Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Течії Північного Льодовитого океану

Течії Індійського океану

Рух води на поверхні Індійського океану зумовлюється дією вітру, а на великій глибині — нерів­номірним розподілом густини. Через те, що поверхневі води в загальних рисах переміщуються в напрямі руху вітрових систем, в океані чітко вирізняються три великомасштабні циркуляції:

мусонний кругообіг, південний субтропічний антициклональ­ний кругообіг та Антарктична Циркумполярна течія. Останні дві системи подібні до відповідних систем інших океанів, але південний субтропічний антициклональний кругообіг відріз­няється від тихоокеанського і атлантичного тим, що в ньому немає чітко вираженої східної ланки вздовж берегів Австралії. Водночас його західна ланка — течія Мису Голкового — найсильніша з подібних течій Південної півкулі. Середня швидкість її 1 м/с, а місцями досягає 2 м/с.

Складовою субтропічного антициклонального кругообігу на півночі є Південна Пасатна течія, На підході до острова Мадагаскар вона роздвоюється. Більша частина потоку продовжує рух на захід, а менша повертає на південь уздовж східного берега Мадагаскару. Поблизу берегів Південної Африки вона зливається з Мозам­біцькою течією та дає початок течії Мису Голкового. Остання являє собою вузький потік блакитної води, що досягає крайньої південної точки Африки.

Зустрівшись із зеленими водами Антарктичної Циркумполяр­ної течії, ця течія повертає назад, утворюючи Агульяську зво­ротну течію. В такий спосіб на півдні Африки формується неве­ликий антициклональний вихор шириною близько 300 км.

Досить складна циркуляція в північній частині океану, де переважають мусонні вітри. Під час південно-західного мусону води рухаються за годинниковою стрілкою. Мусонний кругообіг утворюють три основні течії: Південну Пасатну, Сомалійську та Мусонну.

 

Ізольованість Північного Льодовитого океану, постійна суцільна крига, а також великий стік прісних вод річок істотно впливають на перебіг гідрологічних процесів. Крижаний покрив ізолює водну поверхню від атмосфери, тому атмосфера не має вирішального значення у формуванні водних мас та їх циркуляції. Головним циркуляційним фактором є материковий стік, надходження води з Тихого океану й Атлантики, звідки надходить більше 200 тис. км куб. теплих вод. Води приносять із собою велику кількість тепла, яке дорівнює 8 ·10 20 кДж. Якби атлантичні води не надходили у Північно Льодовитий океан, то клімат самого океану і навколишньої суші був би суворішим. Лише за рахунок тепла Атлантичних вод клімат Норвегії, Швеції, Шпіцбергена та інших районів набагато м’якіший, ніж у Північній Канаді, на Алясці, Чукотці, розташованих на тій самій широті. У Норвезьке, Гренландське і Баренцове море теплі атлантичні води надходять із Північноатлантичною течією. В арктичному басейні атлантичні води завдяки своїй великій густині ніби підтікають під холодні і менш солоні поверхневі води і на глибині 100-900 км рухаються вздовж материкового схилу Євразії, віддаючи своє тепло розташованим над ними водам, кризі, атмосфері і повільно охолоджуючись. Переважаючим типом поверхневих течій є повільний рух вод океану зі сходу на захід від берегів Азії через Північний полюс до східних берегів Гренландії. Такий характер течії, з одного боку, викликаний переважаючими тут східними вітрами, а з іншої – компенсацією потоку вод із Північної Атлантики. Головна Трансарктична течія зароджується в районі Чукотського моря і широкою смугою рухається зі сходу на захід до берега Гренландії зі швидкістю від 2 м/с з початку до 5 м/с в кінці, далі у вигляді Східно-Гренландської течії підсилена вітрами виходить з острова у північноєвропейську частину океану. Трансарктична течія трохи інтенсивніша взимку, ніж улітку. Між Аляскою і Трансарктичною течією виникає місцевий антициклональний кругообіг, що приблизно відповідає улоговині Бофорта. Швидкість руху у ньому 2-3 м/с.



Интернет реклама УБС

 


Читайте також:

  1. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
  2. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
  3. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
  4. Античні міста-держави Північного Причорномор’я
  5. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
  6. Античні рабовласницькі міста-держави Північного Причорномор'я.
  7. Взаємодія океану і атмосфери
  8. Види течії в’язкої рідини
  9. Виникнення економічної теорії, її напрями, школи і течії.
  10. Водний баланс Світового океану
  11. Геологічна будова дна Світового океану
  12. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор’я

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Течії Тихого океану | Припливи та відпливи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.