• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Клас двосім’ядольні.

Клас односім’ядольні.

Родина асфоделові — Asphodeliaceae. Переважно багаторічні трав’янисті рослини, рідше дерева, кущі, напівкущики. Багато з них — листкові сукуленти.

Листки чергові, багато- або дворядні. У багатьох трав’янистих рослин листки утворюють прикореневу, або верхівкову розетку.

Квітки двостатеві, актиноморфні з приквітками, зібрані в термінальні суцвіття, рідко квітки поодинокі. Оцвітина віночковидна, складається із шести квітколистків, розміщених у два кола. Тичинок шість. Гінецей ценокарпний з трьох плодолистків. Зав’язь верхня. Плоди — коробочки, горішковидні, соковиті, ягодоподібні. Насіння з м’ясистим або твердим ендоспермом і великим зародком.

Лікарські рослини: види алое.

Родина конвалієві — Convallariaceae. Багаторічні кореневищні трав’янисті рослини. Листки з дуговидним жилкуванням відходять від кореневища або розміщені на стеблах. Квітки актиноморфні, з простою віночковою оцвітиною, зібрані в китицеподібне суцвіття. Тичинок шість, інколи чотири (розташовані у два кола). Гінецей ценокарпний з трьох, рідше двох плодолистків. Зав’язь верхня. Плід — соковита ягода.

Лікарські рослини: конвалія, купина лікарська.

Родина мелантієві — Melanthiaceae. Найпримітивніша родина класу односім’ядольнi у порядку лілієцвіті.

Багаторічні трав’янисті рослини, підземні органи яких представлені кореневищами, цибулинами чи бульбоцибулинами. Листки прості, з дуговидним жилкуванням.

Квітки зібрані в суцвіття волоть або поодинокі, двостатеві, оцвітина проста, віночковидна, з шести вільних або зрослих квітколистків. Тичинок 6 (3 або 9). Гінецей з трьох плодолистків. Зав’язь верхня. Плід ценокарпний: коробочка, багатолистянка

або перехідні їх форми.

Лікарські рослини: чемериця Лобелієва, пізньоцвіт осінній, пізньоцвіт красивий. Підземні органи їх містять алкалоїди.

Раніше рослини вищеназваних родин класу односім’ядольні відносили до родини лілійні — Liliaceae.

Родина айстрові (складноцвіті) — Asteraceae (Compositae). Багаторічні або однорічні трав’янисті рослини, ліани і невеликі дерева.

Листки прості, без прилистків, різноманітні за формою і розчленуванням. Розміщення листків чергове або супротивне, іноді вони утворюють прикореневу розетку. Квітки дрібні актиноморфні і зигоморфні, двостатеві, одностатеві і стерильні, зібрані в суцвіття — кошики або головки, які в свою чергу можуть утворювати інші види суцвіть (китиця, волоть, щиток тощо).

Характерною особливістю родини є будова суцвітини — кошика. Знизу кошики оточені обгорткою з листочків — приквіток, розташованих черепитчасто в один або декілька рядів.

Квітколоже за формою може бути плоским, випуклим, увігнутим, конічним, а поверхня його гладенька, з виїмками (місцями прикріплення кожної квітки), гола або з приквітками у вигляді лусок, щетинок чи волосків, іноді всередині воно порожнисте (хамоміла лікарська). Квітки мають подвійну оцвітину, але чашечка не характерна. Чашечка редукована, представлена чубчиком, летючками, щетинками, зубчиками або повністю відсутня. Віночок зрослопелюстковий — трубчастий, язичковий, несправжньоязичковий, лійкоподібний. Розрізняють чотири типи квіток.

Трубчаста квітка має правильну подвійну оцвітину. Чашечка розвинута слабо, часто представлена чубчиком. Віночок п’ятипелюстковий, зростається в коротку трубочку. На відгині віночка добре помітні 5 зубчиків. Трубчаста квітка двостатева, в ній містяться тичинки і маточка.

