Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Абсолютні синоніми (наприклад, власне мовні й запозичені) в одному тексті ділового стилю вживати не рекомендується.

Антоніми. Стилістичний потенціал антонімів (про­тилежних за значенням слів) значною мірою зумовлений; тим, що ці слова дають контрастну характеристику пред­метам, явищам, діям. Офіційно-діловий стиль використо­вує антоніми з метою чіткого розрізнення понять, уявлень, точного вираження думки, а також для підкреслення непоєднуваності описуваних реалій: укладати розривати (трудовий договір), працівник адміністрація, прийом (на роботу) звільнення (з роботи), початок кінець (робочого дня), (дисциплінарне) стягнення (заходи) за­охочення, акт приймання-передавання.

Омоніми.Основна сфера функціонування омонімів (слів, схожих за звучанням і написанням, але різних за значенням) — художній і частково публіцистичний стилі, де вони використовуються для досягнення жартівливого, іноді іронічного ефекту. У мові документів омоніми не вживаються. Недопустимим явищем у ділових докумен­тах є і міжмовна омонімія (наприклад, рос. неделя (тиж­день) і укр. неділя (день тижня), рос. человек (людина) і укр. чоловік (особа чоловічої статі), яка може виникати у процесі перекладу тексту.

Пароніми.Це слова, близькі за звучанням, але різні за значенням (табл. 3.1). їх стилістичні можливості зумов­лені наявністю часткової співзвучності та семантичних контактів. Пароніми використовують у художньому, пуб­ліцистичному й розмовному мовленні для створення іро­нічного, або гостросатиричного колориту. Проте звукова подібність паронімів може призводити до помилкового вживання одного слова замість іншого або перекручення слів літературної мо­ви, внаслідок чого змінюється зміст висловлювання.

Терміни.В офіційно-діловому стилі активно вжива­ються також терміни різних галузей науки і виробництва. До термінологічної лексики належать слова і словосполу­чення (аналітичні номінативні одиниці), використовувані для точного, максимально несуперечливого визначення понять, які становлять специфіку найрізноманітніших га­лузей науки і техніки. Близькими до термінів, але не то­тожними їм є номенклатурні назви, які позначають оди­ничні поняття. В офіційно-діловому стилі термінологічна лексика є одним із найважливіших стилетвірних чинни­ків. Терміносистему цього стилю становлять терміни юриспруденції, політології, дипломатії, фінансово-банків­ської, адміністративної, бухгалтерської справ. Серед них виокремлюють загальнонаукові (акт, доручення, за­кон, заява, заповіт, лист, наказ, накладна, паспорт, рі­шення, розпорядження, угода, указ та ін.) і вузько­спеціальні (позов, санкція, свідок, карна справа, кон­фіскація тощо). Крім термінів, в офіційно-діловому стилі активно вживаються канцеляризми: вищезазначений, ви­щезгаданий, пред'являти, пред'явник, засвідчити, чини­ти, чинність, суд, вилучити, вакансія тощо.



Интернет реклама УБС

Специфіка офіційно-ділового стилю, зміст документів передбачають потребу називати різні установи, відділи, різні типи документів, посади, почесні звання, а також гео­графічні назви, що вказують на місцезнаходження уста­нов. Для цього використовують номенклатурні по­значення, наприклад: півострів, острів — терміни, Крим, Зміїний — номенклатурна назва. Вони відрізняють­ся від термінів тим, що позначають одиничне поняття, а не загальне. До номенклатурних позначень належать також і серійні марки автомобілів, верстатів, приладів, частини машин, пристроїв, інструментів тощо: Discovery 3 Td V6, BRABUS S V12, Citroen C4, Infiniti FX45, ВАЗ 21103І, CD20, 2NZ-FE (марка двигуна), GF-FNN15, CBA-NZE120 (марка кузова).

Поширені в офіційно-діловому стилі скорочені еквіва­ленти складених номенклатурних позначень — абревіатури. Це зумовлено активізацією зручного для користу­вання та вимови лексико-семантичного способу творення нових слів методом скороченого слово- та буквоскладання, а також прискореними темпами суспільного життя, інтен­сифікацією масової комунікації засобами радіо, телеба­чення, Internet, електронної пошти тощо. Наприклад: ООН, ГЕС, МАГАТЕ, УПЦ, МАУП.

