Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Допоміжна

Регулювання ліквідності банківської системи

Регулювання ліквідності НБУ здійснює ча допомогою економічних нормативів Н4, Н5 та Н6.

Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення високоліквідних активів до поточних зобов'язань банку. Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг високоліквідних активів для забезпечення виконання поточних зобов'язань протягом одного операційного дня.

Н 4 = (Ккр + Ка) / (Рп + Ск) * 100%

де Ккр – кошти на кореспондентському рахунку: до розрахунку не включаються кошти, що розміщені в банках, які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів або в яких призначена тимчасова адміністрація, або які зареєстровані в офшорних зонах;

Ка – кошти з касі;

Ск – строкові кошти суб'єктів господарювання, фізичних осіб і небанківських фінансових установ, кінцевий строк погашення яких настав.

Нормативне значення нормативу Н4 мас бути не менше ніж 20 відсотків.

Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно) до зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).

Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів банку для- забезпечення виконання поточного обсягу зобов'язань протягом одного календарного місяця. Норматив поточної ліквідності (Н5) розраховується за такою формулою:

Н5 = А / Зп * 100%

де А – активи банку з кінцевим строком погашення до 31 дня для розрахунку нормативу поточної ліквідності;

Зп – зобов'язання банк)- з кінцевим строком погашення до 31 дня.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40 відсотків.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до зобов'язань з кінцевим строком погашення до одного року.

Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів для забезпечення виконання своїх зобов'язань протягом одного року. Норматив короткострокової ліквідності розраховується за такою формулою:

Н6 = Ал / З1 * 100%

де Ал – ліквідні активи з кінцевим строком погашення до одного року для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності;

З1 – зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до одного року для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності.

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 60 відсотків.

Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. –М.: Педагогика, 1982. – 185с.
Воловик П.М. Теорія імовірності і математична статистка в педагогіці. – К.: Рад.школа, 1989. – 222 с.
Педагогічна соціологія: Навчальний посібник. – Тернопіль, 1998.
Сидоров В. Введение в социальную работу. Интервью как один из основных методов социальной работы. – Донецк, 1997.
Скалкова Я. и кол. Методология и методы педагогического исследования. – М, 1989. – 220 с.

Спостереження - це візуальне сприйняття і реєстрація значимих щодо цілей дослідження соціально-педагогічних явищ. Спостереження є одним з основних методів наукового пізнання, що грунтується на безпосередньому та опосередкованому сприйманні педагогічних явищ. Наукове спостереження від побутового відрізняється цілеспрямованістю, послідовністю і фіксацією отриманих результатів. Так, воно завжди визначається певною пошуковою ідеєю і має чітко визначену мету. Разом з метою уточнюється програма спостереження, яка охоплює план роботи, засоби і техніку відбору потрібних даних, критерії їх оцінки. Адекватність сприймання педагогічних явищ передбачає ведення протоколів спостереження, що можуть бути доповненими аудіо-і відеозаписами.

Отже, дослідник має знати:

- що він хоче вивчати,

- які результати очікує,

- як буде реєструвати та аналізувати педагогічні процеси.

Така планомірність допоможе уникнути елементів випадковості, властивих звичайному психічному акту спостереження. Недооцінка вихідної теоретичної позиції часом призводить лише до зовнішнього висвітлення педагогічної реальності, до накопичення фактів без їх пояснення, що не сприяє створенню бази для розкриття сутності явищ, що спостерігаються.

Спостереження у порівнянні з іншими методами дослідження має цілу низку вагомих переваг.

1. Можливість сприймати та фіксувати події безпосередньо в момент прояву, а іноді й брати в них участь. Така властивість притаманна виключно методу спостереження.

2. Поєднувати раціональні і почуттєві компоненти сприйняття об’єкту.

3. Фіксувати явище чи об'єкт цілісно, у сукупності всіх рис, ознак і зв'язків. Ретельно підготовлена процедура спостереження забезпечує фіксацію всіх значимих елементів ситуації, тим самим надаючи можливість детального та об'єктивного вивчення.

4. В разі, якщо спостереження має прихований характер, дослідник отримує можливість одержувати інформацію незалежно від бажання представників групи, яка досліджується.

В той же час спостереження як метод дослідження має свої недоліки.

Процедура спостереження за конкретним соціальним об'єктом є достатньо трудомісткою. Складність її здійснення багато в чому обумовлена тим, що і суб'єктом, і об'єктом спостереження у соціальних науках є людина. Це обумовлює їхній взаємовплив, вносить в інформацію елементи суб'єтивізму і нерідко виступає фактором "деформації" одержуваних даних.

