Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Густина морської води

Фізичні властивості морської води

Густина морської води — це її маса в одиниці об’єму (в 1 м3), вимірюється в кг/м3. В океанографії для зручності було введено поняття умовної густини [(Г. м. в. – 1) ´ 1000]. Наприклад, густина морської води при температурі 0°С і солоності 35‰ дорівнює 1,028126, а її умовна величина становить 28,13 кг/м3. Співвідношення ваги одиниці об’єму морської води за будь-якої температури до ваги одиниці об’єму дистильованої води за тієї самої температури називається питомою вагою морської води, яка визначається так само, як і умовна густина.

Густина морської води залежить від температури, солоності, а на глибинах — ще і від гідростатичного тиску. З підвищенням солоності, зниженням температури і підвищенням тиску густина морської води збільшується. В залежності від температури і солоності маса одиниці об’єму поверхневої морської води може значно відрізнятися від маси такого ж об’єму прісної води. Наприклад, якщо густина морської води при солоності 35‰ і температурі 0°С дорівнює 1,028126 кг/м3, то це значить, що маса 1 м3 такої води на 28,126 кг більша за масу прісної води в такому ж об’ємі, або цей об’єм морської води має масу, в 1,028126 рази більшу за такий же об’єм прісної води.

Густина поверхневих вод Світового океану змінюється в межах від 0,0996 кг/м3 (у гирлах річок) до 1,0283 кг/м3 (у відкритих районах океанів і морів). Пересічна густина поверхневих вод Світового океану — 1,02474 кг/м3, а в глибинних водах — понад 1,0285 кг/м3.

Морська вода відрізняється від прісної. Її густина збільшується при зниженні температури упритул до точки замерзання, а температура замерзання морської води нижча за прісну. У табл.4.4 наведені данні, які ілюструють залежність температури замерзання і температури найбільшої густини води від її солоності.

Таблиця 4.4

Залежність температури замерзання і температури найбільшої густини води від її солоності

Солоність, %о Температура замерзан-ня,˚С Температура найбільшої густини, ˚С
0.0 0.00 +4.0
5.0 -0.27 +2.93
10.0 -0.53 +1.86
15.0 -0.80 +0.77
20.0 -1.07 -0.31
24.7 -1.33 -1.33
25.0 -1.35 -1.40
30.0 -1.63 -2.47
35.0 -1.91 -3.52
40.0 -2.20 -4.54

 



Интернет реклама УБС

Якщо морська вода замерзає, то вона не може охолодитися до температури найбільшої густини. Проте при певних умовах вода може охолодиться нижче температури замерзання, зберігаючи рідкий стан. Це явище називається переохолодженням, воно інколи спостерігається в природі.

Густина вод більш холодної південної півкулі на 0,0012 кг/м3 більша за густину поверхневих вод північної півкулі. Найбільшу густину мають поверхневі води Атлантичного океану, а найменшу - Тихого. Серед морів найнижча густина у водах Балтійського моря (табл.4.5 ).

Таблиця 4.5

Пересічна густина поверхневих вод океанів і деяких морів

 

Океани Густина, кг/м3 Моря Густина, кг/м3
Атлантичний 1,02543 Північне 1,0264
Північний Льодовитий 1,02525 Середземне 1,02090
Індійський 1,02488 Мармурове 1,0170
Тихий 1,02427 Чорне 1,0135
    Балтійське 1,0066

 

В цілому, густина морської води збільшується від екватора до полюсів (до 50–60° широти), і пов’язано це з розподілом температури води. Умовна густина поблизу екватора 22–23 кг/м3, а до полюсів вона збільшується до 26–27 кг/м3. Густина дещо зменшується в більш високих північних широтах у результаті зменшення солоності.

Сезонні коливання густини на поверхні океану незначні, причому максимальні амплітуди простежуються у тропічних районах, де спостерігається найбільший річний хід водообміну.

