МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||
Природне освітлення.Система природного освітлення. Природне освітлення – освітленняприміщень світ-лом неба, прямим або відображеним, проникаючим через світлові отвори в зовнішніх за-хищаючих конструкціях. Природне освітлення може бути: 1. Боковим (одно- та двостороннім). Бокове природне освітлення, це природне світлення приміщення через світлові отвори в зовнішніх стінах; 2. Верхнім. Верхнє природне освітлення це природне освітлення приміщення через ліхтарі, світлові отвори в покритті, а також через отвори в стінах в місцях перепаду висот будівлі; 3. Комбінованим (верхнє разом з боковим). Комбіноване природне освітлення це поєдна-ння верхнього і бічного природного освітлення. Нормування природного освітлення. Як було зазначено виш природне освітлення нор-мується згідно СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектиро-вания». Цих норм необхідно дотримуватися при проектуванні освітлення приміщень будин-ків, що знову споруджуються і реконструюються, і споруджень різного призначення, робо-чих місць поза будинками, площадок промислових і сільськогосподарських підприємств. Нормування освітленості на робочих місцях здійснюється з урахуванням характеру зоро-вої роботи, що визначається величиною найменшого об'єкта розрізнення, контрастом об'єкту розрізнення з фоном (великий, середній, малий) і характеристикою фону (темний, середній, світлий). У залежності від величини найменшого об'єкта розрізнення всі зорові роботи поділяються на VIII розрядів зоровій праці, (таблиця №1, СНиП II. 4. 79.): Перший розряд – щонайвищій точності. Другий розряд – дуже високій точності. Третій розряд – високій точності. Четвертий розряд – середній точності. П’ятий розряд – малій точності. Шостий розряд – груба (дуже мала точність). Сьомий розряд – робота з матеріалами та виробами що світяться у гарячих це-хах. Восьмий розряд – зальне спостереження за ходом виробничого процесу: - постійне; - періодичне при постійному перебуванні людей в приміщенні; - періодичне при періодичному перебуванні людей в приміщенні. При нормуванні освітленості, що створюється природним або поєднаним освітленням, враховується тільки розряд зорової роботи, тобто величина найменшого об'єкта розрізнення, та приймаються згідно таблиці №1 СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное ос-вещение. Нормы проектирования». Розряд зорової роботи встановлюють при розташуванні об'єкта роз-різнення від очей працюючого на відстані не більше 0,5 м. При збільшенні цієї відстані розряд зорової роботи варто встановлювати з урахуванням кутових розмірів об'єкта розрізнення, виз-начення яких проводиться шляхом ділення величини об'єкта розрізнення на відстань його від очей працюючого. Приклад.Об'єкт розрізнення відноситься до II розряду зорових робіт, тому що його вели-чина дорівнює 0,2 мм, але деталь, що оброблюється, знаходиться на відстані 1 м від очей пра-цюючого. Тоді 0,2 :1000 = 0,0002 чи 0,2 х 10 -3, що за таблицею №1 СНиП II. 4.79. варто віднести до першого розряду робіт. При односторонньому боковому освітленні нормується мінімальне значення коефіцієнту природної освітленості(КПО (емін))у точці, розташованій на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів. При двосторонньому боковому освітленні емін нормується в точці посередині приміщення. При цьому враховується світловий клімат України (IV і V пояси світлового клімату). Коефіцієнт природної освітленості (КПО) це відношення природної освітленості, створюваної в деякій точці заданої площини усередині приміщення світлом неба (безпосе-реднім або після віддзеркалень), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної ос-вітленості, створюваної світлом повністю відкритого небозводу; виражається у відсотках. Геометричний коефіцієнт природної освітленості (е) це відношення природної освіт-леності, створюваної в точці заданої площини, що розглядається, усередині приміщення світлом, що пройшло через незаповнений світловий отвір і витікаючим безпосередньо від рівномірно яскравого неба до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітлено-сті під відкритим повністю небозводом, при цьому участь прямого сонячного світла в створенні тієї і іншої освітленості виключається; виражається у відсотках. Світловий клімат - сукупність умов природного освітлення в тій або іншій місцевості (освітленість і кількість освітлення на горизонтальній і різно орієнтованих по сторонах го-ризонту вертикальних поверхнях, створюваних розсіяним світлом неба і прямим світлом сонця, тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні; за період більше деся-ти років. При верхньому і комбінованому природному освітленні (верхнє разом з боковим) визнача-ється і нормується середнє значення КПО (есер) у точках, розташованих на перетині вертика-льної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні або підлоги, за формулою: есер = е1+е2+е3+еп /п Де: е1 е2 еп - значення КПО в окремих точках приміщення, що знаходяться на рівних від-станях одна від одної; п - кількість точок (не менше 5), в яких визначається КПО. Перша і остання точки при та-кому визначенні повинні знаходитися на відстані 1 м від поверхні стін чи перегородок. Допускається розподіл приміщення на зони з бічним освітленням (зони, примикаючи до зовнішніх стін з вікнами) і зони з верхнім освітленням; нормування і розрахунок природ-ного освітлення в кожній зоні проводиться незалежно. Проектні величини КПО зіставляються з вимогами СНиП ІІ. 4.79. Керуючись цим доку-ментом, варто пам'ятати, що для приміщень з боковим освітленням нормується мінімальне, а з верхнім чи комбінованим - середнє значення КПО. Розрахунок природного освітлення приміщень слід виконувати відповідно до додатку № 5., СНиП ІІ.4.79. Значення КПО, що наводяться в СНиП ІІ.4.79., нормовані для будинків, розташованих в III поясі світлового клімату колишнього СРСР (Московська, Мінська, Свердловська об-ласть,). Для території на якої розташована Україна (ІV, V пояси) нормовані значення КПО слід визначати за формулою: епIV,V= епІІІ хт х С (%)
Де: епІІІ - значення КПО з таблиці № 1, СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освеще-ние. Нормы проектирования»; т – коефіцієнт світлового клімату, враховуючий особливості світлового клімату, (таб-лиця №4, СНиП ІІ.4.79.);
Таблиця №4, СНиП ІІ.4.79. Значення коефіцієнта світлового клімату в залежності від пояс світлового клімату.
