Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Питання 1. Предмет та завдання соціальної психології як науки.

Вступ

Вступ

План

Лекція

Львів-2013

Лекція №1

з навчальної дисципліни

«Соціальна психологія»

на тему: «Загальна характеристика соціальної психології як галузі психологічних знань»

підготувала: викладач Борисюк О.М.

Обговорено і затверджено

на засіданні кафедри психології управління

протокол №___ від «___» ______ 20____р.

Тема 1: «Загальна характеристика соціальної психології як галузі психологічних знань»

1. Предмет та завдання соціальної психології як науки.

2. Історія формування соціально-психологічних ідей.

Використана література:

Основна:

1) Андреева Г. М. Социальная психология (5-е изд., испр. и доп.). – М.: Аспект Пресс, 2008. – 365 с.

2) Гапон Н. П. Соціальна психологія: навчальний посібник.– Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 368 c.

3) Коваленко А.Б., Корнєв М.Н. Соціальна психологія. – К., 2006.

4) Лебон Г. Психология масс. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. – С.10–15.

5) Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 2004.– 688 с.

6) Москаленко В.В. Соціальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.– 624с.

7) Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. – К.: Академвидав, 2003. – 448 с.

8) Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – 380с.

Додаткова:

1) Аронсон Э. Общественное животное. Введение в социальную психологию / Э. Аронсон. – М.: Аспект Пресс, 2009. – 517 с.

2) Битянова М. Р. Социальная психология: Учебное пособие. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2008 – 368 с.

3) Современная зарубежная социальная психология. Тексты / Под ред. Г.М.Андреевой, Н.Н.Богомоловой, Л.А.Петровской. – М: МГУ, 1984. – 400 с.

4) Социальная психология в трудах отечественной психологии / Сост. Свенцицкий А.Л. − Спб.: Питер, 2000. − 375 с.

5) Социальная психология: Хрестоматия / Сост. Е. Белинская, О. Тихомандрицкая. − М.: Педагогика, 1999. − 275 с.



Интернет реклама УБС

 

 

З давніх часів людина замислювався над тим, як краще розуміти інших людей, впливати на них, встановлювати з ними певні відносини. Чому різні люди по-різному сприймають і оцінюють одні й ті ж явища? Як формуються переконання людини і чи можна їх змінити? Які сили і яким чином впливають на поведінку людей? На якій основі ми довіряємо або, навпаки, не довіряємо тієї чи іншої людини? Чому люди часто погоджуються з думкою більшості? Яким чином можна узгодити дії кількох людей і навіть великих мас людей? Чому багато хто з нас прагнуть допомагати іншим? Що може викликати агресивну поведінку людей? Чи можливе навчання успішному спілкуванню? На всі подібні питання, що випливають з різноманітних форм контактів між людьми, намагається відповісти така галузь наукового знання, як соціальна психологія. Ценаука, яка вивчає закономірності пізнання людьми один одного, їх взаємин і взаємовпливів.

Соціальна психологія стала самостійною наукою відносно недавно, на початку ХХ сторіччя. Сьогодні соціальна психологія є однією з тих дисциплін, що динамічно розвиваються.Актуальною задачею підготовки студентів, є поглиблення знань про „людину живу” (Homo vivens), яка існує в багатомірному життєвому середовищі. Вивчення соціальної психології спрямовано на формування необхідної теоретичної бази для виконання функції психолога-практика у соціальній сфері: системі освіти, виробництві, управлінні, в малих і великих групах та ін. А також вивчення даної науки передбачає розв’язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки висококваліфікованих фахівців, зокрема: опанування системою знань про закономірності поведінки й діяльності людей, зумовлених включенням їх до соціальних груп, а також психологічні особливості самих груп.

 

 

 

Соціальна психологія як самостійна галузь наукового знання почала формуватися в кінці ХІХ ст., Хоча саме поняття стало широко вживатися тільки після 1908 р.

Деякі питання соціальної психології були поставлені давно в рамках філософії і носили характер осмислення особливостей взаємини людини і суспільства.

