Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Європейські хартії по збереженню історичного середовища.

Документи та хартії, які були прийняті з питання збереження архітектурної спадщини були:

Мiжнароднахартiя з охорони i реставрацiї нерухомих пам'яток та визначних мiсць" ("Венеціанська хартiя", 1964 р.)

"Рекомендацiї ЮНЕСКО стосовно збереження культурних здобуткiв, яким загрожує проведення державних або приватних будiвельнихробiт", 1968 р.)

"Мiжнароднахартiя з охорони iсторичнихсадiв" ("Флорентiйськахартiя", 1976 р.)

ICOMOS "Мiжнароднахартiя з охорони iсторичнихмiст" ("Вашингтонська хартiя", 1987 р.)

Документ з автентичностi (достовiрностi) - (Нара, 1994 р.)

Конференцiї НАВІТАТ II (житло, природне середовище)

"Пам'ятної книги-21", яка була ратифiкована державами-учасницями в Стамбулi (Турцiя) у червнi 1996 року.

Міжнародна хартія з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць. Афінська і Венеціанська хартія.
Монументальні твори, що увібрали духовні надбання минувшини, відіграють у сучасному житті роль живих свідків багатовікових традицій. Людство з кожним днем чимраз відчутніше усвідомлює загальнолюдську цінність пам'яток, розглядає їх як спільні надбання, визнає відповідальність перед наступними генераціями за їх схоронність і вважає себе зобов'язаним передати поколінням цю спадщину в усьому багатстві її автентичності.

Саме тому необхідно на міжнародному рівні спільно визначити і сформулювати основні принципи охорони й реставрації нерухомих пам'яток, надаючи при цьому кожній країні можливість слідкувати за втіленням їх у межах власної культури і традицій.

Вперше викладені в Афінській хартії 1931 року, ці фундаментальні принципи сприяли розвиткові широкого міжнародного руху, знайшли відображення в національних документах, діяльності IKOM та ЮНЕСКО, а також у створенні останньою Міжнародногодослідницького центру зізбереженнята реставраціїкультурнихцінностей (Римського центру). З усвідомленням і критичнимосмисленнямскладності й різноманітностісучасних проблем виникланеобхідністьпереглянутипринципизгаданоїхартії, щобпоглибитиїх і розширити сферу їхньоїдії. Результатицієїроботилягли в основу книги ЛеКорбюз’є "Афінськахартія".

З огляду на вищевикладене, 21-31 травня 1964 року у Венеції зібрався II Міжнароднийконгресархітекторів і технічнихспе- ціалістів у царинінерухомихісторичнихпам'яток, щоухвалив текст.

Визначення
1. Поняття "нерухомаісторичнапам'ятка" поєднує як окремий архітектурнийтвір, так і міськечисільськеутворення, що засвідчуєхарактерніознакипевноїцивілізації, певної фази розвиткуабоісторичноїподії. Цепоняттяпоширюється не лише на визначніпам'ятки, а й на скромнізразкитворчості, якінабули з плином часу культурноїзначущості,

2. Охорона й реставраціянерухомихісторичнихпам'яток становить сферу діяльності, щоохоплюєрізнігалузі науки й
техніки, якіможутьсприятививченню та охороніісторичної спадщини.

Мета
3. Охорона й реставраціянерухомихісторичнихпам'яток спрямована на збереженняїх не лише як творівмистецтва, а йяк свідківісторії.

4. Першочерговоювимогоюохоронинерухомихісторичних пам'яток є постійний догляд за ними.

5. Утилітарневикористаннянерухомихісторичнихпам'яток сприяєїхохороні; такевикористаннябажане, але без зміни архітектурноїструктури та декору споруди. Тільки в рамках цих обмеженьможуть бути дозволенізміни, якихвимагаєеволюціязвичаїв і побуту.

6. Охоронапам'яткипередбачаєзбереженняїїоточення, яке не порушуємасштабностіспоруди. Якщотрадиційнесередо-вищезбереглося, його не слідпорушувати; будь-яке новебудівництво, знесення та зміни, що могли б порушитиспіввідношенняоб'ємів і кольору, недопустимі.

7. Пам'ятканевіддільнавідісторії, свідкомякої вона є, та віднавколишньогосередовища, в якому вона розташована. Отже, переміщенняпам'яткицілкомабочастковоможебутидопустимимлишеу випадках, коли цьоговимагаєзбереженняпам'ятки, абоможе бути виправданимвищиминаціональними та міжнароднимиінтересами.

8. Скульптурні, живописнічидекоративніелементи, які є невід'ємноючастиноюпам'ятки, можуть бути відокремленілише в тому разі, коли це - єдинийспосібзабезпеченняїхньоїсхоронності.
Реставрація

9. Реставраціярозглядається як унікальнийзахідохорони пам'ятки. Метою реставрації є збереження й виявленняестетичної та історичноїзначущостіпам'ятки, щобазується на обачливомуставленні до історичноїсубстанції як автентичного документа. Реставраціязавершуєтьсятоді, колипочинаєтьсягіпотеза; що ж до гіпотетичнихвідтворень, то всякідоповнення, визнанінеобхіднимиз естетичнихчитехнічнихміркувань, маютьвідрізнятися в архітектурнійформіпам'ятки і нестиознакинашого часу. Археологічні та історичнідослідженнянерухомоїпам'яткимаютьзавждипередуватиреставрації та супроводжуватиреставраційніроботи.

