення Центральної Ради.Падіння самодержавства, демократиза­ція суспільства сприяли піднесенню націо­нально-визвольних процесів. Виникла мож­ливість самовизначення України і відро­дження її державності. На порядку денному постало питання про необхідність єдиного центру україн­ського руху. За ініціативи Товариства ук­раїнських поступовців (з кінця березня реор­ганізоване в "Союз автономістів-федераліс­тів")4 березня 1917 p. представниками ук­раїнських партій і громадських організацій була утворенаУкраїнська Центральна Рада. Провідне становище в Центральній Раді зайняли ТУП, УСДРП, УПС, її голо­вою було обрано М.С.Грушевського. Своєю метою Центральна Рада оголоси ла державне самовизначення українського народу. Утворення Центральної Ради по клало початок української національно-демократичної революції 1917-1920 pp. В історичній літературі відсутня чітка періодизація української революції. Як пра­вило, в її розвитку виділяють три етапи: доба Української Центральної Ради, доба гетьманату, доба Директорії УНР.

2. а). Початковий період діяльності Центральної Ради.

Консолідація українських сил навколо Центральної Ради. 6-8 квітня 1917 p. у Києві працював Український національний конгрес, який надав Центральній Раді повноваження представляти народ Украї­ни, перетворивши її таким чином на своє­рідний український парламент. Конгрес ви­значив склад та структуру Центральної Ради (Велика рада і Мала рада), обрав президентом України М.С.Грушевського, одностайно висловив­ся за національно-тери­торіальну автономію України. Центральна Рада здобула підтримку Все­українського військо­вого та Всеукраїнсько­го селянського з'їздів, багатьох інших з'їздів, зборів та мітингів демо­кратичних сил. 10 червня Центральна Рада прийняла Перший Універсал, який проголосив Укра­їну автономією в складі Росії, відродивши тим самим українську державність. 15 червня був утворений виконавчий орган Центральної Ради -Генеральний Се­кретаріат на чолі з В.Винниченком. До уря­ду увійшли С. Петлюра (секретар військо­вих справ), Б. Мартос (секретар земельних справ), В. Садовський (секретар юстиції) та інші. За партійною приналежністю уряд був переважно соціал-демократичним.

Центральна Рада і Тимчасовий уряд.Стрімкий розвиток українського виз­вольного руху викликав стурбованість Тимчасового уряду, який прагнув зберег­ти контроль над Україною.У кінці червня 1917 p. в Києві з метою налагодження взає­мин відбулися переговори між Центральною Радою і представниками Тимчасового уряду (О.Керенський, М.Терещенко, І.Церетелі). У ході переговорів було досягну­то певного компромісу. Центральна Рада погодилася зачекати законодавчого за­твердження автономії України загальноросійськими Установчими зборами у лис­топаді 1918 p. Тимчасовий уряд, зі свого боку, визнавав Центральну Раду представ­ницьким органом українського народу (за умови її поповнення представниками на­ціональних меншин), а Генеральний Се­кретаріат - органом крайової адмініст­рації. Тимчасовий Уряд погодився також сприяти об'єднанню українців в окремі військові частини.

З липня 1917 p., дотримуючись взятих на себе зобов'язань. Центральна Рада схвалилаДругий Універсал, у якому ви­ступила проти "намірів самовільного здійснення автономії України". А вже 11 липня до складу Центральної Ради ввійшли представники неукраїнських організацій (національним меншинам було надано 18% місць у Малій Раді і 30% місць - у Великій раді). Але Тимчасовий Уряд відступився від прийнятих домовленостей. 4 серпня він за­твердив "Інструкцію Тимчасового Уряду Генеральному Секретаріатові", згідно з якою правочинність Генерального Секре­таріату поширювалася лише на 5 із 9 укра­їнських губерній: Київську, Волинську, Полтавську, Подільську, частково Черні­гівську, а його компетенція значно звужу­валася. Українська Центральна Рада, засудив­ши дії Тимчасового Уряду, все ж таки не наважилася на відкриту конфронтацію і не припинила співробітництва з ним. Однак, конструктивного характеру ця співпраця так і не набула через небажання Тимчасо­вого уряду задовольнити вимоги україн­ського руху.

2. б). На шляху до автономії та незалежності.

Більшовицький переворот. 25-26 жовтня (7-8 листопада) 1917 p. ). уПетрограді більшовики, здійснивши дер­жавний переворот, захопили владу і утво­рили новий уряд - Раду Народних Комісарів на чолі з Леніним. Більшовицький перево­рот різко змінив ситуацію в Росії і в Україні. Центральна Рада засудила переворот, не визнала владу більшовиків і зайняла щодо неї ворожу позицію. У схваленій 27 жовт­ня резолюції про владу Центральна раде наголошувала, що влада має належати усій революційній демократії, а не більшови­кам, які становлять лише її частину.