З глибиною густина морської води в океанах збільшується (пряма стратифікація), чим забезпечується вертикальна рівновага вод. При порушенні прямої стратифікації виникає конвекція і перемішування шарів. Зворотна стратифікація густини — явище дуже короткочасне. Іноді спостерігається повна однорідність шарів — нейтральна рівновага.

Отже, густина морської води з глибиною збільшується. У верхніх шарах часто спостерігається стрибок, тобто великий вертикальний градієнт густини. Розрізняють два шари стрибків: сезонний і постійний. Сезонний шар стрибка ярко виражений у помірних і високих широтах влітку в зв’язку з весняно-літнім прогрівом поверхневих вод. Глибина його залягання декілька метрів або декілька десятків метрів. Взимку він під час охолодження поверхні моря він зникає.

Постійний шар стрибка ( або головний “термоклин”) залягає на значній глибині. Так, наприклад, у Саргасовому морі верхня його межа лежить на глибині 500-600 м, нижня – 1000-1200 м. Існує він протягом року. У помірних широтах має місце як сезонний, так і постійний шари стрибка густини.

Шар стрибка густини, викликаний сильним опрісненням поверхневих вод (стоком річок, таненням криги тощо), пов’язаний з явищем “мертвої води”. Воно спостерігається в тому випадку, коли над могутнім шаром солоної щільної води розташовується тонкий, легкий, опріснений шар. Він начебто сковзає по щільній солоній воді. Під час руху суден цей верхній шар прісної води захоплюється корабельними хвилями, на утворення яких витрачається основна енергія двигуна. Швидкість руху судна в кінцевому підсумку сповільнюється. “Мертва вода” виникає при такій стратифікації густини, коли різкий шар стрибка густини знаходиться дуже близько до поверхні моря.

За зміною вертикальних градієнтів густини можна виділити чотири шари: поверхневий з максимальними градієнтами, проміжний з невеликими їх значеннями, глибинний, майже однорідний, і придонний з деяким збільшенням градієнтів у порівнянні з водами, що знаходяться вище. Різниця між густиною поверхневих і глибинних вод найбільша; сильна стратифікація обмежує опускання вод. У помірних і субполярних широтах зі зменшенням цієї різниці умови для розвитку низхідних рухів стають більш сприятливими. Проте поверхневі води більш легкі, ніж глибинні, і тому занурення їх може бути викликане або динамічними процесами, або охолодженням. Занурення поверхневих вод підсилюється охолодженням, пов’язаним також з від’ємним бюджетом тепла поверхні океану.

Тиск та стискальність. На поверхню океанів постійно діє тиск атмосферного повітря, що дорівнює 1 кг/см2. Із зануренням нижче поверхні води до тиску повітря додається гідростатичний тиск, який з глибиною збільшується на 1 атмосферу (або 1 бар) на кожні 10 м глибини і в глибоководних жолобах (з глибиною близько 10 тис. м) дорівнює 1000 атм. і більше. Наприклад, на глибині 1000 м кусок дерева під тиском удвічі зменшується в об’ємі, стає більш важким і тоне. Повітря на глибині близько 6000 м стискується настільки, що його питома вага стає однаковою з питомою вагою оточуючої води.

Морська вода під впливом тиску вище розміщених шарів стискується, але надзвичайно мало. Коефіцієнт стиску морської води менший, ніж дистильованої води, і зменшується зі збільшенням солоності і температури. Якби вода не піддавалася тиску, то об’єм Світового океану зменшився б на 11 млн км3, а рівень океану піднявся б на 30 м, а це в свою чергу, призвело б до затоплення частини суші площею до 5 млн км2.


Читайте також:

  1. Густина й питома вага
  2. Густина повного струму
  3. Густина повного струму дрейфу у власному напівпровідникові
  4. Густина розподілу безвідмовної роботи , або
  5. Густина струму.
  6. Густина струму.
  7. Електричний струм та його густина
  8. Енергія зарядженого тіла і конденсатора. Енергія і густина енергії електричного поля
  9. Склад морської води
  10. Солоність морської води
  11. Філософія Августина Блаженного

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Водний баланс Світового океану | Температурний режим океану

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.