Язичкова квітка має неправильну оцвітину. Чашечка у вигляді чубчика або зубчиків, слабо розвинута. Віночок зростається із п’яти пелюсток і утворює язичок, по краю якого помітні 5 зубчиків. Квітка двостатева (є тичинки і маточка).

Несправжньоязичкова квітка має неправильну оцвітину. Чашечка слабо розвинута або відсутня. Віночок зростається з трьох пелюсток у вигляді язичка. На відгині добре помітні три зубчики. Квітка одностатева — жіноча, тичинки відсутні.

Лійкоподібна квітка має форму, що нагадує широку лійку. По краю віночка добре помітні 5 —7 зубчиків. Оцвітина неправильна. Квітки стерильні —не мають ні тичинок, ні маточки. Плодів вони не утворюють, а лише приваблюють комах.

Квітки в суцвіттях-кошиках зустрічаються в різних комбінаціях.

1. Кошики складаються з трубчастих і несправжньоязичкових квіток. Крайові квітки несправжньоязичкові — жіночі; внутрішні — трубчасті, двостатеві (хамоміла, деревій, нагідки, сухоцвіт багновий, арніка, оман, соняшник, підбіл звичайний).

2. Кошики складаються з трубчастих квіток, розташованих у центрі кошика, і лійкоподібних — по краях кошика (волошка).

3. Кошики складаються лише з трубчастих квіток (пижмо, полин, жовтозілля, цмин, великоголовник сафлоровидний, череда, лопух).

4. Кошики складаються лише з язичкових квіток (кульбаба, цикорій).

Гінецей складається з двох плодолистків, зав’язь нижня. Плід — сім’янка або сім’янка з летючкою. Насіння без ендосперму.

У деяких рослин родини є вмістилища, залозки, молочники, а запасною речовиною є інулін.

Родина бобові — Fabaceae (Leguminosae). Одно- і багаторічні трав’янисті рослини, кущі, дерева або ліани. У більшості видів підземні органи — стрижнева коренева система. На коренях знаходяться бульбочки, в яких поселяються бактерії, здатні засвоювати азот із повітря. Всі органи родини багаті на білки.

Листки в основному складні, з прилистками, чергові. Прилистки часто опадають або розростаються, іноді перетворюються на колючки чи луски. Квітки зигоморфні або актиноморфні з подвійною оцвітиною, двостатеві (рідко одностатеві), з приквітками; зібрані в суцвіттях китиця, волоть, головка або зонтик. Чашечка з 5 зрослих чашолистків. Віночок з 5 або 4 пелюсток, дві з них зростаються. Пелюстки мають особливу назву: верхня велика — парус (прапор), бокові — весла, дві зрослих нижні — човник. Андроцей складається з 10 тичинок і може бути вільним, одно- чи багатобратнім. Гінецей монокарпний. Зав’язь верхня, одно- або двогнізда. Плід —одно-, дво- або багатонасінний розкривний, нерозкривний або членистий біб. Насіння без ендосперму, поживні речовини (білок, крохмаль, жирна олія) накопичуються в сім’ядолях зародка.

Родина поділяється на три підродини.

Підродина метеликові, або бобові — Papilionoidеae (Faboideae). Трав’янисті рослини, кущі, ліани, рідше дерева з пірчастими трійчастими, пальчастими, іноді простими листками з прилистками. Квітки з приквітками, зигоморфні, оцвітина подвійна, чашечка п’ятилиста зросло- або роздільнолиста. Віночок метеликоподібний. Тичинок 10 вільних, одно- або двобратніх. Плід — біб, що розкривається двомастулками, рідше розпадається на окремі однонасінні членики.

Лікарські рослини: термопсис, солодка, астрагал шерстистоквітковий, буркун лікарський, вовчуг польовий, софора японська, леспедеца, солодушка альпійська, псоралея, квасоля звичайна, арахіс підземний (земляний горіх). Містять алкалоїди, сапоніни, фенольні сполуки (флавоноїди, ксантони, фенолкарбонові кислоти, фурокумарини), жирну олію.

