Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Цифрова економіка та електронна комерція

Інформаційна економіка –довготривала широка тенденція до освоєння інформаційних ресурсів та знань за для їх подальшого використання у процесі виробництва та надання послуг. Цифрова економіка – це новішій термін, це ще нереалізована трансформація всіх сфер економіки завдяки перенесенню всіх інформаційних ресурсів та знань на комп’ютерну платформу. Мережева економіка – є занадто вузьким і не є екивалентами терміну цифрова економіка. Інноваційна економіка є завжди і не відповідає цифровій економіці. Повного переходу до цифрової економіки не відбулося в жодній країні світу.

Слід виділити такі види економічної діяльності цифрової економіки:

- маркетингові дослідження (Internet- маркетинг)

- банківські операції (Internet- банкінг)

- операції на фондових ринках (Internet- брокерідж)

- Internet - аукціони

- торгівельні операції (Internet- комерція)

- рекламні компанії (Internet реклама)

- електронні платіжні ситеми

- електронні дилери та електронні постачальники.

- віртуальні організації (віртуальні підприємства, співтовариства, віртуальні університети, віртуальні суди, Internet – туалети, віртуальна урна для голосувань, віртуальний конгрес, віртуальна посада, віртуальне поселення, тощо)

Прогнози фахівців на 21 століття свідчать, що основною особливістю буде використання цифрової економіки, заснованої на використанні Internet, інформаційних технологіях, електронній комерції. Електронна комерція – Е-комерція, Internet-комерція, віртуальна комерція, он-лайнова комерція, електронний бізнес. Україна займає 52 місце в світі по розвитку електронного бізнесу. Основи Е-комерції вперше були розроблені у 1995 році. На сьогодні темпи зростання е-комерції у Європі перевищили темпи в США (склали 200% на рік). Половину всіх європейських доходів від е-комерції отримують Англія і Німеччина. Європа знаходиться у стані переслідування США по зростанню е-комерції.

Е-комерція – це складова цифрової економіки, це ведення бізнесу через Internet. Електронна комерція – торгова діяльність, яка має за мету отримання прибутку на основі комплексної автоматизації комерційного циклу через глобальну мережу. Усі інші технічні рішення – це лише технічні додатки до комерційної діяльності. Електронна комерція – це така сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові та торгові трансакції, що проводяться за допомогою комп’ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов’язані з проведенням цих трансакцій. Електронна комерція – це складова електронного бізнесу. Електронний бізнес – це ведення будь-якої бізнес-діяльності у глобальних телекомунікаційних мережах.

У аспекті оподаткування в жодній країні не визначено навіть теоретичні засади. Цією проблемою займається Міжнародна податкова асоціація. Електронна комерція об’єднує різні технології – електронний обмін даними, електронну пошту, Internet, інтранет (електронний обмін даними в середині компанії), екстранет (обмін інформації з зовнішніми партнерами прямими зв’язками).

Складовими електронної комерції є електронна торгівля, електронний обмін інформації, електронний рух капіталу, електронні гроші, електронний маркетинг, електронний банкінг і електроні страхові послуги. Електронний ринок товарів і послуг ґрунтується на технологіях:

· В2В корпоративний рівень, тобто між виробничими компаніями безпосередньо або через посередника (оптова торгівля)- бізнес-бізнес.

· В2С – безпосередньо до споживача, тобто роздрібна торгівля. Основною ланкою такої торгівлі є Internet-магазин (технологія досягла найбільшого розвитку) – бізнес-споживач.

· B2G – відносини і угоди між фірмами та урядовими організаціями (на сьогодні ця технологія тільки починає розвиватись у розвинених країнах, наприклад, уряд розміщує пропозиції щодо укладання угод з державою по закупівлю чогось) – бізнес-адміністрація.

· C2G – технологія майбутн6ього, розширення технологій B2G і В2В (наприклад виплати з бюджету) – споживач-адміністрація.

· С2С –технологія майбутнього – споживач-споживач

· G2G – уряд – уряд, автоматизація відносин і документообіг між відомствами, це частина об‘єднаної інформаційної системи уряду

Розрізняють такі моделі електронної комерції: електронна крамниця, електронний он-лайновий аукціон, електронний торгівельний центр, електронний довідник-каталог, віртуальне співтовариство, віртуальний центр розробки, інформаційний брокер, провайдер бізнес-операцій, інтегратор бізнес-операцій. Електронна торгівля є ядром електронної комерції. Існує ще такий вид комерції як мобільна торгівля (М-комерція). Мобільний телефон повільно перетворюється на комп’ютер.