Не завжди ті процеси, які цікавлять дослідника, розгортаються у відповідності з його очікуваннями: часто для того, щоб спостерігати деякі події, необхідно їх спровокувати чи напевно знати, коли вони відбудуть. ^

Інший недолік метода – неможливість досліджувати об'єкт у динаміці складність повторного спостереження внаслідок динамічних змін, які постійно зазнає досліджуваний об'єкт. Спостереження не дозволяє досліджувати події минулого, тому що відбувається у "реальному часі".

Незважаючи на вказані недоліки, в деяких дослідницьких ситуаціях метод спостереження виявляється єдино можливим засобом одержання наукової інформації. Так, немає ніякої можливості анкетувати дітей дошкільного віку в зв'язку з несформованістю у переважної більшості з них навичок письма. Не завжди є ефективним та вичерпним опитування представників замкнених соціальних спільнот, наприклад, членів неформальних молодіжних угрупувань, релігійних сект. Тобто до даного методу звертаються у випадках, коли використання інших методів отримання інформації є недоступним або недоцільним, властиві ж йому недоліки, певні чином, компенсуються завдяки сполученню з іншими методами одержання інформації у межах одного дослідження.

Щоб переконатися у правильності зроблених висновків щодо спостереження, застосовуються такі прийоми:

• проведення кількох спостережень із зіставленням добутих даних;

• порівняння результатів спостереження з думками практичних працівників (адміністрація школи, вчителі, вихователі);

• використання так званої конкурсної оцінки, тобто дискусійного обговорення результатів спостереження;

• сувора фіксація процесу дослідження.

В залежності від положення спостерігача щодо досліджуваної об'єкту спостереження може бути включеним та невключеним. Включене спостереження передбачає входження спостерігача до складу досліджуваної групи. Цей тип представлений двома різновидами: коли досліджувані знають про присутність спостерігача в групі, спостереження має характер відкритого; коли досліджуваних не повідомляють про те, що вони є об'єктом спостереження, воно відбувається приховано (інкогніто).

У разі невключеного спостереження дослідник не включається складу досліджуваної групи, спостерігаючи її ззовні. Цей тип спостереження також може мати характер відкритого та прихованого.

За умовами проведення спостереження буває польовим та лабораторним. Польовим називається спостереження, яке передбачає вивчення досліджуваного об'єкта в природних умовах його життєдіяльності. Збереження звичних для групи умов дозволяє відстежити реальну поведінку членів, породжуючи й певні складнощі. Від дослідника вимагається, з одного боку, здійснення контролю над тими процесами, що відбувають у групи, та, водночас, намагання не спотворити їх власним впливом.

Лабораторне спостереження відбувається у спеціально створених умовах, за відсутністю яких неможливо виявити певні, цікаві для дослідника сторони об'єкта.

За способами проведення вирізняють такі види спостережень, як безпосереднє та опосередковане.

Якщо дослідник спостерігає сам, то це – безпосереднє спостереження. Використання даних, отриманих з повідомлень інших осіб (учителів, вихователів, директорів шкіл, батьків), звітної інформації (педагогічних характеристик, матеріалів педагогічних читань, магнітних і відеозаписів) належить до опосередкованого спостереження.

У залежності від тривалості вирізняють довгочасне (або суцільне) і короткочасне, безперервне і дискретне спостереження.

Короткочасне спостереження проводиться протягом нетривалого часу. Якщо воно переривається і регулярно повторюється через певний проміжок часу, його називають дискретним. Безперервне спостереження передбачає постійне, детальне вивчення педагогічного процесу для одержання цілісного уявлення про нього. Як правило, воно буває довгочасним, тобто відбувається тривалий період.

Якщо об'єкт і суб'єкт спостереження збігаються, то це самоспостереження (інтроспекція). Серед документів самоспостереження можна назвати автобіографії, листи, щоденники, мемуари і т.д. Результати самоспостереження, що мають суб'єктивну забарвленість, завжди порівнюють з більш об'єктивними даними педагогічного спостереження, а також з дослідними матеріалами, добутими іншими науковими методами (опитування, експеримент тощо).

За ступенем формалізації процедури виділяють нестандартизоване (неструктуроване) та стандартизоване (структуроване) спостереження. Нестандартизоване спостереження проводиться без чіткого плану та має основним завданням загальний опис досліджуваного процесу, ситуації. Саме тому до цього різновиду методу звертаються переважно на розвідувальному, пошуковому етапі дослідження.

Стандартизоване спостереження спирається на ретельно розроблений план та спрямоване на перевірку гіпотези.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.