Один з перелічених факторів або їх сукупність можуть сформувати в середовищі існування мікроорганізмів такі умови, при яких їх розвиток почне уповільнюватись (мікробостатичний ефект) або взагалі припиниться (мікробоцидний ефект).
Остаточне знищення мікроорганізмів (і спорових, і неспорових) на лабораторному обладнанні та в поживних середовищах найчастіше проводиться за допомогою високої температури. Методами, які дозволяють простерилізувати обладнання є:
· тиндалізація. Дробна стерилізація при температурі 95-100оС. Нагрівання проводиться впродовж 10-20 хв., після чого настає перерва на 10-12 год. Цикл повторюють 3-4 рази. Таким методом стерилізують як поживні середовища, так і лабораторний посуд та інше обладнання.
· автоклавування. Стерилізація при температурі 108-140оС в спеціальному приладі (автоклаві). Нагрівання проводиться при підвищеному тиску, що збільшує температуру кипіння води. Температура (значення надлишкового тиску) та час стерилізації (від 10 хв. до 2 год.) залежить від виду матеріалу, його відношення до високих температур та ступеню обсіменіння мікроорганізмами. Метод дозволяє отримати стерильні середовища, лабораторний посуд та інше обладнання.
· стерилізація сухим жаром.Стерилізація при температурі 160-180оС в сушильній шафі. Метод обробки порожнього скляного посуду. Тривалість стерилізації залежить від температури і складає від 2 год. при мінімальній температури до 30 хв. при максимальній.
· фламбірування.Стерилізація металевих предметів в полум’ї при температурі 300-400оС.
Додатковими методами, які дозволяють зробити стерильними певні види середовищ та обладнання є газова стерилізація при використанні окису етилену, фільтрування рідин та газів крізь дрібнопористі скляні та керамічні фільтри, тканини або полімерні нітро- та ацетат целюлозні мембрани, опромінення обладнання γ- та β-променями на спеціальних установках.