Темпи росту електронної комерції на стільки швидкі, що будь-які статистичні характеристики швидко втрачають свою актуальність.

Переваги використання технології В2В для споживача:

- Наявність системи пошуку необхідних товарів і послуг;

- Налагоджена система поставок замовлених товарів;

- Найбільш широкий асортимент товарів;

- Нижча ціна за рахунок зниження виробничих витрат.

Проблеми застосування технології В2В:

- Проблеми безпеки (зростає кількість комп’ютерних злочинів);

- Обмеження прав споживача, оскільки споживач не може в повній мірі пересвідчитись в якості товару поки він не буде доставлений;

- Високий рівень недовіри з боку споживачів до фірм, які займаються електронною комерцією.

Основні переваги технології В2С для її учасників:

- Максимальна оптимізація бізнес-процесів взаємодіючих організацій;

- Прискорення бізнес-процесів;

- Створення прозорої інформаційної структури компанії, що сприяє позитивному іміджу компанії, як з боку інших компаній так і збоку державних органів влади;

- Багатоланкова інформатизація бізнес процесів

В галузі В2С можна виділити наступні бізнес-моделі:

Електронний довідник-каталог – спеціалізований Web-сайт для проведення тендерів постачальників, застосовується компаніями для просування своєї торгової марки і зниження витрат з маркетингу.

Електронний крамниця – Фірма власноруч створює торгівельний центр для пошуку ринків збуту.

Електронний аукціон – програмно-інформаційна тематична база з пошуковими засобами, для проведення торгів (приклад www.e-bay.com).

Електронний торговий центр – сайт, що складається з безліч електронних крамниць, об’єднаних загальним місцем розташування або маркою використовують єдину систему захисту трансакцій тощо.

Торгові агрегати – Ця модель надає послуги у пошуку потрібного товару та послуг в великій кількості електронних крамниць. За ці послуги торгові агрегати отримують відсотки від продаж фірм-клієнтів (працює також і у В2В)

Електронні дилери – обслуговують фірми які шукають нові ринки збуту та просуванні торгової марки за певні відсотки.

Віртуальні співтовариства – Схожа на електронну крамницю, але є додаткова вартість за обмін інформацією.

Платіжні системи – Ця модель обслуговує і споживачів і фірми, забезпечуючи їм безпечне проведення трансакцій.

Важливою складовою електронної комерції є електронний обмін даними, що являє собою обмін бізнес-даними стандартизованого формату по принципу комп’ютер-комп’ютер між торговими партнерами. На сьогоднішній день електронний обмін даним є найбільш відпрацьованою технологією.

Для конкретної роботи в напрямку електронної комерції на сьогодні існують ряд програмних продуктів які забезпечують цю роботу. Domino – розробка фірми Lotus – для компаній які займаються електронною торгівлею. Деякі програмні продукти націлені на конкретний напрямок, наприклад надання інтерактивних брокерських послуг – Reuters Investor Direct. Програмне забезпечення по обробці електронних платежів для інтерактивних торговців – NetVerify. Іншу категорію складають програно-технічні засоби, сервери спеціального призначення, для Web-комерції. Для малих компаній не варто втрачати багато коштів ринок пропонує для них інструментарії для створення інформаційного поповнення Web-компанії (з комерційними пропозиціями) – Internet Creator. Для підтримки електронної комерції запроваджена мова XML.

Internet-крамниця – Web-сайт, який забезпечує продаж у режимі он лайн, при цьому використовується електронний каталог. Мінімальна вартість сайту з вбудованим електронним магазином – 1500$ (розробка + комплекс типових програмних модулів). На сьогодні існують три типи Internet-крамниця: Internet-вітрина (сайт, який включає інформацію про товари, що періодично поновлюється), торгівельний автомат (включає Internet-вітрину та може приймати і виконувати замовлення, а також виписувати рахунки на оплату товарів без участі людини) і автоматичний магазин (виконує повний комплект торгівельних послуг включаючи оплату).

