МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Методи калькулювання продукціїРозрахунки витрат на виробництво окремих видів та всієї продукції підп-риємства називають калькулюванням, або калькуляцією собівартості. У внутрішньофірмовому плануванні використовують ряд методів калькуляції, або розрахунків собівартості. Застосування того чи іншого методу залежить від характеру виробів, особливостей організації та технології їх виробництва. Використовують такі методи: • метод загальної калькуляції (нормативний) - на підставі чинних у да-ний період прогресивних нормативів і норм витрат економічних ресурсів на одиницю продукції та інших ринкових показників; • метод позамовної та попроцесної калькуляції; • метод величини покриття. змінних, так і постійних витрат на одиницю продукції. Цей метод залишається основним методом калькулювання продукції в наш час на підприємствах Укра-їни. Його затверджено Наказом Державного комітету промислової політики України "Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (ро-біт, послуг) в промисловості" № 47 від 2 лютого 2001 р. Планові нормативні калькуляції складають на всі види продукції, передба-чені в річних планах виробництва й реалізації продукції. Щодо продукції, яку будуть випускати вперше, планову калькуляцію складають за даними конструк-торсько-технологічної документації на основі чинних норм. За широкої номенклатури виготовлюваних товарів планові розрахунки собівартості можуть проводити на так звані деталі-представники однорідних груп виробів або робіт. У сучасному виробництві планова калькуляція собівартості одиниці продукції містить такі типові статті витрат: • сировина й матеріали; • купівельні напівфабрикати й комплектуючі вироби, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій; • паливо й енергія на технологічні цілі; • зворотні відходи (вираховують); • основна заробітна плата; • додаткова заробітна плата; • відрахування на соціальне страхування; • витрати на утримання та експлуатацію устаткування; • загальновиробничі витрати; • втрати від браку; • інші виробничі витрати; • супутня продукція (вираховують). можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології й органі-зації виробництва відповідних галузей та питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції. Планова (нормативна) калькуляція - це розрахунок планової собівартос-ті одиниці продукції, який здійснюють за статтями витрат. Планову (норма-тивну) калькуляцію складають на рік. Підставою складання планової (нормативної) калькуляції є технічно обґрун-товані норми витрат матеріалів і трудових ресурсів, стандарти та технічні умови, установлені для цієї продукції. Ці норми визначають на підставі чинних (або очі-куваних) на початок планового періоду нормативів з урахування економічної ефе-ктивності розроблених заходів щодо подальшого вдосконалення виробництва. Складаючи планову (нормативну) калькуляцію, визначають величину прямих і непрямих витрат на виробництво одиниці продукції в плановому пері-оді. При цьому більшу частину витрат включають у собівартість одиниці про-дукції у вигляді прямих витрат. Під час калькулювання велике значення приді-ляють правильному вибору калькуляційної одиниці. Вона має відповідати оди-ниці вимірювання, прийнятій у стандартах або технічних умовах на відповід-ний вид продукції та в плані виробництва продукції в натуральному виразі. Пе-релік основних калькуляційних одиниць наведено в табл. 10.1. Витрати на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати, комплекту-ючі вироби, паливо, які використовують на технологічні цілі, визначають на основі технічно обґрунтованих нормах їх витрат на виробництво одиниці про-дукції, установлених підприємством з урахуванням нормальних рівнів викорис-тання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих ринкових цін. Розглянемо методику розрахунку витрат окремих статей калькуляції пря-мих витрат, які включають безпосередньо в окремі види продукції. Витрати за статтею «Прямі матеріальні витрати» включають безпосеред-ньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень і визначають так: (10.2) де tтр - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат (1,05 ÷ 1,1); n, p, z - номенклатура основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, відходів; Hi , Hві - норма витрат основного матеріалу на одиницю продукції та відходів,натуральна одиниця; Цмі , Цкі , Цві - ціна основного матеріалу, купівельних напівфабрикатів і ком-плектуючих виробів, відходів, грошова одиниця. В окремих галузях промисловості ця стаття калькуляції може бути деталі-зована з урахуванням характеру, структури та організації виробництва. До статті «Прямі матеріальні витрати» належать також вартість палива й енергії, що витрачаються відповідно до установлених технологічних процесів для плавильних агрегатів у ливарних цехах, нагрівання металу в ковальсько-пресових цехах, для електропечей, для загартовування струменями високої час-тоти, сушіння деревини тощо. Вартість палива й енергії під час роботи інших верстатів та устаткування, які не можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, включають у собівартість до статті «Загальновиробничі витрати». Таблиця 10.1 Перелік основних калькуляційних одиниць Читайте також:
|
||||||||
|