10. У тих випадках, коли застосування традиційної техніки виявиться непридатним, зміцнення нерухомої історичної пам'ятки може бути здійснене за допомогою сучасної техніки консервації та будівництва, ефективність якої доведена науковими даними й гарантована практичним досвідом.

11. Необхідно зберігати нашарування різних епох, привнесених в архітектурну форму історичної пам'ятки, оскільки єдність стилю не є метою реставрації. Якщо будівля поєднує в собі нашарування різних епох, розкриття ранішого шару є виправданим лише в надзвичайних випадках і можепроводитися за умови, що вилучені елементи не становлять інтересу, авиявлений при цьому фрагмент являє собою значне історичне, археологічне або естетичне явище і стан наступногозабезпечення його схоронності не викликає сумніву. Оцінкацихелементів і рішення про видаленняїх не можуть визначатисяміркуваннямилише автора реставрації.

12. Елементи, яким належить замінити відсутні частини, мають гармонійно вписуватись у загальну форму пам'ятки, але водночас і відрізнятися від автентичних фрагментів, щоб запобігти фальсифікації пам'ятки як документа історії та твору мистецтва.

13. Доповнення допустимі лише в разі, якщо за їх виконання залишаються незайманими всі варті уваги частини споруди, її традиційне оточення, композиційна рівновага та зв'язок із навколишнім середовищем.

Визначні історичні місця

14. Визначніісторичнімісцямають бути об'єктамиособливої турботи з метою охорониїхньоїцілісності й забезпечення умов їх
сучасноговикористання, упорядкування та виявленнязначущості.

Розкопки
15. Розкопкислідпроводитизгідно з науковими нормами та за Рекомендацієющодоміжнароднихпринципів, якізастосовуютьсяпідчас археологічнихрозкопок, прийнятою ЮНЕСКО 1956 року.

Слід забезпечувати консервацію руїн, а також уживати заходів щодо охорони й постійного захисту архітектурних елементів і
виявлених під час розкопок предметів. Крім того, необхідновживатизаходів, щомаютьсприятиусвідомленнюзначимостірозкритоїпам'ятки, але не спотворюватимутьїїзмісту.

Будь-якіреконструкціїслідвиключитиодразу; можна вдаватися лише до анастилозу, тобто до відтворення фрагмента пам'ятки з наявних, але розрізненихелементів. Нововведенісполучуваніелементимусять бути завждипізнаванними та мінімальними, необхідними для забезпечення умов охоронипам'ятки та відтвореннявтраченихзв'язківцілісноїформи.

Документація та публікація

16. Роботи, пов'язані з охороною, реставрацією та розкопками, завждимаютьсупроводжуватисяскладаннямгрунтовноїдокументації у
виглядіаналітичних і науковихзвітів, ілюстрованих графічними зображеннямичифотографіями. В документаціїмають бути
зафіксованівсіетапироботи з розкриття, зміцнення, відтворення фрагментів та сполученняїхніхелементів, а такожтехнічні й
творчідосягнення, виявленіпід час цихробіт.

Документаціюслідзберігати в архівівідповідноїдержавної установи та надавати в користуваннядослідникам; рекомендуєтьсяїї
публікація.
"Мiжнароднахартiя з охорони i реставрацiї нерухомих пам'яток та визначних мiсць" ("Венеціанська хартiя", 1964 р.), "Рекомендацiї ЮНЕСКО стосовно збереження культурних здобуткiв, яким загрожує проведення державних або приватних будiвельнихробiт", 1968 р.), "Мiжнароднахартiя з охорони iсторичнихсадiв" ("Флорентiйськахартiя", 1976 р.); ICOMOS "Мiжнароднахартiя з охорони iсторичнихмiст" ("Вашингтонська хартiя", 1987 р.); Документ з автентичностi (достовiрностi) - (Нара, 1994 р.), а також Конференцiї НАВІТАТ II (житло, природне середовище) та "Пам'ятної книги-21", яка була ратифiкована державами-учасницями в Стамбулi (Турцiя) у червнi 1996 року.


Читайте також:

  1. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
  2. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
  3. Англійський сад - нове слово в європейській парковій культурі.
  4. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
  5. Виникнення порівняльного історичного мовознавства
  6. Виникнення порівняльного історичного мовознавства.
  7. Вступ. Роль природно-історичного середовища і спадковості у формуванні і розвиткові людини
  8. Глобальні проблеми та закономірності історичного процесу.
  9. Джерела забруднення навколишнього середовища.
  10. Екологія та управління якістю навколишнього середовища.
  11. Емпіризм в новоєвропейській філософії. Основні ідеї вчень Ф. Бекона, Т. Гобса, Дж. Локка.
  12. Етапи історичного розвитку




Переглядів: 787

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Конкурсні проекти на відбудову Хрещатика. | Деревянные скульптуры

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.