Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема № 8.

Аналіз використання оборотних коштів.

1. Структура оборотних коштів.

2. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

3. Аналіз ефективності використання оборотних коштів.

1. Структура оборотних коштів.

Оборотні кошти – це сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обертання, виражених у грошовій формі.

Оборотні виробничі фонди – це предмети праці, що знаходяться в сфері виробництва (сировина, матеріали, напівфабрикати, незавершене виробництво), що цілком споживаються в кожнім виробничому циклі і вартість яких цілком переноситься на продукт, що виготовляється.

Фонди обертання використовуються для обслуговування постачальницько-збутової діяльності підприємства. Це готова до реалізації продукція, відвантажена, але не оплачена продукція; уся дебіторська заборгованість і кошти необхідні для закупівлі сировини, матеріалів, палива і т. ін.

Оборотні кошти одночасно в сфері виробництва і обертання проходять три стадії кругообігу (постачання, виробництво і реалізація), приймаючи чотири натуральні форми:

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво;

- готові вироби;

- кошти.

Сума часу виробництва і часу обертання визначає тривалість одного обороту оборотних коштів.

Величина оборотних коштів залежить від 2-х факторів:

1) від тривалості обороту коштів у сферах виробництва і звертання.

2) від маси витрат оборотних коштів на виробництво і реалізацію продукції.

Структура оборотних фондів (коштів) визначається питомою вагою тієї чи іншої форми оборотних фондів у загальній їхній величині.

Раціональною вважається структура оборотних коштів з більш значною часткою готової продукції і коштів.

2. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

Власними оборотними коштами (ВОК) вважають:

- для державних підприємств – засоби, виділені державою за затвердженими нормативами для забезпечення виробничо – господарської діяльності;

- для приватних підприємств і колективів – це засоби, вкладені учасниками підприємств в оборотні виробничі фонди і фонди обертання.

Джерела власних оборотних коштів: статутний фонд, бюджетне фінансування (чи додаткове фінансування учасниками підприємства), прибуток підприємства.

За рахунок ВОК підприємство формує виробничі запаси, незавершене виробництво і залишки готової продукції на складі. Ці величини плануються і нормуються самими підприємствами і називається нормованими оборотними коштами. Наднормативні запаси цих величин покриваються (фінансуються) кредитами банку.

По ряду елементів оборотних коштів (відвантажена продукція, кошти і кошти в розрахунках) – нормативи не встановлюються, тому їх називають ненормованими оборотними коштами. Джерелами їхнього утворення є кредити банку.

Крім чисто ВОК є оборотні кошти, прирівняні до ВОК, у виді стійких пасивів. Це постійна мінімальна заборгованість підприємства по майбутніх платежах (заборгованість по заробітній платі, органам соціального страхування, залишки резервів майбутніх платежів і ін.).

Аналіз ВОК складається з двох етапів:

1) аналіз наявності власних і прирівняних до них оборотних коштів;

2) аналіз забезпеченості власними і прирівняними до них оборотними коштами.

Перший етап включає:

а) визначення розміру власних оборотних коштів – підсумок розділу 1 пасиву балансу сумується зі стійкими пасивами в покриття нормативів і з цієї суми віднімається підсумок розділу 1 активу балансу;

б) визначення змін власних оборотних коштів шляхом порівняння їхньої величини на початок і кінець звітного періоду;

в) визначення впливу наступних факторів на отримані зміни:

зміна статутного фонду в частині оборотних коштів.

використання прибутку, розміщеної в оборотних коштах.

зміна величини стійких пасивів, видача позичок чи кредитів на приріст СОС та інші фактори.

Другий етап аналізу СОС.

Для виявлення забезпеченості підприємства СОС фактична їх наявність порівнюється з загальним нормативом оборотних коштів по підсумку розділу 2 активу балансу. Перевищення фактичної наявності над нормативом означає надлишок СОС, а зменшення означає недолік.

3. Аналіз ефективності використання оборотних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується тривалістю їхнього кругообігу, що виміряється швидкістю повернення в грошову форму середньої за звітний період суми оборотних коштів у результаті реалізації продукції.

Основні показники швидкості оборотності оборотних коштів:

1. Тривалість одного обороту нормованих оборотних коштів і всіх оборотних коштів у днях.

2. Коефіцієнт оборотності чи число обертів, чинених оборотними коштами за звітний період.

Ефективність використання оборотних коштів у результаті зміни їхньої оборотності виміряється двома величинами:

1) вивільненням оборотних коштів з обороту, що дає можливість виконувати виробничу програму меншою сумою оборотних коштів.

2) одержанням додаткового прибутку в результаті кращого використання оборотних коштів.

Контрольні питання по темі.

1. Класифікація й угруповання оборотних коштів підприємства.

2. Визначення наявності і забезпеченості підприємства власними оборотними коштами.

3. Методика аналізу показників ефективності використання оборотних коштів.

4. Характеристика оборотності оборотних коштів підприємства.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема №7.	\|	Тема № 9.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.