Підродина цезальпінієві — Ceasalpinіoideae. Дерева, кущі, ліани. Листки складні —парноперисті. Квітки зигоморфні, рідко актиноморфні, складові оцвітини роздільні, чотиричленні. Тичинок 10, усі вільні. Плід — біб, розкривний або такий, що розпадається на окремі членики.

Лікарські рослини: касія.

Підродина мімозові — Mimosoideae. Дерева, кущі, рідше напівкущі і трав’янисті рослини з перистими або двоякопарноперистими листками з прилистками, часом перетвореними на колючки. Квітки актиноморфні, дрібні, зібрані в кулясті або видовжені суцвіття; оцвітина подвійна, чашечка три- або чотирилиста, віночок чотири-, п’ятипелюстковий. Тичинок багато, нитки їх довгі, яскраво забарвлені, при основі мають нектарники; зав’язь верхня, одногнізда. Плід — біб, розкривний або такий, що розпадається на окремі членики.

Лікарські рослини: акація аравійська, акація срібляста. Накопичують водорозчинні камеді.

Родина гречкові — Polygonaceae. Багаторічні та однорічні рослини, рідше кущі або дерева (в тропіках). Cтебла циліндричні, суцільні, вузлуваті. Листки прості, чергові, цільні або лопатеві, при основі мають стеблообгортний розтруб, який утворився шляхом зростання прилистків. Наявність вузлів і розтрубів — характерна ознака родини. Квітки у волотях, китицях і колосках двостатеві, з простою білою, зеленою або рожевою 3 – 6-членною оцвітиною; тичинок 3 – 9; маточка складається з 2 – 3 плодолистків; плід — тригранний горішок, або сім’янка. Насіння з борошнистим ендоспермом.

Лікарські рослини: щавель кінський, ревінь тангутський, гірчак зміїний, г. перцевий, г. почечуйний, спориш (гірчак) звичайний, гречка звичайна.

Родина жовтецеві — Ranunculaceae. Багаторічні, однорічні трав’янисті рослини, рідше напівкущі, кущі або ліани.

Листки прості, без прилистків, чергові, здебільшого розсічені. Квітки різної будови — актиноморфні (горицвіт) або зигоморфні (аконіт, дельфіній), дво- і одностатеві, з простою і подвійною оцвітиною, в основному п’ятичленного типу. Іноді чашолистки яскраво забарвлені і мають шоломовидну форму або видовжені в шпорку. Тичинок і маточок багато. Квітколоже опукле, іноді конічне, видовжене. Частини квітки розміщені спірально, рідше по колу. Плоди різної будови: листянки, складні листянки, складні сім’янки, рідше ягодоподібні або багатогорішки. Насіння з маленьким зародком і великим ендоспермом.

Представники родини отруйні — накопичують алкалоїди, кардіостероїди.

Лікарські рослини: аконіт, дельфіній, чемерник, горицвіт.

Родина капустяні (хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae). Багаторічні, дво- і однорічні трав’янисті рослини, рідше напівкущі або кущі (в тропіках). Листки прості, чергові, часто з розчленованою пластинкою, без прилистків; прикореневі листки у вигляді розетки. Листки і стебла нерідко вкриті характерними зірчастими двокінцевими волосками, з бородавчастою кутикулою, що може прислужитися для мікродіагностики видів.

Квітки правильні, двостатеві, здебільшого в китицях або волотях; чашечка складається з чотирьох пелюсток, розміщених навхрест. Тичинок 6, розташованих у два кола: дві коротші тичинки утворюють зовнішнє коло, а 4 довші — внутрішнє. Маточка з двох зрослих плодолистків. Зав’язь верхня. Плід — двостулковий стручок або стручечок, який розкривається знизу догори; насіння сидить на перетинці в плоді, воно без ендосперму, багате на жирну олію; нерідко з глікозидами, при ферментації яких виділяється їдка гірчична ефірна олія (діагностична ознака родини).

Лікарські рослини: гірчиця чорна, гірчиця сарептська, грицики звичайні, жовтушник розлогий.

