Навчання

Життєпис. Ранні роки

Походить з родини козаків Сибіру. Мати походила з старовинної родини Торгошиних, відомої з кінця 17 століття. Молодий Василь згадував про власних предків, додаючи, що він козацького роду з 200 - річною історією.

Художні здібності хлопця помітив вчитель малювання Красноярського уєзного училищя. Він і давав підлітку для копіювання гравюри з картин старих майстрів - звтна практика навчання в 19 столітті. По смерті батька, що помер від туберкульозу, Василь вже юнаком заробляв гроші, працюючи писарем в канцелярії. Родині не вистачало грошей і мати здавала в аренду другий поверх власного дерев'яного будинку. Але Василь в дозвілля не покидав малювання. Малюнки Сурикова бачили співробітники. Згодом вони потрапили на очі губернатору краю - П.Н. Замятіну. Той, граючи ролю мецената, розпорядився подати клопотання до керівництва Імператорської академії мистецтв у Петербурзі про зарахування туди Сурикова учнем. З Академії прийшла відповідь, що вони згодні узяти того учнем, але без виплати стипендії. До справи підключили місцевого багатія, золотопромисловця Кузнецова П.І. Той погодився сплатити грошовий внесок за навчання юнака. І разом з обозом золотопромисловця Кузнецова, що прямував до Петербургу, відправив у столицю Російської імперії і парубка.

Провінційна освіта парубка виявилася недостатньою, аби потрапити до Імператорської академії. Але наполегливий Суриков не відступився і пішов у малювальну школу Товариства заохочення художників. Він з успіхом закінчив малювальну школу Товариства за три місяці і таки став студентом академії 28 серпня 1869 року.

Серед наставників Сурикова - Павло Чистяков, другорядний, малообдарований художник і непоганий викладач. Серед його учнів -Сєров Валентин Олександрович, Врубель тощо. В роки навчання Суриков отримав за власні учбові твори - чотири срібні медалі та декілька грошових премій, що не були зайвими для небагатого учня.

Дипломним твором Сурикова була цілком академічна композиція на біблійну тему - « Апостол Павло, що пояснює догмати християнства Іроду Агриппі, його сестрі Береніці та римському проконсулу Фесту» ( 1875 ). Вже в дипломному творі проглянули драматичні зіткненя сильних історичних постатей, носіїв протилежних ідейних настанов, які приваблювали Сурикова і знайдуть відображення в більшості його майбутніх картин.

Картина не викликала схвальних відгуків у консервативно налаштованого керівництва. І Сурикову не дали Золотої медалі, що давала право на закордонну подорож за державні кошти. Він вийшов з учбового закладу тільки художником 1 ступіню. Замість закордонної подорожі митець узявся створити стінописи у московському храмі Христа Спасителя. Праця розтяглася на два роки, Суриков створив композиції чотирьох Вселенських соборів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Творчість	\|	Московський період. Шлюб

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.