Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Біографія

Васнецов Віктор Михайлович

Хвороба Врубеля

Портрет Мамонтова

Декорації до опер

· Микула Селянович

· Садко

· Фауст

· Рогнеда

· Наречена царя

· Кавказький полонений

· Казка про царя Солтана

· Чародійка

· Ізмаїл-Бей

· Моцарта і Сальєрі

Портрет Савви Мамонтова, 1897, Третьяковська галерея

Врубель почав писати портрети ще в часи навчання в академії. Він автор декількох дуже вдалих автопортретів і портретів (наприклад, портрет К. Арцибушева.) Але портрет Савви Івановича Мамонтова єдиний в своєму роді.

Мамонтова Врубель писав в інтер'єрі, де модель сиділа в кріслі. На картині начебто змальована боротьба між художнім темпераментом Врубеля та потужною життєвою силою Савви. На картині Савву наче спіткала страшна звістка чи несамовите натхнення. Він у корчах намагається зрозуміти щось важливе для себе, а може й для світу. Обличчя Мамонтова сприймається незвичайним обличчям — так міг би виглядати Мефістофель. Спокійного портрету в інтер'єрі не вийшло — зафіксовано неординарну людину неординарним художником.

Савва позував і іншим майстрам. Зберігся портрет Іллі Репіна, учня Репіна — Серова Валентина в Одесі. Загіпнотизований ім'ям віртуозногоАндерса Цорна, Мамонтов позуватиме і йому. І вийшли саме спокійні, нудьгуваті портрети. Врубелевський Мамонтов став найправдивішим зображенням талановитої людини з нехудожнього світу.

Врубель і раніше дивував поведінкою, незвичним одягом. Невдоволення навколишнім світом притаманне багатьом художникам — з цього невдоволення роблять теми для творчості. У Врубеля це йшло і від бажання жити повнокровно і сильно зараз і тут, і від хвороби. Ще в Києві була спроба різати вени, про що писав Коровін. Часто бували перепади настрою, періодами дратівливості, перезбудження. З 1901 року настало погіршення, а в 1902 році Бєхтерев ставить страшний діагноз — хвороба Врубеля невиліковна. Смерть маленького сина в 1903 році стає новим ударом для художника — з тих пір Врубель майже весь час проводить у клініках, тільки зиму 1904—1905 року він провів вдома. Саме в ці роки майстер багато займається малюнком, часто працює з натури. Саме в малюнку виконано й портрет поета Валерія Брюсова (1906 р.) — остання робота Врубеля, коли художник працював над цим портретом, він остаточно втратив зір.

Врубель помер в 1910 році в Петербурзі і був похований на цвинтарі Новодівочого монастиря, що біля Московського проспекту. Невеличкий надгробок з чорного мармуру показує, де знайшов спокій неспокійний геній на ім'я Врубель.

 
   
   
   
   
   
   
   
   

Ві́ктор Миха́йлович Васнецо́в (*15 травня 1848, — †23 липня 1926, Москва) — російський художник, один з авторів розписів уВолодимирському соборі в Києві.

Віктор Михайлович Васнецов народився 3 липня (15 травня) 1848 р. в чуваському селі Лопьял («Тихе село» в перекладі з чуваської) Уржумськой волості Вятскої губернії (нині — Кіровскої області), в сім'ї православного священика, що походив із стародавньоговятського роду Васнецових. Себе художник вважав за скіфа.

Батько, Михайло Васильович Васнецов, мати, Аполлінарія Іванівна, народила шестеро синів, з яких Віктор був другим. У 1850 році батько отримав нову парафію, і сім'я переїхала в невелике село Рябово, де був побудований з модрини затишний будинок з мезоніном. У нім Віктор провів свої дитячі роки, які він згадував з вдячним відчуттям все життя.

Освіту здобув в духовній Вятській семінарії. Вчився живопису в Петербурзі — спершу у І. М. Крамського в Рисовальной школе общества поощрения художеств (рос. ) (1867—1868), потім в Художній Академії (1868—1873).

Після закінчення Академії їздив за кордон. Виставляти свої роботи почав з 1869 року, спочатку беручи участь в експозиціях Академії, потім — у виставках Сподвижників.

Меморіальна дошка на будинку в Києві, де в 1885—1889 роках мешкав Васнєцов

На початку 1885 року Віктор Михайлович Васнецов отримує від А. В. Прахова запрошення взяти участь в розписі щойно збудованого Володимирського собору в Києві. Не відразу, але свою згоду художник дає. У нього вже є досвід — абрамцевськая церква Спаса, епічні полотна. Все це дозволяє йому звернутися до розпису великих стін, створення монументально-декоративного простору.

Віруюча людина, в роботі для церкви він починає бачити своє справжнє покликання. У величезному Володимирському соборі Васнецову треба було розписати головний неф і апсиду, відобразити найввжливіші сюжети Старого і Нового завітів, зобразити російських історичних діячів, зарахованих до лику святих, прикрасити споруду орнаментами.

У 1893 році Васнецов стає дійсним членом художньої Академії.

Російський патріот-великодержавник. Після 1905 року вступив в Союз російського народу, брав участь в оформленні його видань.

Віктор Васнецов помер 23 липня 1926 року в Москві.


Читайте також:

  1. Автобіографія
  2. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  3. Біографія
  4. Біографія
  5. Біографія
  6. Біографія
  7. Біографія
  8. БІОГРАФІЯ Й ТВОРЧІСТЬ
  9. Біографія перехожого
  10. Заява, автобіографія, резюме, характеристика, наказ




Переглядів: 944

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Врубель і літературно-драматичні твори | Московський період. Шлюб

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.