Родинa мальвові — Malvaceae. Трав’янисті рослини, кущі, з простими, частіше пальчасто-розчленованими, черговими листками з прилистками. Лиcтки і стебла часто вкриті простими одноклітинними, зірчастими і багатоклітинними залозистими волосками. В усіх органах, окрім насіння, містяться клітини зі слизом.

Квітки крупні, поодинокі, двостатеві, актиноморфні, п’ятичленні, з подвійною оцвітиною і підчашшям; тичинок багато, їх нитки зростаються, утворюючи трубку, яка основою приростає до віночка і крізь неї проходять стовпчики маточки. Зав’язь верхня із 3 — 5 і більше зрослих плодолистків. Плід — коробочка або калачики, що розподіляються на окремі ниркоподібні насіннєві плодики. Насіння не має ендосперму. Наявність луб’яних волокон у стеблах — характерна ознака деяких рослин цього роду.

Лікарські рослини: алтея, бавовник.

Родина пасльонові — Solanaceae. Трав’янисті рослини (здебільшого багаторiчні), напівкущі, рідше кущі і невеликі дерева (в тропіках). Стебла трав’янистих рослин циліндричні, вилчасто-розгалужені. Рослини часто покриті численними залозистими волосками, виділення яких і обумовлює їх специфічний запах.

Листки прості, без прилистків, чергові, цільні або різновиднорозсічені. Квітки актиноморфні з подвійною п’ятичленною оцвітиною, поодинокі і в суцвітті (завиток), розташовані в пазухах листків або в розвилках стебел. Чашечка зрослолиста, часто зберігається при плодах. Віночок зрослопелюстковий різної форми: є трубчастий, колесоподібний або дзвоникуватий, лійкоподібний. Тичинки (5, рідко 2 - 4)прикріплюються до трубки віночка і чергуються з його зубчиками. Гінецей ценокарпний, утворений двома плодолистками; зав’язь верхня, двогнізда або чотиригнізда. Плід — коробочка або багатонасіннєва ягода. Насіння із загнутим зародком і з ендоспермом.

Лікарські рослини: блекота, беладона, дурман, скополія, паслін часточковий, перець стручковий однорічний та ін. Містять алкалоїди, а тому деякі рослини отруйні!

Родина ранникові — Scrophulariaceae. Пeреважно трав’янисті рослини, рідше кущі або дерева (в тропіках). Листки цільні, чергові, супротивні або кільчасті без прилистків. Прикореневі листки утворюють розетку. Квітки одностатеві, зигоморфні, зібрані в китицеподібні суцвіття з приквітками. Рослини бувають одно-і дводомні. Віночок чотири-, п’ятилопатевий, двогубий, часто зі шпоркою, колесоподібний або лійчастий; тичинок здебільшого 4, рідше 2 або 5; маточка складається з 2 плодолистків. Гінецей ценокарпний з верхньою двогніздою зав’яззю. Плід - коробочка, рідше ягода. Насіння з ендоспермом.

Лікарські рослини: наперстянка, дивина, авран.

Родина розові — Rosaceae. Дерева, кущі, багаторічні трав’янисті рослини, рідко дво- і однорічні. Листки чергові, прості й складні, з прилистками, зрощеними з основою листка (рахіса). Квітки актиноморфні, рідше зигоморфні, одиночні або в суцвіттях; найчастіше п’ятичленні (рідко 4- або 6-членні), з подвійною оцвітиною, а інодi з підчашшям. Тичинок багато, їх буває вдвічі більше від кількості членів оцвітини; розміщені вони циклічно. Гінецей апокарпний або ценокарпний. Зав’язь верхня або нижня, одно-, дво- або багатогнізда.

Усі члени квітки, крім гінецею, прикріплені до краю розширеного квітколожа і утворюють гіпантій (характерна особливість родини). Форма гіпантію буває різна: блюдцеподібна, дзвоникоподібна, глечикоподібна. Плоди різноманітні.

За типом квіток, характером гіпантію і плодів родину поділяють на 4 підродини.

Підродина таволгові — Spiraeoideae. Квітки 5 - 6-членні, невеликі, зібрані в суцвіття. Плід апокарпний — листянка (гадючник шестипелюстковий).

