Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Основні напрями політики уряду П.Скоропадського

Доба української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Павло Скоро­падський - на­щадок гетьмана поч. XVIII ст. Івана Скоропад­ського, один із найбільших ук­раїнських зем­левласників, з 1912 p. - гене­рал-майор ро­сійської армії, ад'ютант Мико­ли ІІ. Уряд гетьмана складався з великих зем­левласників, військових, помірно-консер­вативних громадських діячів. Очолив уряд поміщик, октябрист Ф.Лизогуб. Ядро уря­ду складали кадети, представників соціа­лістичних партій у ньому не було. Фактично гетьман і його уряд перебува­ли у повній залежності від німецько-австрій­ського окупаційного режиму.

• Замість УНР була проголошена Укра­їнська держава, республіканська форма правління замінена на монархічну (гетьма­нат). Гетьман зосередив у своїх руках всю повноту влади - законодавчу, виконавчу, судову.

Відновлено поміщицьке землеволодіння, приватну власність на фабрики, заводи, шахти. Поміщики розгорнули рух за від­шкодування завданих їм під час революції збитків.

• Налагоджено дієздатний адміністра­тивний апарат, який вдавався до репресив­них методів. Переслідувалися політичні сили лівого спрямування, заборонялися ву­личні процесії, мітинги, припинилося видан­ня ряду газет. Демократичний режим змі­нився авторитарним.

Створювалася регулярна українська ар­мія. Уряд видав закон про загальну військову повинність. Гетьман передбачав відродити козацтво як стан українського суспільства. Але план створення армії реалізований не був.

Успішною була діяльність уряду в куль­турній сфері: українізація шкіл, відкрит­тя нових гімназій, університетів, Україн­ської академії наук, Національного архіву та інших культурно-просвітницьких центрів.

• Здійснювалася активна зовнішня полі­тика. Українську державу П.Скоропад­ського визнало 30 країн світу, у 23 країнах вона мала своїх представників. Було укла­дено договір про добросусідські відносини з Росією.

Знаходячись під контролем Німеччини, уряд гетьмана не мав можливості налаго­дити стосунки з країнами Антанти і не­йтральними країнами. Гетьманський переворот, хоч і відбувся досить спокійно, масового схвалення не дістав. Орієнтація уряду на великих земле­власників, буржуазію, на німецький окупа­ційний режим позбавила його підтримки широких верств українського населення - селян, робітників, інтелігенції. Консерва­тивні ідеї, сповідувані урядом, не змогли консолідувати суспільство.

Боротьба антигетьманських сил в Україні.Уряд гетьмана не визнали соціалістичні партії, селянський союз, інші політичні та громадські організації. Опозиційні до геть­манату сили об'єдналися навколо Україн­ського Національного Союзу (УНС).13листопада 1918 p. на засіданні УНС з метою орга­нізації боротьби проти гетьманського режи­му було створено опозиційний уряд -Ди­ректорію на чолі з В.Винниченком (ввійшли С.Петлюра, Ф.Швець, Ф.Андрієвський, А.Макаренко). Боротьбу проти гетьманського режиму вели і більшовики. Улипні 1918 p. була утворена Комуністична партія більшовиків України - КП(б)У як складова частина Російської комуністичної партії більшо­виків - РКП(б). Українські більшовики прагнули відновити в Україні радянську владу і зберегти єдність з радянською Ро­сією. За часів гетьманату значно зрос­ли симпатії українського населення до більшовиків, які висунули гасло безкош­товної передачі землі селянам, а фабрик і заводів - робітникам.

Падіння гетьманату. 11 листопада 1918 p. закінчилася І світо­ва війна поразкою німецько-австрійського блоку. Почалася евакуація німецьких військ з України. У цих умовах Раднарком Росії анулював Брестський мир з Німеччи­ною, в т.ч. і положення про визнання Ро­сією самостійності України. Тим самим ра­дянська Росія зняла з себе обов'язок не втру­чатися у внутрішні справи України. Втративши іноземну військову підтрим­ку, гетьман переорієнтувався на Антанту і білогвардійців, сподіваючись на їх допо­могу. 14 листопада у грамоті "До всіх укра­їнських громадян" П.Скоропадський за­явив про федерацію України з небільшовицькою Росією і про "відновлення Вели­кої Росії". Суверенність Української дер­жави скасовувалася.

У відповідь на гетьманську грамоту Ди­ректорія оголосила початок повстання про­ти гетьманського режиму. Повстанський рух охопив майже всю Україну. 28 листопада з ініціативи КП(б)У було створено Тимчасовий робітничо-селян­ський уряд України на чолі спочатку з Г. П'я­таковим, а згодом - X. Раковським. На до­помогу українським більшовикам знову прийшла Росія, відкривши Український фронт. Протягом листопада-грудня 1918р. більшовикам вдалося відновити радянську владу на частині української території. Уряд гетьмана опинився у безнадійній ситуації. 14 грудня війська Директорії за­йняли Київ. Цього ж дня П.Скоропадський зрікся влади і покинув місто. Гетьманський уряд передав владу Директорії яка заявили про відновлення УНР. Директорія була з самого початку свого правління у стані війни з Радянською Росією.

4. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки(квітень-грудень 1918 p.)

Піднесення національно-визвольного руху на українських землях.Як Ви пам'ятаєте, західноукраїнські землі (Східна Галичина, Закарпаття, Буко­вина) перебували в цей час у складі Австро-У горської імперії. У жовтні 1918р. почався розпад Австро-Угорщини, яка терпіла поразку в І світовій війні і була охоплена революційно-визволь­ним рухом. 18 жовтня 1918 p. українські політичні діячі та церковні ієрархи Східної Галичи­ни і Буковини утворили уЛьвові Україн­ську Національну Раду на чолі з Євгеном Петрушевичем. Своєю метою УН Рада оголосила об'єднання західноукраїнських земель в одне ціле - Українську державу. З національною Радою співправцював Військовий комітет, створений у вересні 1918р. офіцерами-українцями австрійської армії та представниками українських січових стрільців.

Листопадове повстання.Вирішальними кроками на шляху захід­них українців до відтворення державності стали події листопада 1918 p.:

•1 листопада-з ініціативи Військово­го комітету у Львові відбувся виступ солда­тів - українців, активно підтриманий на­селенням міста.

• 2 листопада - австрійський намісник передав владу УН Раді. У своєму зверненні до населення вона проголосила про створен­ня національної держави на українських землях Австро-Угорщини, заявила про свої наміри провести земельну реформу, створи­ти національну армію, запровадити робітни­че законодавство, соціальне забезпечення.

• 9 листопада - сформовано західно­український уряд, який очолив Кость Левицький, а згодом - Сидір Голубович.


Читайте також:

  1. G2G-модель електронного уряду
  2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  5. Активний характер соціальної політики.
  6. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  7. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
  8. Аналіз посередників в системі розподільчої політики
  9. Антиінфляційної політики
  10. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
  11. Артеріальний пульс, основні параметри
  12. Базові напрями організації захисту інформації ІКСМ.




Переглядів: 2976

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лютнева революція в Росії та Україна | Причини поразки та значення революції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.