Однак дослідження власне соціально-психологічних наукових проблем почалося в XIX ст., коли соціологи, психологи, філософи, літературознавці, етнографи, медики стали аналізувати психологічні феномени великих соціальних груп і особливості психічних процесів і поведінки людини залежно від впливу оточуючих людей.

Поставлені проблеми важко було вивчати тільки в рамках існуючих тоді наук. Необхідна була інтеграція соціології і психології, оскільки психологія досліджує психіку людини, а соціологія - суспільство. Схожість соціальної психології і психології особистості полягає в тому, що обидві ці галузі психологічної науки вивчають індивіда. Проте, психологи, особи, що займаються вивченням, фокусують увагу на індивідуальних внутрішніх механізмах і на відмінностях між індивідами, ставлячи питання, наприклад, чому одні люди агресивніші, ніж інші.Соціальна психологія досліджує особливості взаємозв’язків людини з різноманітними суб’єктами соціального середовища, допомагає їй глибше пізнати себе, своє соціальне оточення, ефективно взаємодіяти з ним. Соціальні психологи концентруються на тому, як в цілому люди оцінюють один одного, як соціальні ситуації можуть змусити більшість людей поступати гуманно або жорстоко, бути конформними або незалежними і так далі.

Отже, соціальна психологія як відносно молода наука сформувалася на межі психології та соціології.

Соціальна психологія − наука про взаємозв'язок соціального і психічного, їх взаємодію, взаємозалежність, взаємовпливи на рівні окремої людини, спільності; про соціально-психологічні явища, які виникають у процесі соціальної взаємодії і характеризують індивіда і групу (Л.Е. Орбан-Лембрик).

Соціальна психологія − це галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності й механізми поведінки, спілкування й діяльності людей, обумовлених їх включеністю в соціальні групи, а також психологічні особливості самих груп (Г.М. Андреєва).

Соціальна психологія −наука про те як люди думають один про одних і як ставляться один до одних.( Д. Майерс)

У поведінці людини багато чого залишається загадкою, проте соціальна психологія вже сьогодні може відповісти на багато питань про особливості соціалізації, розвиток Я-концепції у різних типах соціокультури; вплив соціальних установок (атитюдів) на поведінку; який спосіб переконання є найбільш ефективний; чому люди заподіюють шкоду, виявляючи агресію; на яких соціальних нормах заґрунтована альтруїстична поведінка людини; як виникають соціальні конфлікти і в чому сутність стратегії умиротворення.

Соціальна психологія знаходить широку популярність, вводиться в загальноосвітні вузівські програми і є одним з обов'язкових предметів вивчення для фахівців різних профілів. Така пильна увага до соціально-психологічних питань викликано потребами вдосконалення і стабілізації суспільних відносин на всіх рівнях соціальної стратифікації.

Розробляються так звані малі теорії, що мають конкретне прикладне значення: соціально-психологічні особливості керівництва дитячої групою, психологія бізнесу, психологія реклами, психологія формування громадської думки та ін.

Поєднання слів «соціальна психологія» вказує на специфічне місце, яке займає ця дисципліна в системі наукового знання.

Виникнувши на стику наук психології та соціології, соціальна психологія досі зберігає особливий статус. Це призводить до того, що кожна з "батьківських" дисциплін включає її в себе в якості складової частини. Все це створює труднощі як у визначенні предмету соціальної психології, так і у виявленні кола її проблем.

Для соціальної психології актуально одночасне вирішення двох завдань: вироблення практичних рекомендацій, отриманих в ході прикладних досліджень, необхідних практиці; «добудовування» свого власного будинку як цілісної системи наукового знання з уточненням свого предмету, розробкою спеціальних теорій і спеціальної методології досліджень.

Приступаючи до вирішення цих завдань, необхідно окреслити коло проблем соціальної психології, щоб строгіше визначити завдання, які можуть бути вирішені засобами цієї дисципліни.

Необхідно виділення з психологічної проблематики питань, які відносяться до компетенції саме соціальної психології.