Проголошення Української Народної Республіки.За нових обставин, коли юридичне пере­став існувати всеросійський уряд, Цент­ральна Рада і Генеральний Секретаріат активізували свою діяльність по державо­творенню в Україні: *31 жовтня Центральна Рада прийняла рішення щодо поширення її повноважень на територію Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, материкової Таврії, частину Курської і Воронезької губерній - етнічні українські території. Розширилися структура і компетенція Генерального Секретаріату. *7 листопада Центральна Рада при­йнялаТретій Універсал, проголосивши ут­воренняУкраїнської Народної Республіки (УНР) як автономії в складі Російської ре­спубліки, яка повинна стати "федерацією рівних народів". УНР планувала вступити у федеративні стосунки з тими державами, які утворяться на руїнах імперії. На думку багатьох істориків, це було помилкою Цен­тральної Ради: на момент прийняття Третьо­го Універсалу склалися всі умови для про­голошення повної державної незалежності України. Та, керуючись власною ідеоло­гією, Центральна Рада зробила ставку на федеративну Росію, змарнувавши тим самим багато енергії і часу. Третій Універсал оголосив широку про­граму соціально-економічних перетворень, зокрема: скасував велику приватну влас­ність на землю, встановив 8-годинний ро­бочий день, проголосив широкі демокра­тичні свободи і ліквідацію смертної кари, на 9 січня 1918 p. призначив Українські Установчі збори, яким Центральна Рада мала передати владу.

Проголошення радянської влади в Україні. Українсько-більшовицька війна.Центральна Рада була основним супер­ником більшовиків у боротьбі за владу в Україні. Протистояння між Центральною Радою і Раднаркомом Росії вилилося у конфлікт між ними. 4 грудня 1917р. Раднарком з метою акти­візації боротьби проти Центральної Ради надіслав їй ультиматум. Більшовицький уряд заявив, що, визнаючи УНР і її право відокремитися від Росії, він не визнає Цен­тральну Раду повноважним представником українського народу, оскільки вона не ба­жає скликати Всеукраїнський з'їзд рад. (За­значений з'їзд відкрився у Києві саме 4 груд­ня).

Сподівання більшовиків переобрати склад Центральної Ради на Всеукраїнському з'їзді рад не виправдалися. Перебуваючи у значній меншості (127 чоловік і 2,5 тис. деле­гатів), вони покинули Київ і11-12 (24-25) грудня 1917 p. провели альтернативний з'їзд у Харкові. Харківський з'їзд не був правочинним - 200 його делегатів представ­ляли лише 89 рад із понад 300 існуючих в Україні. Та це не завадило з'їзду проголо­сити встановлення радянської влади в Ук­раїні, створити Центральний виконавчий комітет рад України (ЦВК) та радянський уряд - Народний Секретаріат. ЦВК рад України заявив про розпуск Центральної Ради і Генерального Секретаріату та про початок боротьби з "контрреволюцією". Раднарком Росії визнав новостворену вла­ду і надав їй допомогу у боротьбі проти Центральної Ради, надіславши в Україну війська (біля 60 тис. чол.) на чолі з В.Антоновим-Овсієнком. Таким чином, як ми бачимо, більшовики нав'язали Україні громадянську війну.Війна більшовиків з УHP тривала впро­довжгрудня 1917 - січня 1918 pp. Цент­ральна Рада виявилася не готовою до успіш­ного збройного протистояння ворогові. Най­драматичнішою сторінкою українсько-більшовицької війни став кривавий похід більшовицьких військ на чолі з М. Муравйовим на Київ. Біля залізничної станції Кру­ти їх спробував зупинити наспіх зібраний загін із 500 київських студентів і курсантів, які героїчно загинули у нерівному бою 16 (29) січня 1918р.Крути стали символом на­ціональної честі українського народу.

Проголошення незалежності УНР.За умов наступу більшовиків та перего­ворів делегації УНР у Бресті з країнами німецько-австрійського блоку 9 (22)січня 1918р. Центральна Рада прийняла Четвер­тийУніверсал, який проголошував УНР незалежною державою. Четвертий Універ­сал став вершиною державотворчості Цен­тральної Ради. Але прийняття цього важли­вого рішення відбулося в кризовий момент революції і не врятувало УНР. Сили під Києвом були занадто нерівними: радянські війська мали перевагу в живій силі в 20 ра­зів, а в озброєнні - в 40 разів. Керівництво УНР не змогло організувати боєздатні збройні сили. 26 січня 1918 p. радянські війська ввійшли в Київ, внаслідок червоного терору в місті загинуло до 5 тис. чоловік. Центральна Рада і всі її заклади переїхали до Житоми­ра, потім-до Сарн. Військові дії перемісти­лися на Волинь і Поділля. Таким чином, більшовицькі війська, скориставшись "романтичними ілюзія­ми" керівництва УНР щодо збройних сил, легко отримали перемогу. Центральна Рада тепер могла сподіватись лише на зо­внішню допомогу.

