Адреноблокатори

Класифікація препаратів, що знімають тахіаритмії

1. Мембраностабілізувальні препарати:хінідину сульфат, новокаїнамід, лідокаїн, етмозин, дизопірамід, фенітоїн (дифенін).

2. β-Адреноблокатори:анаприлін (пропранолол, обзидан).

3. Засоби, що продовжують реполяризацію(β -адреноблокатори):аміодарон (кордарон).

4. Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію):верапаміл (ізоптин, фіноптин).

5. Препарати калію:калію хлорид, панангін, аспаркам.

Мембраностабілізувальні засоби порушують проникність іонів

натрію, калію, кальцію, хлору крізь мембрани кардіоміоцитів, знижують збудливість і провідність серця.

Новокаїнами (прокаїнамід)— протиаритмічний засіб швидкої дії. За хімічною будовою близький до новокаїну. Застосовують при мерехтливій аритмії, шлуночкових формах пароксизмальної тахікардії та екстрасистолії, під час операцій на серці та великих судинах. Побічна дія: при швидкому внутрішньовенному введенні — колапс, внутрішньосерцева блокада, головний біль, нудота, блювання, безсоння, алергія, симптоми системного червоного вовчака.

Хінідину сульфат— протиаритмічний засіб, що є ізомером протималярійного препарату хініну. Застосовують для лікування стійкої форми мерехтливої аритмії, шлуночкової екстрасистолії, тахікардії за схемою. Побічна дія: препарат високотоксичний, зумовлює зниження AT, нудоту, блювання, порушення зору, слуху, появу висипки на шкірі, тромбоемболію, пригнічення серцевої діяльності.

Лідокаїн- місцевоанестезувальний засіб, що має виражену протиаритмічну активність. Застосовують при шлуночкових аритміях, у тому числі — на фоні інфаркту міокарда.

Анаприлін (пропранолол, обзидан)порушує надходження іонів натрію у синусовому вузлі, уповільнює синусовий ритм. Застосовують при синусових аритміях (див. тему 8).

Аміодарон (кордарон)— блокує кальцієві канали клітинних мембран, проявляє антагонізм до α- та β- адренорецепторів, виявляє властивості блокаторів кальцієвих та натрієвих каналів, уповільнює синусовий ритм, швидкість проведення імпульсів по всіх ділянках провідної системи серця. Розширює вінцеві судини серця, зменшує потребу міокарда в кисні. Застосовують для лікування тахіаритмії та стенокардії.

Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію) пригнічують надходження в кардіоміоцити іонів кальцію повільними кальцієвими каналами клітинних мембран, зменшують автоматизм синусового та атріовентрикулярного вузлів, збудливість і провідність серця.

Верапаміл (ізоптин, фіноптин)- антагоніст кальцію, що має виражену протиаритмічну дію. Застосовують при надшлуночкових формах аритмій, під час лікування стенокардії, гіпертонії. Побічна дія — нудота, запаморочення, гіпотензія, закрепи.

Препарати каліюпроникають всередину міокардіоцитів та покращують метаболізм. За швидкого наростання концентрації іонів калію може настати зупинка серця в діастолі.

Калію хлоридзастосовують внутрішньо у вигляді 10% розчину по 1 столовій ложці після їди та внутрішньовенне крапельне у вигляді 0,25% розчину для лікування шлуночкових екстрасистолій, миготливої аритмії, пароксизмальної тахікардії, особливо на фоні гіпокаліємії. Побічна дія — подразнення слизової оболонки шлунка, нудота, блювання, звиразкування.

Панангін, або аспаркам,— комбінований засіб, що містить калію та магнію аспарагінат. При прийманні внутрішньо не подразнює слизові оболонки. Застосовують як і калію хлорид.

Читайте також:

Адреноблокатори

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Препарати горицвіту	\|	Класифікація антиангінальних препаратів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.