Оскільки психологічна наука в нашій країні у визначенні свого предмета виходить із принципу діяльності, можна умовно позначити специфіку соціальної психології як вивчення закономірностей поведінки та діяльності людей, обумовлених включенням їх у соціальні групи, а також психологічних характеристик самих цих груп.

Предмет соціальної психології визначається питанням: «Що вивчає дана наука як самостійна, незалежна галузь знання?»

Психологія і соціологія - «материнські» дисципліни по відношенню до соціальної психології. В той же час не можна вважати, що соціальна психологія − це лише частина соціології та психології.

Самостійність даної галузі наукового знання обумовлена ​​специфікою предмета дослідження, який не може бути вивчений тільки в рамках якої-небудь однієї науки.

Існують кілька точок зору на те, що є предметом дослідження соціальної психології.

Дискусії з приводу предмета соціальної психології. Результати дискусій не обов'язково приводять до вироблення точної дефініції. Проте вони необхідні, щоб окреслити коло завдань соціальної психології. Обговорення предмета соціальної психології, як зауважує Г.Андреєва, відбувалося у межах трьох підходів. Перший з них, набув поширення серед соціологів та визначав соціальну психологію як науку про «масовидні явища психіки». Тут акцент робився на вивченні великих соціальних спільнот та окремих елементів суспільної психології груп: традицій, вдачі, звичаїв тощо. У інших випадках більша увага приділялася формуванню громадської думки, таким специфічним масовим явищам, як мода, вивчення колективів. Більшість соціологів трактували предмет соціальної психології як дослідження суспільної психології (відповідно були розведені терміни: «суспільна психологія» – рівень суспільної свідомості, характерний для окремих соціальних груп і «соціальна психологія» – наука про цю суспільну психологію).

Другий підхід, вбачав центральним предметом дослідження соціальної психології особистість, яка досліджувалася у двох аспектах. З одного боку, більший акцент робився на психологічні риси, особливості особистості, типологію. З іншого боку, виокремлювався статус особистості у групі, міжособистісні відносини. Пізніше з погляду цього підходу дискусійним виявилося питання про місце «психології особи» в системі психологічного знання (чи є це розділ загальної психології, еквівалент соціальної психології або взагалі самостійна область досліджень).

Третій підхід намагався синтезувати два попередніх. Соціальна психологія була розглянута тут як наука, що вивчає і масові психічні процеси, і взаємовідносини особистості в групі. В психології радянського періоду були зроблені спроби надати повну схему проблем, що вивчаються, в рамках цього підходу. Найбільш широкий перелік містила схема, запропонована Б.Д.Паригіним, на думку якого соціальна психологія вивчає: 1) соціальну психологію особи; 2) соціальну психологію спілкування; 3) соціальні відносини; 4) форми духовної діяльності. Згідно В.М.Мясіщеву, соціальна психологія досліджує: 1) зміни психічної діяльності людей в групі під впливом взаємодії, 2) особливості груп, 3) психологічні аспекти суспільних процесів.

Соціальна психологія вивчає особистість у групі, соціумі, суспільстві.

На відміну від загальної психології, соціальна психологія досліджує не просто психічні процеси індивіда, а їх специфіку в зв'язку з системою соціальних взаємодій.

З цієї точки зору предметом дослідження є людина серед людей. Якщо і розглядаються індивідуальні особливості суб'єкта, то тільки як результат соціального розвитку, пов'язаний з вихованням і соціалізацією.

Людина вивчається у всьому різноманітті її соціальних зв'язків: у процесі особистісного розвитку протягом життя, в системі взаємодії на міжособистісному і формальному рівнях.

Особлива увага приділяється становищу особи в групі, колективі.

Соціальна психологія вивчає соціальні групи в суспільстві. Це насамперед психологічні характеристики груп, проблеми внутрішньогрупової динаміки, внутрішньогрупових відносин, міжгрупових відносин.