2. в). Заключний етап діяльності Центральної Ради.

Брестський договір з країнами німецько-австрійського блоку.Проголошення IV Універсалом незалеж­ності УНР дало Центральній Раді юридич­не право представляти інтереси республіки на міжнародній арені. Центральна Рада розгорнула активну дипломатичну діяль­ність, спрямовану на збереження незалеж­ності України. 27 січня (9 лютого) 1918 p. в Бресті між Центральною Радою і країнами німецько-австрійського блоку був підписаний мир (Брестський мир):Україна вийшла із стану війни з краї­нами німецько-австрійського блоку; • Німеччина і Австро-Угорщина зобов'язалися допомогти Центральній Раді відно­вити контроль над у сією територією УHP. Центральна Рада погодилася на введення німецько-австрійських військ в Україну: • Центральна Рада взяла на себе обов'язок поставити союзникам велику кількість хліба, м яса, яєць та ін. продуктів і сировини. В Україну передбачалися поставки сільсько­господарської техніки, машин.

Чи була альтернатива Брестського миру? Найбільш вірогідна альтернатива - це продовження війни з Німеччиною і Австро-Угорщиною та розчленування ними Укра­їни. Росія, підписавши мир з країнами Чет­верного союзу, змушена була визнати не­залежність УНР.Український більшовиць­кий уряд було розпущено, перше встанов­лення радянської влади в Україні зазнало поразки. Вигнані з України більшовики знайшли притулок у Росії.

Німецько-австрійська окупація України. Протягом лютого-квітня 1918 p. німець­ко-австрійські війська (450 тис. чоловік) окупували всю Україну. 7 березня до Києва повернулася Центральна Рада. У ряді звер­нень до громадян України вона пояснила мету приходу німецько-австрійських військ, як безкорисливу дружню допомогу і заяви­ла про незмінність своєї політики, проголо­шеної Третім і Четвертим Універсалами. Сподівання Центральної Ради на допо­могу з боку Німеччини і Австро-Угорщини і їх невтручання у внутрішні справи УНР виявилися наївними і ілюзорними. В Укра­їні було встановлено жорстокий окупацій­ний режим, військова адміністрація "наво­дила порядок" за своїм сценарієм. Центральна Рада втрачала реальну вла­ду в Україні, втрачала авторитет серед на­селення, скомпрометувавши себе співробіт­ництвом з окупаційним режимом і безпорад­ністю в здійсненні соціально-економічних перетворень.

Державний переворот. Падіння Центральної Ради.В опозицію до Центральної Ради стали підприємці, поміщики, заможні селяни, ви­магаючи скасування земельного закону і відновлення приватної власності.29 квітня 1918 p. у Києві відбувся з'їзд Союзу земле­власників, який проголосив гетьманом усієї України Павла Скоропадського. У цей же день окупаційні власті розігнали Централь­ну Раду і визнали владу гетьмана.В Україні стався державний переворот.Мотиви окупаційної влади, яка сприяла перевороту, цілком очевидні: втративши контроль на місцях. Центральна Рада не могла забезпечити союзникам обіцяних по­ставок сировини і продовольства. До того ж, Німеччину і Австро-Угорщину не задовільняв соціал-демократичний склад Централь­ної Ради та характер її соціально-економіч­них перетворень, перш за все, аграрних.

Українська Центральна Рада проіснува­ла 13 місяців - з березня 1917 p. по квітень 1918 p. Головний підсумок її діяльності - це відтворення української державності. Четвертим Універсалом Центральна Рада проголосила державну незалежність УНР і відстоювала її до останніх днів свого існу­вання. 29 квітня, в день державного пере­вороту, Центральна Рада схвалилаКон­ституцію УНР: Україна проголошувалась суверенною, демократичною, парламент­ською державою, усім громадянам УНР га­рантувалися рівні громадянські і політичні права. Але, через відомий Вам перебіг подій, Конституція УНР так і не була впровадже­на в життя.


Читайте також:

  1. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
  2. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
  3. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.
  4. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
  5. Визвольна революція українського народу сер. 17 століття. Воєнні дії 1648-1649 р.р.
  6. Визначте, коли і чому Україна опинилася під гнітом литовських і польських феодалів.
  7. Визначте, коли і чому Україна опинилася під гнітом литовських і польських феодалів.
  8. Виконавське мистецтво та видатні балетні актори Росії.
  9. Вимоги Раднаркому Росії
  10. Випишіть тих військових діячів УНР, із чиїм імям повязують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.
  11. Випишіть тих військових діячів УНР, із чиїм імям повязують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.
  12. Вища освіта росії




Переглядів: 1079

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Які ж причини змусили гетьмана шукати нових зовнішньополітичних орієнтирів? | Основні напрями політики уряду П.Скоропадського

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.