ТЕМА: АНТИСЕПТИЧНІ ТА ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНІ ПРЕПАРАТИ.

(АНТИБІОТИКИ, СУЛЬФАНІЛАМІДНІ ПРЕПАРАТИ, ПОХІДНІ НІТРОФУРАНУ ТА 8-ОКСИХІНОЛІНУ)

План

1. Хіміотерапевтичні засоби. Відмінність їх від антисептичних. Основні принципи хіміотерапії.

2. Антибіотики — загальна характеристика, класифікація.

3. Біологічне значення антибіозу. Механізм і спектр протимікробної дії антибіотиків. Поняття про основні та резервні антибіотики.

4. Препарати бензилпеніциліну.

5. Цефалоспорини.

6. Макроліди та азаліди.

7. Тетрацикліни.

8. Аміноглікозиди .

9. Хлорамфеніколи.

10. Фторхінолони.

11. Сульфаніламідні препарати.

12. Похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну.

1. Хіміотерапевтичні засоби. Відмінність їх від антисептичних. Основні принципи хіміотерапії.

Хіміотерапевтичні засоби - це лікарські засоби, які пригнічують життєдіяльність збудників інфекційних захворювань в організмі людини. На відміну від антисептиків вони справляють вибіркову протимікробну дію і менш токсичні для людини.

Основні принципи хіміотерапії.:

1. Лікування починати якомога раніше.

2. Встановити точний діагноз, тобто збудника та його чутливість до хіміотерапевтичних засобів.

3. Вибрати препарат, який найбільш підходить, тобто врахувати його специфічність дії, фармакологічні ефекти, анамнестичні дані.

4. Препарат призначають у такій дозі, щоб забезпечити його середню терапевтичну концентрацію в тканинах макроорганізму впродовж усього курсу лікування.

5. Враховувати їх взаємодію з препаратами інших груп.

6. Лікування триває до очевидного одужання.

2. Антибіотики — загальна характеристика, класифікація (пеніциліни: бензилпеніциліну натрієва сіль, бензилпеніциліну калієва сіль, біцилін-5, ампіцилін, оксацилін, амоксицилін, ампіокс, ампіокс-натрій; цефалоспорини: цефазолін, цефалексин, цефуроксим, цефіксим, цефотаксим, цефепим; макроліди та азаліди; тетрацикліни; аміноглікозиди хлорамфеніколи; фторхінолони).

Антибіотики— це хіміотерапевтичні засоби мікробного, рослинного або тваринного походження, їх напівсинтетичні й синтетичні аналоги, які вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, найпростіших, грибів, а також затримують ріст пухлин.

Біологічну активність антибіотиків оцінюють в умовних одиницях; випускають антибіотики в різних лікарських формах.

Більшість антибіотиків для парентерального введення — порошкоподібні речовини у флаконах, які розчиняють безпосередньо перед ін'єкцією. Розчинниками для антибіотиків можуть бути вода для ін'єкцій, ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду, 0,25 - 0,5% р-н новокаїну, 1% р-н лідокаїну.

Антибіотики, розчинені у новокаїні і лідокаїні вводять тільки внутрішньо-м'язово!

За типом протимікробної дії антибіотики поділяють на бактерицидні (пеніциліни, цефалоспорини, поліміксини) та бактеріостатичні(тетрацикліни, левоміцетини, макроліди). При легкому і середньому перебігу інфекційних захворювань призначають антибіотики бактеріостатичної дії, більш тривалими курсами. При тяжких інфекціях антибіотики бактерицидного типу дії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 3	\|	Препарати бензилпеніциліну.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.