Професіоналізми.Це близькі до термінів слова. Для них характерний високий ступінь диференціації у на­зиванні знарядь і засобів виробництва, продуктів вироб­ництва, їх складових частин тощо. Професіоналізми поділяють на науково-технічні, гуманітарні, природничі, про­фесійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Основна сфера виникнення і функціонування цієї лексики — усне неофі­ційне мовлення людей певної професії. У міжгалузевій корес­понденції вживання професіоналізмів не бажане, а в окремих випадках не припустиме, бо ці слова можуть спричинити не­порозуміння, ускладнювати ділові відносини. Проте з ча­сом професіоналізми можуть зазнавати термінологізації і, закріпившись у складі галузевої термінологічної системи, використовуватись в офіційно-діловому стилі.

Іншомовні слова.Запозичення іншомовних слів є одним із шляхів поповнення лексичного складу кожної мови. Так, в англійській мові, заданими «Лингвистическо­го энциклопедического словаря», майже 70% запозичень, найчисленнішими серед яких є слова з французької і ла­тинської мов. Основу лексичного складу сучасної україн­ської мови становлять споконвічні українські слова індоєв­ропейських коренів і праслов'янського походження (до них належать, наприклад, назви людей за родинною спорідне­ністю, тварин, комах, рослин та їх частин, предметів і явищ природи, астрономічних об'єктів, водойм, пір року, частин доби тощо). Проте значну частину становлять іншо­мовні лексеми, серед яких є запозичення із слов'янських мов (польської (полонізми), чеської, російської (русизми), старослов'янської (старослов'янізми)) і неслов'янських (грецької (грецизми), латинської (латинізми), німецької і англійської (германізми), французької, італійської, тюрк­ських мов (тюркізми). З-поміж іншомовних слів виділяються інтернаціоналізми, запозичення і власне іншомовні слова. Стилістичне забарвлення й особливості функціону­вання цих груп слів неоднакові. Так, з погляду стилістики запозичення — давно засвоєні слова, що нічим не відріз­няються від питомих українських: походження цих слів не впливає на їх стилістичні можливості та функціонування. Вони використовуються в українській мові як загальновжи­вані стилістично нейтральні слова. Інтернаціоналізми і власне іншомовні слова мають відтінок книж­ності. Вони активно вживаються в офіційно-діловому стилі, де, виконуючи номінативну функцію, виступають термінами: ратифікація, асигнування, фінансування, інс­танція, експерт, кадастр, мораторій, презумпція, рести­туція, денонсація, депонування, статус-кво, персона ґрата (нон-ґрата), де-юре, де-факто. За допомогою слів ін­шомовного походження твориться колорит книжності, офіційності, досягається урочистість, пафосність мовлен­ня. Проте перенасичувати тексти цими словами не слід. Надуживання іншомовної лексики породжує небажану ва­ріативність, засмічує українську мову.

Масштабні глобалізаційні процеси сучасності сприяли активному входженню в українську мову іншомовних слів, серед яких найбільше англіцизмів. Ці запозичення не завжди вмотивовані, а тому не так збагачують словни­ковий склад української мови, як витісняють з нього пито­мі слова й вирази. Наприклад, цілком піддаються перекла­дові питомою українською лексикою або раніше запозиченою слова:

амбасада (посольство),

андеґраунд (підпілля),

бігборд (панно, стенд),

бізнес-ланч (діловий обід),

генерація (покоління),

голкіпер (воротар),

дайджест (оглядовий збірник),

дилер (біржовий посередник),

дистриб'ютор (розподілювач),

екзит-пол (опитування на виході),

електорат (виборці),

імідж (образ),

кастинг (конкурсний від­бір),

мас-медіа (засоби масової інформації),

маркетинг (збут, вивчення ринку),

менеджер (управлінець),

пріоритетний (першорядний),

промоушн (заохочення, сприян­ня, підтримка, допомога),

памперс (підгузник),

плеєр (програвач),

прайс-лист (цінник),

пресинг (тиск, натиск),

провайдер (постачальник),

рефері (суддя),

скейтборд (дошка-самокат),

спіч-райтер (складач промов),

степлер (спинач, скріплювач),

суїцид (самогубство),

тост (грінка),

трейдер (торговець),

тренінг (вишкіл),

фан (уболівальник) і та ін.

Стихійне запозичення іншомовних слів уповільнює j розвиток рідної мови. Тому, вибираючи з двох рівнозначних слів одне, перевагу слід надавати питомому українському.

Надуживання слів іншомовного походження може не тільки утруднювати сприйняття тексту, а й спричиняти появу помилок, зокрема тавтологію (повторення названого іншим словом або виразом).


Читайте також:

  1. Абсолютні і відносні величини
  2. Абсолютні і відносні статистичні величини
  3. Абсолютні й відносні посилання у формулах
  4. Абсолютні показники фінансової стійкості
  5. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  7. Абсолютні, відносні та середні величини.
  8. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
  9. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  10. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.
  11. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Неправильно Правильно

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.