Соціальна група розглядається як функціональна одиниця, має інтегральні психологічні характеристики, такі як груповий розум, групова воля, групове рішення і ін

Створюються різноманітні типології соціальних груп, виділяється все більша кількість критеріїв для аналізу. Група розглядається як унікальна цілісність, яка не може бути зрозуміла тільки на підставі вивчення суб'єктів, її складових.

Група є щось більше, ніж сукупність членів. Вона має власні характеристики, що існують незалежно від індивідуальних особливостей входять до її складу суб'єктів.

Соціальна психологія вивчає соціальну психіку, або масовидність явища психіки.

Виділяються різні явища, відповідні цьому поняттю: психологія класів, соціальних верств, масових настроїв, стереотипів і установок; громадську думку і психологічний клімат, масові дії і групові емоційні стани.

Вивчається соціально-психологічний аспект традицій, моралі, звичаїв. Досліджуються психологічні основи унікальних семіотичних систем, створюваних людством протягом століть.

Більшість сучасних соціальних психологів вважають, що соціальна психологія вивчає і особистість, і групи, і соціальну психіку, але в певному контексті.

Отже, вона вивчає наступні явища:

· психологічні процеси, стани й властивості індивіда, які проявляються в результаті його включення у відносини з іншими людьми, у різні соціальні групи (родину, навчальні й трудові групи й т.д.) і в цілому в систему соціальних відносин (економічних, політичних, управлінських, правових і ін.). Найбільш часто вивчаються такі прояви особистості в групах, як: товариськість, агресивність, сумісність із іншими людьми, конфліктність та ін.;

· феномен взаємодії між людьми, зокрема, феномен спілкування. Взаємодія може бути не тільки міжособистісною, але й між особистістю й групою, а також міжгруповою;

· психологічні процеси, стани й властивості різних соціальних груп як цілісних утворень, які відрізняються один від одного. Найбільший інтерес соціальних психологів викликають дослідження соціально-психологічного клімату групи й конфліктних відносин (групових станів), лідерства й групових дій (групових процесів), згуртованості, спрацьованості й конфліктності (групових властивостей)та ін.;

· масові психічні явища, такі як: поведінка юрби, паніка, слухи, мода, масові ентузіазм, радість, апатія, страхи тощо.

Соціальний психолог Г. М. Андрєєва визначила предмет соціальної психології таким чином: соціальна психологія вивчає закономірності поведінки, діяльності і спілкування людей, зумовлені їх включенням у соціальні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп.

Залежно від того або іншого розуміння предмета соціальної психології виділяються основні об'єкти її вивчення, тобто носії соціально-психологічних явищ.

До них відноситься:

· особистість у групі (системі відносин), взаємодія в системі „особистість – особистість” (батько – дитина, керівник – виконавець, лікар –- хворий, психолог – клієнт і т.д.);

· мала група (родина, шкільний клас, трудова бригада, група друзів і т, і.), взаємодія в системі „особистість – група” (лідер - ведені, керівник - трудовий колектив, новачок - шкільний клас тощо), взаємодія в системі „група – група” (змагання команд, групові переговори, міжгрупові конфлікти тощо);

· велика соціальна група (етнос, партія, суспільний рух, соціальні прошарки, територіальна, конфесіональна групи тощо);

Структура СОЦ.ПСИХ.:

Науково-методологічний розділ у якому розкриваються предмет, завдання, функції, категорії, методологічні основи та методи соц. псих.

Соціальна психологія особистості вивчає особистість як суб'єкт соціальної взаємодії та спілкування, психічне відображення особистістю соціальних явищ у структурі групових відносин.

Соціальна психологія спілкування соціально-психологічні знання про спілкування, його види, рівні та функції, психологічні способи впливу в процесі спілкування.

Соціальна психологія груп та спільнот. Йдеться про соціально-психологічні знання, закономірності поширення масових процесів – моди, мас-медіа і т.д.

Прикладна соціальна психологія. Йдеться про закономірності становлення соціально-психологічної реальності в конкретних сферах життєдіяльності індивіда та групи: соціальну психологію управління і ін.

