Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Ключові терміни та поняття

КРИЗА ЗБУТУ» ТА ЇЇ ПОДОЛАННЯ

Х РОКВ

ВІДБУДОВА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ


· „криза збуту”

· відбудова

· план ГОЕРЛО

· нова економічна політик

· товарний голод

· „ножиці цін”


Внутріполітичне становище України. Після закінчен­ня громадянської війни основна частина українських зе­мель (окрім тих, що опинилися в складі Польщі, Руму­нії та Чехословаччини) спочатку, до ЗО грудня, існувала з формальним статусом самостійної держави. Але фак­тично (з часів воєнно-політичного союзу 1919 р.) була частиною радянської федерації. З ЗО грудня 1922 р. вона входить до складу Союзу РСР.

Її внутріполітичне становище характеризувалося:

1) політичною нестабільністю 1920—1921 рр., соціально-політичною кризою, викликаною продрозкладкою, запо­чаткованою в роки громадянської війни. Майже по всій території України, насамперед в Донецькій, Полтав­ській, Кременчуцькій, Катеринославській губерніях, у відповідь на насильницьке забирання продзагонами хліба в українських «куркулів», поширився селянський повстанський рух. Він розглядався радянською владою як політичний бандитизм, на боротьбу проти якого було кинуто 2/3 регулярних частин Червоної Армії, які діяли проти Врангеля на чолі з Блюхером, Дибенко, Дубовим, Котовським, Пархоменко.

2) Політична нестабільність була катастрофічне» по­силена голодом 1921—1922 рр.;

3) Переходом до нової економічної політики, до но­вої моделі господарювання, викликаної низкою об'єк­тивних причин;

4) Утворенням Союзу РСР (ЗО грудня 1922 р.), що докорінно змінило статус-кво України.

В такій соціально-політичній обстановці доводилося в першій половині 20-х років відбудовувати на Україні зруйноване війнами народне господарство.

Стан самого народного господарства України, в яко­му вона опинилася після 7 років безперервних воєнних дій, які точилися в роки І світової та громадянської війн на її території. Це була жахлива картина спустошень — затоплені шахти, висаджені в повітря домни, зруйнова­ні залізниці і мости, понівечені верстати, нанівець зве­дене сільське господарство. Було підірвано грошовий обіг, порушені виробничі зв'язки між районами. Все це потрібно було відбудувати, довести спочатку хоча би до рівня 1913 р.

Відбудова народного господарства в Україні відбу­валася в умовах: а) реалізації плану ГОЕЛРО, прийня­того ще в грудні 1920 р. VIII Всеросійським з'їздом Рад РСФРР. В ньому велике місце відводилося й Україні, де на основі технічної реконструкції й електрифікації в Донецькому регіоні мали бути відбудовані, побудовані нові та об'єднані в одну мережу 24 електростанції, з-по­між яких найвеличнішою мала стати Дніпровська ГЕС;

б) в умовах нової економічної політики, яка привела до суттєвих змін і в промисловості, і в сільському господарстсві України.

Зміни в промисловості. Широкого розвитку набув процес роздержавлення, тобто передачі в оренду різним організаціям (кооперативам, артілям тощо) та приват­ним особам дрібних підприємств. Вже в 1921 р. в оренду було здано 5 200 таких підприємств, тобто приблизно половину наявного фонду. Було взято курс на зміну фор­ми управління народним господарством: замість круп­них централізованих управлінь (главків), запроваджені трести різного спрямування, які отримали велику госпо­дарську самостійність і почали працювати на засадах госпрозрахунку. Але на практиці цього не було реалізо­вано.

Грошова реформа 1922—1924 рр.. яка стабілізувала грошову одиницю, позитивно відбилася на відбудові промисловості України. Почався швидкий перехід до відбу­дови крупної промисловості. Особлива увага зосереджу­валася на шахтах Донбасу. Будувалися Штерівська і Чугуївська (Харківська) ДРЕС, закладена Дніпровська ГЕС біля Запоріжжя, будувалися понад ЗО заводів сіль­ськогосподарського машинобудування. З 1924 р. почав­ся серійний випуск потужних гусеничних тракторів на Харківському паротягобудівному заводі.

Відбудова сільського господарства. Значним показ­ником нових підходів до нього було припинення насиль­ницького вилучення товарних «лишків» у селянства і формування державного хлібного фонду закупками з ринку. Це стало можливим завдяки запровадженню єди­ного сільськогосподарського податку в грошовій формі, які йшли до державного бюджету. До сер. 20-х років 1/5 частина селянських господарств (незаможників) була звільнена від сплати податку. 92 % земельного фонду республіки знаходилося в селянському користуванні. За­цікавлене в наслідках своєї праці селянство робило все можливе для підняття сільського господарства: зернове господарство України в сер. 20-х років досягло довоєн­ного рівня.

Але воно все більше перетворювалося в «донора» промисловості. Швидка й всеохоплююча відбудова на­родного господарства потребувала все більших капітало­вкладень. Це було можливе за рахунок інших галузей, передовсім сільського господарства. Останнє чинило опір такому «перекачуванню» коштів з галузі в галузь. Все це в свою чергу приводило до кризових явищ в народ­ному господарстві в цілому: фінансова криза 1922 р., «криза збуту» 1923 р., товарний голод 1924 р., зростання інфляції та товарний голод 1925 р. тощо.

«Криза збуту» 1923 р. стала особливо яскравим при­кладом глибини і масштабності усіх кризових явищ. Що ж то була за криза?

Як відомо, перерозподілом можливостей бюджету займалася держава: закуповуючи селянський хліб, вона могла визначати рівень заготівельних цін, завищуючи, з Іншого боку, продажні ціни на промислову продукцію і товари. Так були створені т. зв. «ножиці цін», які «від­стригали» до 50 % доходів селян від реалізації сільськогосподарської про­дукції на ринках. Як відповідь на цю політику, селяни значно скоротили продаж своєї продукції. Це призвело до значного погіршення матеріального становища на­родних мас; нереалізованою залишилося майже 1/3 промислових товарів, надзвичайно дорогих для селянина. Такий стан справ породив ланцюг негативних явищ: ско­рочення виробництва, погіршення фінансового станови­ща держави, падіння курсу паперового карбованця, пе­ребої у виплаті зарплати, що породило товарний голод 1924—1925 рр. і зростання інфляції. Як наслідок, в су­спільстві зростала соціальна напруга. Було прийнято ряд заходів для подолання цієї кризи.

Зрушення, стимульовані непом, які відбулися в н/г до сер. 20-х рр.: довоєнного рівня досягла промисловість, а деякі галузі (електроенергетика, машинобудування) перевищили його; з кризи виходило сільське господарство , яке довоєнного рівня досягло за об'ємом валової продукції. Разом з тим, розвиток цієї галузі значно відставав від темпів розвитку промисловості, її чекав трагічний сталінський експеримент кінця 20-х років.

З а п и т а н н я:

1. Коли в Україні завершилася націоналізація промисловості і якими були її наслідки?

2. Охарактеризуйте внутріполітичне становище в Україні в пер­шій половині 20-х років.

3. Що Ви знаєте про план ГОЕЛРО і яке значення мала його реалізація для відбудови народного господарства України?

4. В чому суть «кризи збуту» і чому вона стала головною пере­поною на шляху відбудови економіки?


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові (ключові) цінності.
  12. Базові поняття




Переглядів: 777

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ключові терміни і поняття | Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.