Московський період

Ескізи для Володимирського собору в Києві

Акварелі Врубеля Київського періоду

Натюрморт. Тканини
Портрет Oлени Мурашко
Квіти
Ольга Дмитрівна Замирайло
Шипшина
Портрет Ємілії Прахової
Божа матір
Голова св. Кирила
Голова пророка

Надгробний плач
Воскресіння
Христос
Сходження св. Духа
Ангел з кадилом та свічкою
Два ангела
Моління про чашу
Ангел
Мотив орнаменту з ангелами

Демон сидячий, 1890

З 1889 року Врубель в Москві. Важливою подією було зближення Врубеля з меценатом С. І. Мамонтовим, художник прийняв запрошення Савви Івановича і оселився в його маєтку на Садово-Спаській. Тут вже працювали знайомі Врубеля художники Валентин Серов та КостянтинКоровін. Так митець отримає мецената, а мільонер нового майстра-універсала.

Морська цариця

Продовжуються пошуки образу демона. Зовнішнім поштовхом нібито був конкурс пам'ятника поетуЛермонтову, а Врубель зажадав бути учасником. Митець ліпив демона, а потім малював. З пам'ятником Лермонтову у Врубеля не вийшло, але художнику замовили ілюстрації до творів Лермонтова. Так з'являються аркуші з малюнками до «Герою нашого часу», до поеми «Ізмаїл-Бей» та улюбленого «Демона». В 1890 році, в садибі Абрамцево, в кабінеті Савви Мамонтова був написаний «Демон сидячий» — перша картина з серії картин про демона. Але не можна й забувати, що до нас дійшли далеко не всі варіанти зображення демона — Врубель часто переписував картину, не вдовольняючись результатом, деякі варіанти просто пропали. Близькі художника згадують, як він був захоплений цією темою, як розповідав, що «демон», це не біс і не диявол, а з грецької означає «дух», «душа», цитував на пам'ять поему Лермонтова.

Мамонтов замовляє Врубелю тетрально-декораційні роботи для свого театру (ескіз завіси «Ніч в Італії»). З 1890 року в Абрамцево відкрито керамічну майстерню, де Врубель створює керамічні твори Лєль, Волхова, Купава, Берендєй. З 1892 року він вже керує цією майстернею.

Дружина художника, 1898

Мамонтов запросив Врубеля з собою в подорож до Європи. І Врубель з родиною Мамонтова побував в Римі, Флоренції, Венеції, Мілані, Парижі. Подорож спонукала для малювання картин і акварелей — «Іспанія», «Ворожка», «Венеція», можливо, самих радісних в усьому його творчому надбанні.

В 1896 році Врубель приймає замовлення створити два великих панно для художнього павільону Всеросійської виставки в Нижньому Новгороді. Це були два величезних панно, площиною більше ста метрів квадратних, Врубель брався за роботу сповнений надій і з великим натхненням. На одному полотні він писав «Принцесу Грьозу», як символ прекрасного, до якого прагнуть всі художники, на другому полотні змалював «Микулу Селяниновича», як символ сили руської землі. Але панно не було прийняте сучасниками і Петербургською Академією мистецтв. Панно купив Савва Мамонтов і зробив окремо виставку Врубеля, де на художника чекав перший довгоочікуваний успіх.

В 1896 році Врубель закохався знову — Надія Іванівна Забела була оперною співачкою, художник побачив ії на сцені Панаєвського театру під час репетицій. Швидке зближення завдяки мистецтву завершилося весіллям в Швейцарії влітку 1896 року.

В 1897 році Михайло Олександрович потрапив на виставку Олександра Іванова, яка проходила в Москві, роботи якого справили велике враження на Врубеля. В 1898 році Врубель разом з Коровіним, Левітаном, Васнецовим бере участь у «Виставці руських і фінляндських художників», де його розуміють і приймають дуже доброзичливо. Також в цьому році він завершує чотири великих панно для маєтка С. Т. Морозова, і звертається до пушкінської теми — пише картину «Пророк».

1901 року в подружжя Врубелей народився син.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Київський період	\|	Врубель і літературно-драматичні твори

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.