Організація платежів відбувається через цифрову готівку. Цифрові (електронні) гроші мають два розуміння – матеріальне та віртуальне, котрі тісно пов’язані. У матеріальному розумінні цифрові гроші – це старт-картки, це пристрої по розмірам не відрізняються від звичайних кредитних карток, але на відміну від них є повноцінними обчислювальними пристроями. Цифрова готівка - це також готівка яка зберігається на жорсткому диску ПК. У віртуальному розумінні цифрові гроші – це різноманітні електронні платіжні системи для забезпечення трансакцій у телекомунікаційних мережах, тобто це «мережеві» гроші. Цифрова готівка може бути використана в кредитних і дебетових системах. Прогнозують, що до 2040 року повністю відімруть реальні гроші залишаться тільки електронні. Переваги використання цифрової готівки відносно кредитних карток:

- Можливість проведення мікроплатежів (від 1 центу до 1 долару);

- Вищій рівень безпеки порівняно з кредитними картками;

- Цифрові гроші, на відміну від кредитних не використовуються за принципом банківського рахунку;

- Забезпечують повну анонімність їх користувачу.

Обіг віртуальних грошей організовують спеціальні платіжні Internet-системи: Яндекс.Гроші, Інтернет.Гроші, RuPay, UkrMoney, WebManey, E-gold. Працюють ці системи для Internet-платижів за наступним принципом: клієнт реєструється в системі і вносить на банківський рахунок платіжної організації деяку суму реальних грошей. Платіжна організація відкриває користувачу в системі «електронний гаманець» у відповідні валюті. Для відкриття або поповнення рахунку використовуються також спеціальні картки передплатних послуг (аналогічно як у мобільному зв’язку), де за кодом поповнюється рахунок гаманця в Internet. За виконання розрахунків платіжною системою стягується комісія. Комісією компенсується зручність і оперативність розрахунків в мережі.

На сьогодні 70%-80% крамниць, які відкриваються є збитковими (не професійність їх розробників і низький рівень комп’ютеризації населення в нашій країні 5% проти США –70%). Кількість користувачів Internet в нашій країні досить низький порівняльне з США, хоча за останні роки значно зросла. Потенційною аудиторією покупців вважається критична маса користувачі від 10% - 12% чисельності населення. Доречи в США прогнозується зниження темпів зростання ринку Internet. В США 30% населення користуються Internet-банкінгом. Для того щоб придбати товар через Internet в розвинених країнах покупцю достатньо ввести у відповідному розділі Web-крамниці найменування або код товару та номер своєї кредитної картки. Менеджеру магазину не обов’язково уточнювати наміри по телефону, а кур’єр відразу доставляє товар. До речи товар, що пропонується у кіберпросторі становить інтерес для категорії 18-40 років, бо 70% користувачів відносяться до цієї категорії. Для розвитку електронної комерції необхідно запровадити національну систему масових електронних платежів. Населення нашої країни переважно не має електронних грошей і не знає як їх можна застосовувати. В Росії зараз працює процесінговий центр „мультикарта”, який вирішує задачі електронних платежів за допомогою кредитних карток. На Україні ж склались не сприятливі умови для розвитку електронної комерції (52 місце в світі за рівнем розвитку е-комерції). Ще 6-7 років тому від представників державної влади нерідко виходили пропозиції обмежити доступ громадян до Internet. Включення держави в орбіту світової системи електронного бізнесу, а особливо роздрібної торгівлі вимагає зваженої і технічно грамотної політики для захисту власних інтересів. Зважаючи на українській досвід вирішення питань навіть значно простіших економічних проблем, можна було очікувати спрямованих на заборону або обмеження доступу до електронної торгівлі. Звичайно це привело до збитків і подальшого економічного занепаду. Оптимальна урядова політика повинна бути спрямована на випередження подій. По-перше, потрібно прискорити запровадження електронного грошового обігу. По-друге, узаконити електронний підпис, від якого залежить розвиток діяльності В2В та В2G. По-третє, до ери електронного бізнесу треба готуватись. Можливо на певний період (можливо на 5 років) слід відмовитись від спроби оподаткування електронної роздрібної торгівлі. Найпростішим виходом було б накладання необтяжливого фіксованого податку на підприємства, які ведуть лише роздрібну електронну торгівлю.

До низького економічного і технічного рівня підготовки населення України додається низький культурний рівень поведінки в Internet, низький рівень інформаційної культури, що також не сприяє розвитку електронної комерції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стандарти електронного обміну даними.	\|	Основні властивості програмного агента

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.