Завдання соціальної психології. Розвиваючись у єдності теоретичних і практичних аспектів, соціальна психологія постійно поглиблює і розширює свій предмет, паралельно розв’язуючи конкретні соціально-психологічні проблеми, тим самим виконуючи різноманітні теоретичні і прикладні завдання:

1) розв’язання загальних наукових проблем, пов’язаних із формуванням знань про соціально-психологічну реальність, поясненням процесу суб’єктивного відображення об’єктивної дійсності, розробленням соціально-психологічних концепцій про взаємодію між людьми та соціальними спільностями, методологію, методи, способи соціально-психологічних досліджень (соціально-психологічні прояви особистості, сфера спілкування, міжособистісних стосунків та групових процесів, соціально-психологічні явища у макросередовищі та ін.);

2) вивчення проблем, пов’язаних зі змінами соціально-психологічної реальності, аналізом шляхів і засобів упливу на механізми її становлення, розвитку та функціонування;

3) теоретичне осмислення місця і ролі людини, що розвивається, у суспільстві, яке також змінюється; виявлення конкретних соціально-психологічних характеристик особистості, найпоширеніших її соціально-психологічних типів, комунікативних програм поведінки;

4) дослідження відносин і спілкування, у тому числі в екстремальних і конфліктних умовах, а також у зв’язку з утвердженням у соціумі нової системи цінностей і форм власності;

5) вироблення теоретичних основ соціально-психологічної діагностики, консультування та надання допомоги.

 

Функції соціальної психології

Теоретико-пізнавальна функціяпередбачає повне і конкретне пізнання соціально-психологічної реальності, її структури, механізмів розвитку.

Комунікативна функціяполягає у систематизації знань із проблем передавання інформації, взаємодії, сприйняття, впливу людей одне на одних.

Гуманістична функціяполягає в дотриманні норм етики і моралі щодо індивіда, в захисті соціальних спільностей, передаванні соціального досвіду.

Прогностична функція полягає у тому, що на основі накопичених знань із соц.псих. можливим є прогнозування соціально-психологічних подій.

Прикладна функція − на основі теоретичного й емпіричного аналізу можна розробити практичні рекомендації з різних аспектів взаємодії, впливу людей один на одного та сприйняття їх у соціальній спільноті.

Висновки до 1-го питання:Отже, соціальна психологія − це галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності й механізми поведінки, спілкування й діяльності людей, обумовлених їх включеністю в соціальні групи, а також психологічні особливості самих груп. . З приводу предмету соціальної психології існувала тривала дискусія, оскільки вона утворилася на стику двох наук соціології та психології і кожна з них предмет визначали з власної точки зору. Предметом вивчення даної науки є психологічні процеси, стани й властивості індивіда, які проявляються в результаті його включення у відносини з іншими людьми, у різні соціальні групи і в цілому в систему соціальних відносин; феномен взаємодії між людьми; психологічні процеси, стани й властивості різних соціальних груп як цілісних утворень та масові психічні явища. Практичне значення цієї науки полягає у застосуванні соціально-психологічних знань у сфері виробництва, управління, масової комунікації, освіти та сім’ї тощо. Найпомітнішими є взаємозв’язки соціальної психології із психологією та соціологією, що визначає специфіку дискусії про предмет цієї науки. Соціальна психологія складається з таких розділів:науково-методологічний розділ, соціальна психологія особистості, соціальна психологія спілкування, соціальна психологія груп та спільнот, прикладна соціальна психологія. До основних функцій соціальної психології відносяться: теоретико-пізнавальна функція, комунікативна функція, гуманістична функція, прогностична функція, прикладна функція

 


Читайте також:

  1. IV. Питання самоконтролю.
  2. V. Завдання.
  3. V. Питання для самоконтолю
  4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  5. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  6. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  7. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
  8. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
  9. Абетково-предметний покажчик
  10. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
  11. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  12. Активний характер соціальної політики.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Клас JList бібліотеки Swing | Випереджаюче завдання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.