С - коефіцієнт сонячного клімату, (таблиця №5, СНиП ІІ.4.79.). Коефіцієнт сонячного клімату це коефіцієнт, враховуючий додатковий світловий потік, проникаючий через світлові отвори в приміщення за рахунок прямого і відображеного від підстилаючої поверхні сонячного світла протягом року. Отримані по формулі значення слід округляти до десятих часток. Нерівномірність природного освітлення не нормується для приміщень з бічним освітле-нням; виробничих приміщень, в яких виконуються роботи VII і VIII розрядів при верх-ньому або при верхньому і бічному освітленні; допоміжних приміщень і приміщень сус-пільних будівель III і IV груп (п. 1.2 СНиП ІІ.4.79.). Загальний підхід до проектування систем природного освітлення. Оцінка правильно-сті обраної в проекті освітленості проводиться шляхом зіставлення запроектованих розряду і під розряду робіт з вимогами СНиП II.4.79. При цьому, враховуючи розміри і колір об'єктів зо-рового розрізнення, фарбування робочих поверхонь, коефіцієнту відбиття фону, контрасту де-талі з фоном, слід брати до уваги також тривалість і безперервність напруженої зорової роботи, небезпеку травматизму. Проектне рішення природного освітлення виробничих приміщень повинне бути предста-влене в наступних матеріалах: 1. Генеральному плані підприємства. 2. Плані і розрізі всіх приміщень з нанесеними на них пристроями для природного освіт-лення (вікна, світло аераційні ліхтарі). 3. Пояснювальній записці. 4. Зведеній таблиці світлотехнічного розрахунку освітлення і кривих мінімальних значень КПО. Ці проектні документи обов’язково забов`язані пройти санітарну експертизу. Основним завданням санітарної експертизи проекту природного освітлення приміщень є гігієнічна оцін-ка вирішення наступних питань: 1. Розрахунковий рівень освітленості. 2. Ступінь нерівномірності освітленості. 3. Спрямованість світлових потоків. 4. Заходи захисту від надлишкового теплового та світлового впливу прямих сонячних променів. 5. Кількісне співвідношення між яскравістю робочих поверхонь і яскравістю стін, стелі, обладнання. У методичному відношенні вирішення цього завдання складається з трьох частин: 1. Використання вимог санітарного законодавства до природного освітлення приміщення, що проектується. 2. Визначення основних показників природного освітлення приміщення (проектне рішен-ня). 3. Оцінка проекту і оформлення висновку. Необхідно оцінювати правильність вибору системи природного освітлення (бокове, верхнє чи комбіноване), обґрунтування розряду, норм і величин коефіцієнта природного освітлення, улаштування світлових прорізів, розрахунки щодо визначення величини КПО. Слід звертати увагу також на конструктивні особливості вікон для можливого використання їх для припливу зовнішнього повітря, а також безпечного і зручного виконання робіт з ремон-ту засклення та очищення скла з обох боків. Забороняється для опалювальних будівель передбачати площу світлових отворів більш ніж потрібен по справжніх нормах, за винятком площі вітрин з експозиційними майданчи-ками. Нерівномірність природного освітлення приміщень виробничих і суспільних будівель з верхнім або з верхнім і бічним природним освітленням і основних приміщень для дітей і підлітків при бічному освітленні не повинна перевищувати 3:1. Сонцезахисні пристрої слід передбачати для виробничих приміщень з постійним пере-буванням працюючих, де виконуються роботи І - ІV розрядів, на промислових підприємс-твах, проектованих для будівництва в III і IV кліматичних районах. Допускається при техніко-економічному обгрунтовуванні передбачати сонцезахисні пристрої для виробничих будівель, проектованих для інших кліматичних районів. Сонце-захисні пристрої в суспільних і житлових будівлях слід передбачати відповідно до глав СНіП по проектуванню цих будівель. Читайте також:
|
||||||||||||||
|