• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

План лекції

1. Скалярні і векторні величини. Вектори. Колінеарні і компланарні вектори. Рівність векторів. Додавання векторів, Множення вектора на число.
2. Визначення положення точки радіусом - вектором. Поділ відрізка уданому відношенні.
3. Лінійна залежність векторів. Умова колінеарності двох векторів. Розкладання вектора за двома векторами. Умова компланарності трьох векторів. Розкладання вектора за трьома векторами.
4. Координати на прямій. Координати на площині. Координати у просторі.
5. Координати точки поділу. Координати вектора, що задано двома точками. Ознака колінеарності двох векторів. Ознака компланарності трьох векторів.

1. У повсякденній практиці ми маємо справу з величинами двох видів. Одні з цих величин такі, як температура, час, маса, довжина, площа, робота тощо можна визначити одним числовим значенням, інші ж величини, такі, як сила, швидкість, прискорення тощо можна визначити тільки тоді, коли відомо не тільки їх числове значення, а й напрям у просторі. Величини першого виду називають скалярними величинамиабо скалярами.Величини другого виду називають векторними величинами.

Кожну векторну величину геометрично можна зобразити напрямленим прямолінійним відрізком - вектором- довжина якого дорівнює числовому значенню векторної величини {у вибраному масштабі) і напрям співпадає з напрямом цієї величини.

Вектор визначають двома точками: перша - це початок його, друга - кінець; додатний напрям вектора - від початку до кінцевої точки, наприклад, вектор має початок у точці А і кінець у точці В, стрілка вказує напрям вектора.

Якщо початок і кінець вектора співпадають, то вектор називають нульовим(нуль-вектор).

Два ненульових вектори і називають колінеарними,якщо прямі AB і CD паралельні або співпадають.

Вектори називають компланарними,якщо вони лежать в одній або паралельних площинах.

Довжина, або модуль,вектора - це відстань між його початком А і кінцем (довжина відрізка АВ). Для модуля вектора використовують позначення або Вектор, довжина якого дорівнює одиниці, називають одиничний вектор або орт.

Читайте також:

1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
5. ДОДАТОК до Лекції № 12
6. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
7. Закріплення матеріалу лекції
8. Закріплення матеріалу лекції
9. Закріплення матеріалу лекції
10. ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ лекції № 3.
11. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
12. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Переглядів: 621