МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Предмет та структура релігієзнавства.Т. 1.1.: Предмет релігієзнавства. Релігія як культурно-історичний феномен. Розділ 1.: Релігія як культурно-історичний феномен. Розділ 3. Світові релігії. Розділ 2. Історичні форми релігії. Розділ 1. Релігія як культурно-історичний феномен. 1. Предмет релігієзнавства. Сутність та структура релігії 2. Суспільство та релігія: аспекти взаємодії. 2.1. Походження релігії,основні концепції її виникнення. Ранні історичні форми релігії. 2.2. Національно-державні релігії країн Сходу: Китаю, Індії, Палестини. 3.1. Буддизм: світоглядні основи віровчення, організація, напрями. 3.2. Християнство: виникнення, вчення, організація. 3.3. Православ’я. 3.4. Католицизм. 3.5. Протестантизм. Сучасний неопротестантизм. 3.6. Іслам:походження, віровчення, культ. 3.7. Релігії в Україні. Мета: розкрити специфіку релігієзнавства як науки, ознайомитися зі специфікою феномена релігії, з’ясувати її структуру та основні функції; визначити роль релігії у суспільстві. Основні поняття: релігія, релігієзнавство, філософія релігії, психологія релігії, соціологія релігії, феноменологія релігії, теологія, релігійна філософія, вільнодумство, релігійна свідомість, релігійний досвід, релігійний культ, релігійна віра, політеїзм, монотеїзм, деїзм, пантеїзм, функції релігії.
Питання до самостійного вивчення: 1. Предмет та структура релігієзнавства. 2.Сутність, структурні компоненти та соціальні функції релігії. Методичні рекомендації до самостійного вивчення: Підготовка до першого питання передбачає, в першу чергу, усвідомлення студентами того, що предмет релігієзнавства має особливу специфіку: ним є релігія, що ґрунтується на вірі, та особливості її функціонування в суспільстві. Курс «Релігієзнавства» містить об’єктивний аналіз проблеми виникнення, становлення та розвитку релігії як соціально-історичногофеномену. Основними проблемами релігієзнавства є проблеми філософії релігії, пов’язані з її гносеологічними та онтологічними коренями, а також релігійно-філософські ідеї в їх історичному розвитку. Предметом релігієзнавства є дослідження закономірностей походження, становлення та розвитку релігії як соціально-історичного феномену. Об’єктом релігієзнавства є певна частина соціальної дійсності, складовою підсистемою якої постає релігія. Це соціальні відносини, тобто стосунки між людьми, що виникають у процесі віросповідної практики, вияви її в суспільстві, вплив на державно-правові відносини. Релігієзнавство вивчає релігію як складову частину духовного життя суспільства, розкриває механізм її зв’язків з економічними, політичними і соціальними структурами суспільства, з’ясовує особливості впливу релігійних вірувань на свідомість людей у різні історичні епохи. Суспільно-історична природа релігії, еволюція різних релігійних вірувань досліджуються у контексті певних соціальних умов, які, змінюючись, зумовлюють модернізацію релігії. Головним при цьому є філософський характер дослідження: зосереджується увага на філософсько-світоглядних аспектах розуміння природи, суспільства ілюдини. При дослідженні цих проблем релігієзнавці використовують філософські знання, а також знання природничих і суспільних наук, особливо досягнення науково-технічного прогресу. Основою вирішення релігієзнавчих світоглядних проблем є успіхи, здобуті в суспільствознавстві, історії, педагогіці, психології, медицині, хімії, фізиці, кібернетиці, біології, космології, екології та в інших науках. Отже, релігієзнавство вивчає релігію, як культурно-історичний феномен, який посідає значне місце у духовному житті суспільства. Крім релігієзнавчого (науково-філософського) існує теологічний (богословський) підхід у вивченні релігії. Теологія (від грец. «теос» - Бог і «логос» - вчення) − це вчення про Бога, систематизований виклад віровчення, обґрунтування його як незаперечної істини.Теологія має, зазвичай, конфесійне-апологетичне спрямування, захищає віровчення і культ певної конфесії від інших релігій. Теологічне релігієзнавство, на відміну від теології, вивчає історичні форми й основні засади релігії. Воно використовує здобутки суспільних наук, але переслідує апологетичні цілі. Теологічне релігієзнавство складає альтернативу методам і підходам академічного релігієзнавства. За своєю структурою релігієзнавство є полідисциплінарним утворенням. Релігієзнавство-це комплексна, самостійна галузь знань про Структурними підрозділами релігієзнавства є: Філософія релігії — це філософське осмислення сутності релігії, її основних ідей та принципів, на яких вона заснована (створення Творцем світу, людини та ін.). Читайте також:
|
||||||||
|