Підродина розові — Rosoideae. Квітки досить великі, поодинокі або в суцвіттях. Гіпантій розростається і бере участь в утворенні складних плодів, таких як: цинародій - багатогорішок шипшини; суничина (фрага) — багато горішків, розміщених на розрослому соковитому квітколожі (суниця звичайна); складна кістянка із соковитим оплоднем (малина); складний горішок (калган).

Підродина яблуневі — Maloideae. Зав’язь нижня. Плід — яблуко утворюється

при розростанні гіпантію і зростанні його із зав’яззю (горобина); або його модиф

ікація — яблуко кістянкоподібне (глід).

Підродина сливові — Prunoideae. Зав’язь одногнізда. Плід - монокарпій: соковита або суха кістянка (лавровишня, слива, абрикос, черемха, мигдаль). Насіння багате на жирну олію і містить ціаногенний глікозид — амигдалін.

Родина селерові (зонтичні) — Apiaceae (Umbelliferae). Переважно багаторічні трав’янисті рослини, а також одно- і дворічні, інколи напівкущі (в тропіках). Підземні органи — стрижнева коренева система, рідше коренеплоди або кореневища. Cтебла циліндричні, галузисті, порожнисті, ребристі.

Листки прості, без прилистків, чергові, дуже розсічені на вузькі лінійні частки, рідше цільні. Черешки листків часто із здутими піхвами, що охоплюють стебло. Квітки дрібні, актиноморфні, двостатеві (іноді одностатеві, тоді рослини дводомні), в складних зонтиках або в голівках з обгортками і обгорточками. Членів оцвітини і тичинок у квітці по 5; чашечка дуже редукована, п’ятизубчаста або й зовсім відсутня, пелюстки вільні, верхівки їх загнуті всередину. Гінецей ценокарпний, складається з двох плодолистків, зав’язь нижня, двогнізда, на якій знаходиться нектарниковий диск. Плід особливої будови — ценокарпний, називається вислоплідник (двосім’янка). Він розпадається на дві половинки — мерикарпії, які висять на карпофорі. На зовнішній (спинній) стороні мерикарпію помітні 5 головних реберець; у мезокарпії розміщуються секреторні канальці, кількість і форма яких є видовими діагности чними ознаками. Ендокарпій і насінна шкірка щільно зрослися. Насіння з ендоспермом і невеликим зародком.

Лікарські рослини: ефіроолійні — аніс, фенхель, кмин, коріандр; кумариноносні - амі велика, амі зубна, здутоплідник, кріп запашний, пастернак, морква посівна.

Родина ясноткові (губоцвіті) — Lamiaceae (Labiatae). Переважно трав’янисті рослини, рідше напівкущі або кущі, з чотиригранними стеблами і навхрест супротивними листками без прилистків. Нездерев’янілі їх частини вкриті ефіроолійними залозками з 8 радіально розміщеними видільними клітинами (характерна ознака родини).

Квiтки зигоморфні, двостатеві, з подвійною оцвітиною, у несправжніх кільцях знаходяться у пазухах листків, утворюючи на верхівках квіткової вісі суцвіття - китиці або головки. Чашечка зрослолиста, трубчаста або дзвоникоподібна з 5 зубцями або двогуба. Віночок часто двогубий, нижня губа трилопатева, верхня дволопатева, іноді віночок здається одногубим через недорозвиненість верхньої губи або схожий на актиноморфний. Тичинок 4 (у шавлії - 2), всі вони зрослися з трубочкою віночка. Андроцей двосильний. Гінецей ценокарпний, із двох плодолистків. Зав’язь верхня, чотиригнізда. Біля її основи знаходиться нектарниковий диск. Плід - цинобій, що розпадається на 4 ереми (горішки), оточені розрослою чашечкою. Насіння без ендосперму.

Лікарські рослини багаті на ефірні олії, а також містять тритерпени, хінони і фенольні сполуки: м’ята перцева, чебрець плазкий і звичайний, материнка, шавлія, лаванда, меліса, собача кропива звичайна і п’ятилопатева, шоломниця.

Переглядів: 4677